Читайте также:
|
Зміст
I. Теоретична частина
Вступ…………………………………………………………………………..
1. Основні поняття кредиторської заборгованості………………………….
2. Документування господарських операцій по розрахунках з постачальниками та підрдниками………………………………………………
3. Облік операцій по розрахунках з постачальниками та підрядниками.…
3.1 Облік операцій по розрахунках з вітчизняними постачальниками та підрядниками ……………………………………………………………………
3.2 Облік операцій по розрахунках з іноземними постачальниками та підрядниками…………………………………………………………………….
4. Автоматизація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.
II. Аналітично-розрахункова частина
2.1. Журнал господарських операцій………………………………………..
2.2. Рахунки синтетичного обліку…………………………………………...
2.3. Відомість нарахування заробітної плати……………………………….
2.4. Відомість обліку основних засобів……………………………………..
2.5. Відомість нарахування амортизації…………………………………….
2.6. Відомість обліку готової продукції…………………………………….
2.7. Оборотна відомість по рахунках синтетичного обліку……………….
2.8. Форма №1 «Баланс»…………………………………………………….
2.9. Форма №2 «Звіт про фінансові результати»…………………………..
2.10. Форма №3 «Звіт про рух грошових коштів»…………………………
2.11. Форма №4 «Звіт про власний капітал»………………………………..
Висновки та пропозиції …………………………………………………………
Список використаної літератури……………………………………………….
Додатки…………………………………………………………………………..
I Теоретична частина
План
Вступ
1. Основні поняття кредиторської заборгованості………………………….
2. Документування господарських операцій по розрахунках з постачальниками та підрдниками………………………………………………
3. Облік операцій по розрахунках з постачальниками та підрядниками.…
3.1 Облік операцій по розрахунках з вітчизняними постачальниками та підрядниками ……………………………………………………………………
3.2 Облік операцій по розрахунках з іноземними постачальниками та підрядниками…………………………………………………………………….
3.3 Облік розрахунків по операціях з промислово фінансовими групами
4. Автоматизація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками
Вступ
Подолання економічної кризи та подальший розвиток економіки як на мікро-, так і на макрорівні пов'язані з підвищенням ділової активності підприємств усіх форм власності. Тому в сучасних умовах усе більш актуальними стають питання підвищення ефективності управління виробничими витратами.
Оскільки питання ефективного управління виробничими витратами залишається важливим у всі часи для економіки України і потребує подальшого дослідження, то ми для написання курсової роботи вибрали тему «Загальновиробничі витрати».
В процесі написання курсової роботи основну увагу було звернено на облік загальновиробничих витрат.
Метою курсової роботи є дослідження проблем, які виникають при обліку загальновиробничих витрат, а також шляхи їх вирішення.
Об'єктом дослідження є діяльність ДП «Березнівське лісове господарство» з питань обліку загальновиробничих витрат підприємства.
Державне підприємство «Березнівське лісове господарство» (повне найменування), ДП «Березнівське лісове господарство» (скорочене) належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке підпорядковане ДКЛГ України.
Підприємство створено з метою: ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території угідь, наданих у користування підприємству.
Підприємство здійснює бухгалтерський, податковий облік та веде статистичну звітність згідно з чинним законодавством.
Керівник підприємства та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за дотримання порядку ведення і достовірність обліку та статистичної звітності.
Необхідність ефективного управління підприємством н основі даних бухгалтерського обліку зумовлює потребу складання фінансової звітності. Показники, відображені в фінансовій звітності та порядок їх заповнення, залежать від інтересів користувачів фінансової звітності.
Підприємство щоденно здійснює безліч господарських операцій, які оформлюються первинними документами і відображаються в облікових регістрах. Для оперативного керівництва діяльністю підприємства, оцінки результатів діяльності, виявлення невикористаних резервів зростання виробництва і підвищення його економічної ефективності складається звітність. Дане підприємство використовує журнально-ордерну форму звітності.
Керівникам підприємств і виробничих підрозділів дані звітності дозволяють проаналізувати результати господарської діяльності і вжити необхідних заходів по її покращенню.
Процес виробництва є однією з найскладніших ділянок облікової роботи, а тому потребує особливої уваги з боку бухгалтерів. Будь-яке виробництво завжди пов’язане з витратами, оскільки це – процес використання факторів виробництва, які втілюються у створеному продукті (товарі, послузі).
