Інформаційний матеріал

Порошки – тверда лікарська форма для внутрішнього і зовнішнього застосування, що складається з однієї чи декількох подрібнених речовин і має властивість сипкості.

В залежності від складу порошки бувають прості і складні, в залежності від характеру дозування – дозовані та недозовані, в залежності від способу застосування – порошки для орального застосування і порошки для зовнішнього застосування.

Порошки можуть бути виписані в рецептах розподільним і розділовим способами.

При виготовленні порошків, як саме будь якого лікарського препарату, спеціалісти виконують професійні дії у суворо встановленій послідовності:

проводять фармацевтичну експертизу пропису рецепту;

обирають оптимальний варіант технології з урахуванням маси і фізико-хімічних властивостей інгредієнтів;

розраховують масу інгредієнтів пропису на усі дози і визначають розважку порошків (масу однієї дози);

виконують підготовчі операції;

проводять власно технологічний процес;

контролюють якість препарату на стадіях виготовлення, готового продукту і при відпуску пацієнтові.

Фармацевтична експертиза пропису включає:

перевірку сумісності компонентів;

перевірку відповідності виписаної у пропису рецепту маси наркотичного засобу нормі одноразового відпуску за одним рецептом;

перевірку доз лікарських засобів, що належать до наркотичних, отруйних та сильнодіючих (списки А і Б) в порошках для орального застосування.

Разові і добові дози засобів списків А і Б перевіряють з урахуванням віку хворого, шляху введення та способу виписування препарату, порівнюючи їх з вищими разовими і добовими дозами ДФУ.

У разі завищення разової і добової доз при відсутності спеціальних позначок лікаря масу лікарських засобів списків А і Б (дози яких завищені) перераховують, виходячи з половини дози, яка вказана у ДФУ як вища.

Після висновку про можливість виготовлення препарату оформлюють основну етикетку.

Усі розрахунки виконують на зворотному боці паспорта письмового контролю (ППК). Лицьовий бік ППК оформлюють по пам’яті, після приготування загальної маси (до розважування на дози). ППК для усіх лікарських форм заповнюють латинською мовою у порядку додавання інгредієнтів з вказанням кожного засобу на усі дози (в тому числі й допоміжних – твердих і рідких), з вказанням розважки, загальної маси порошкової суміші й числа доз. Розписуються у приготуванні і передають на фасовку (дозування).

Слід пам’ятати, що для приготування порошків з отруйними, наркотичними або сильнодіючими лікарськими засобами, що прописані у кількостях менш ніж 0,05 г на усі дози, потрібно використовувати тритурації.

Тритурації – це заздалегідь приготовлені суміші отруйних, наркотичних або сильнодіючих лікарських засобів з наповнювачами (найчастіше з молочним цукром).

Виписана у рецепті маса екстракту красавки завжди відповідає екстракту густому. Тому, при виготовленні порошку із застосуванням сухого екстракту його слід брати у подвійній кількості по відношенню до маси виписаного густого екстракту, при цьому збільшується розважка.

Для приготування порошків з важкоподрібнюваними засобами слід користуватися допоміжною рідиною (етанол 95% або ефір медичний). Взята кількість леткої рідини має бути вказана у ППК після важкоподрібнюваного засобу. Проте в загальну масу порошку і у склад розважки летка рідина не входить як речовина, що влетючується у процесі приготування.

Лікарські засоби, що мають колір, поділять на забарвлені і барвні. Порошки з барвними засобами готують, використовуючи метод «тришаровості», коли барвний засіб перед початком змішування поміщують між двома шарами незабарвленої суміші.

Процес приготування порошків включає наступні стадії: попереднє подрібнення (диспергування) засобу з найменшою відносною втратою у порах ступки; послідовне подрібнення і змішування; дозування; упаковку; оформлення (маркування).

Оптимальним для подрібнення порошків в ступках вважається завантаження, що не перевищує ½0 робочого об’єму ступки. Оптимальний час подрібнення складає 2-3 хвилини.

При виготовленні складних порошків першим у ступці подрібнюють важкоподрібнюваний засіб (за наявністю його у пропису). Інгредієнти додають у ступку в такій послідовності:

лікарські засоби списку А (отруйні і наркотичні);

лікарські засоби списку Б (наркотичні і ті, що перебувають на кількісному обліку);

лікарські засоби загального списку у порядку збільшення виписаної у пропису маси, враховуючи при цьому характер кристалів (крупнокристалічні, дрібнокристалічні, аморфні); наявність барвних засобів; здатність до розпорошування (засоби, що легко розпорошуються, додають до суміші в останню чергу, ретельно перемішуючи).

Контролюють якість порошків на всіх етапах технологічного процесу: на етапі фармацевтичної експертизи пропису, на стадіях приготування, як готовий продукт і при відпуску пацієнтові.

Теоретичні питання, на підставі знань яких можливо виконання цільових видів діяльності (необхідно знати):

· зміст монографій ДФУ «Екстемпоральні лікарські засоби», «Субстанції для фармацевтичного застосування», «Порошки екстемпоральні», «Порошки для зовнішнього застосування», «Порошки для орального застосування», «Екстракти», «Лікарські рослинні засоби» та «Лікарська рослинна сировина»;

· характеристика порошків, їх класифікація і вимоги ДФУ до порошків;

· способи прописування порошків;

· стадії технології порошків;

· теоретичне обґрунтування необхідності подрібнення лікарських засобів в порошках, правила подрібнення та змішування інгредієнтів в залежності від прописаних кількостей й фізико-хімічних властивостей лікарських субстанцій;

· основні технічні засоби, що застосовують для подрібнення, змішування й дозування порошків;

· фактори, від яких залежить порядок змішування інгредієнтів (прописана кількість, фізико-хімічні властивості);

· особливості приготування порошків із отруйними, сильнодіючими, наркотичними та одурманюючими субстанціями;

· особливості приготування порошків з барвними, пахучими, важкоподрібнюваними засобами, екстрактами;

· принципи вибору пакувального матеріалу при відпуску порошків у відповідності до фізико-хімічних властивостей присутніх інгредієнтів;

· оцінка якості порошків (подрібненість, однорідність, сипкість, точність дозування);

· оформлення до відпуску й зберігання порошків у відповідності до ДФУ та інших нормативних документів (наказів МЗУ від 16.03.1993 р. №44, від 19.07.2005 р. №360, від 15.12.2004 р. №626, від 15.05.2006 р. № 275).

Дата добавления: 2015-08-18