Згідно П(С)БО 16 «Витрати» поняття витрат визнаються як зменшенням активів або збільшенням зобов'язань що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звіт Теоретико-методологічною та інформаційною базою курсової роботи є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативні акти, фінансова та бухгалтерська звітність ДП «Березнівське лісове господарство». Була також використана періодична література, а саме науковий методичний журнал Міністерства фінансів України «Фінанси України», «Вісник податкової служби України», «Все про бухгалтерський облік», а також роботи таких авторів як Г.Кім, В.В. Сопко, Ю.Г.Кім, Ф.Ф. Бутинець та інші.
Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Список літератури включає …
Основні поняття кредиторської заборгованості
В процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання таким чином у підприємства виникає кредиторська заборгованість.Кредиторська заборгованість може виникати у процесі взаємодії з такими суб’ктами: з постачальниками – за одержані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями – за придбані ними товари, з банками - по одержанню коштів і погашенню кредитів, з іншими юридичними та фізичними особами – за транспортні та інші послуги, електроенергію, паливо тощо, з працівниками – по заробітній платі, наданих їм позик, з державою – при погашенні зобов’язань по податках і інших обов’язкових платежах, з страховим ринко - при наданні страхового відшкодування у разі настання страхового випадку тощо. Відносини між підприємствами, що виникають внаслідок кругообороту господарських засобів, називають розрахунками.
Кредиторська заборгованість — це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов'язання її погашення в певний строк.
Кредитори - - особи (громадяни або юридичні особи), які надають в позичку гроші або продають в борг товари і мають право вимагати від боржника (дебітора) сплати боргу. Кредиторами є постачальники, яким господарські органи не сплатили одержані від них матеріальні цінності; підрядники, яким заборговано за виконані роботи і надані послуги; покупці й замовники по одержаних від них авансах; робітники й службовці, яким нараховано, але ще не видано заробітну плату; фінансові органи по платежах у дохід бюджету та ін. Наявність Кредиторів означає залучення даним підприємством, господарською організацією до свого обороту коштів, що належать іншим юридичним чи фізичним особам. Борги кредиторам утворюють кредиторську заборгованість. В балансі підприємства кредиторська заборгованість визнається зобов’язанням.
Зобов’язання – це заборгованість підприємства в результаті минулих подій, яка призведе в майбутньому до зменшення економічних вигод.
За метою бухгалтерського обліку, зобов’язання поділяються на:
1) Довгострокові
2)Поточні
3)Забезпечення
4) Непередбаченні зобов’язання
Методологічні засади отримання інформації про зобов’язання відображенні в П(С)БО №11 «Зобов’язання». Згідно даного П(С)БО існують такі загальні положення:
1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.
2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
{ Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1591 від 09.12.2011 }
Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов'язань, установлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
4. Терміни, що використовуються в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.
Непередбачене зобов'язання - це:
1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або
2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.
Обтяжливий контракт - контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.
Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Визнання та оцінка зобов'язання
5. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
6. З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:
7. До довгострокових зобов'язань належать:
8. Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.
9. Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:
10. Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.
11. Поточні зобов'язання включають:
12. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.
13. Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на:
Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби").
{ Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 989 від 10.12.2002, N 353 від 05.03.2008 }
14. Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.
15. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану.
16. Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підприємства, що триває. Забезпечення довгострокових зобов'язань визнаються у сумі їх теперішньої вартості.
Забезпечення щодо обтяжливого контракту визначається в сумі неминучих витрат, пов'язаних з його виконанням. Сума неминучих витрат, пов'язаних з виконанням обтяжливого контракту, визначається за найменшою з двох величин: витрат на виконання контракту або витрат на сплату неустойки (штрафів, пені) за невиконання контракту. Витрати на виконання обтяжливого контракту оцінюються за різницею між витратами на його виконання і доходами (втратами) від виконання іншого контракту, укладеного з метою мінімізації втрат від виконання обтяжливого контракту. { Пункт 16 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1125 від 25.09.2009 }
{ Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 989 від 10.12.2002 }
17. Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.
18. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.
Після завершення робіт з демонтажу, переміщення об'єктів основних засобів та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання, залишок (недостатність) забезпечення на відновлення земельних ділянок визнається іншим операційним доходом (іншими операційними витратами). { Пункт 18 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства фінансів N 353 від 05.03.2008 }
19. Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 474 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| РОЗДІЛ 5. Раціональне водокористування. | | | Документування господарських операцій по розрахунках з постачальниками та підрядниками |