Читайте также:
|
|
Рис. 4. Загальний вигляд бетонного реактора.
При цьому виникає електрична дуга, що гаситься в кварцовому піску, яким заповнена фарфорова трубка запобіжника.
У закритих електроустановках напругою 5 і 10 кВ використовують запобіжники двох виконань: ПК − для захисту силових кіл і ПКТ − для захисту вимірювальних трансформаторів напруги.
Кварцовий запобіжник ПК (Рис. 5.) складається з контактних стояків 1 і 3, комплекту контактів, закріплених на двох опорних ізоляторах 4 і патрона 2, що вставляється в контакти та кришки 6. Ізолятори закріпляються на металевому цоколі 5. Патрон запобіжника являє собою трубку 2, на кінцях якої за армовані латунні ковпачки 8. Патрон заповнений чистим кварцовим піском з плавкою вставкою 10, яка виготовлена з однієї або декількох мідних мідних посріблених дротинок. На кінцях плавкої вставки запобіжника ПК на струми 7,5 А і більше напаяні олов’яні шарики 7, призначені для скорочення часу перегрівання та зниження температури, під впливом якої перебувають елементи запобіжника.
Патрони запобіжників ПК обладнані покажчиком спрацювання 9, який складається з втулки, пружини, показую чого дротика і головки з гачком (якірок) Показуючи дротик перегоряє за плавкою вставкою, звільняє пружину, яка викидається разом з головкою, сигналіху.чи про перегорання запобіжника.
Рис. 5. Кварцовий запобіжник.
Розрядник призначений для захисту ізоляції електроустановок від комутаційних і атмосферних перенапруг. Перенапругами називають різноманітні підвищення напруги, що загрожують цілісності ізоляції електроустановок.
Комутаційні перенапруги виникають при вимиканні мереж великої індуктивності або ємності, вимиканні коротких замикань, обривах фаз і інших порушеннях енергопостачання. Ці перенапруги є короткочасними і можуть досягати 3-4 кратної робочої напруги установки. Найбільш небезпечними є атмосферні перенапруги, які можуть перевищувати номінальну напругу в десятки і сотні разів.
Атмосферні перенапруги виникають внаслідок прямих грозових розрядів в електроустановку або напруг, індукованих в установці під час грозових зарядів поблизу неї. Найбільш небезпечні атмосферні перенапруги від прямих грохових ударів, розрядів в лінію або підстанцію.
Основним засобом обмеження і захисту від перенапруг служать вентильні розрядники. Захисна дія розрядника полягає в зниженні амплітуди хвилі перенапруги до значення, безпечного для ізоляції електроустановки. При підвищенні напруги до певних меж пробиваються іскрові проміжки розрядника заземлюючий провідник.
В електроустановках 6...10 кВ для захисту від атмосферних перенапруг використовують переважно вентильні розрядники РВО. Вони розрізняються за кількістю вілітових дисків та іскрових проміжків, габаритами, масою і числом ребер на фарфоровій покришці.
Розрядник РВО складається з трьох основних елементів: іскрового проміжку, робочого опору і фарфорової покришки. Одиничний іскровий проміжок (Рис. 6) утворюється двома фігурними латунними електродами 4, розділеними ізолюючою прокладкою. Фарфорова покришка 3 захищає внутрішні елементи розрядника від дії зовнішнього середовища. Робочим опором 2 розрядника служить віліт, основним компонентом якого є карбід кремнію (SiC).
У нормальному режимі іскрові проміжки відділені від мережі робочим опором 2. При виникненні перенапруги іскрові проміжки пробиваються і мережа з’єднується з землею через вілітові диски.
Рис. 6. Одиночний іскровий проміжок розрядника.
2.3 Будова вимірювальних трансформаторів
Вимірювальні трансформатори використовуються для вмикання вимірювальних приладів і реле в кола високої напруги. Вимірювальні трансформатори є понижувальними. Тому вони дозволяють використовувати звичайні прилади для вимірювання великих напруг, струмів, потужностей і при цьому підвищують безпеку обслуговуючого персоналу.
Первинну обмотку вимірювального трансформатора вмикають у високовольтне коло; до вторинної приєднують прилади і реле.
Трансформатори струму призначенні для вимірювання великих струмів, коли неможливе вмикання приладів безпосередньо на стуми контролюючих кіл.
Вони складаються з замкнутого сердечника і двох обмоток − первинної і вторинної. Вторинну обмотку ізолюють від первинної та заземлюють її з огляду на забезпечення безпеки обслуговуючому персоналу. Кількість витків у первинній і вторинній обмотках повинна бути такою, щоб струм у вторинній обмотці при номінальній і вторинній становив 5А.
Виділяють п’ять класів точності трансформаторів: 0,2; 0,5; 1.0; 3,0; 10. Трансформатори класів 0,5; 1,3 використовують переважно в промислових установках, а класу точності 0,2 − тільки для лабораторних вимірювань.
За конструктивними особливостями трансформатори поділяють на опорні, прохідні, шинні, вбудовані, роз’ємні, втулочні й ін. Вони бувають одно і багато виткові, з однією вторинною обмоткою або декількома з литою і фарфоровою ізоляцією.
Лінійними виводами первинної обмотки є мідні пластини з отворами для болтових з’єднань. Початок і кінець вторинних обмоток з’єднують з зовнішніми колами спеціальними контактними пластинами та гвинтами.
У колах напругою 500В для вимірювання струмів, потужності й обліку енергії використовують котушечні опорні трансформатори струму простої конструкції, які складаються із осердя, на яке намотано первинну і вторинну обмотку.
Трансформатори напруги призначені для живлення котушок напруги електровимірювальних приладів, реле, кіл сигналізації, керування та автоматики.
За конструкцією та принципом роботи вони нагадують силові трансформатори, відрізняючись від них невеликою потужністю (наприклад, потужність найпоширенішого трансформатора НОМ – 10 встановить всього 720ВА).
Трансформатори напруги розрізняють… За кількістю фаз (однофазні та трифазні); обмоток (дво та триобмоточні); класом точності (1 і 3 − в мережах і підстанціях промислових підприємств; 0.5 − для обліку електроенергії); способом охолодження (з масляним і повітряним охолодженням); родом установки (внутрішні та зовнішні.)
Трансформатори напруги знижують високу напругу до 100В, яка живить прилади, кола вторинних пристроїв і релейний захист. Масляний трансформатор напруги НОМ – 6 показано на Рис 7. він складається з бака 4 заповненого масла, осердя 6, обмоток 9 і виводів на кришці бака у вигляді прохідних ізоляторів 1 і 5. Осердя 6 однофазне броньованого типу.
Обмотка високої напруги (ВН) складається з двох послідовно з’єднаних котушок і має 2 електростатичні екрани для захисту від перенапруг. На кришці змонтовані виводи первинної і вторинної обмотки, розміщення проба для доливання масла. На бакові 4 закріплено болт для заземлення трансформатора.
Рис. 7 Трансформатор напруги НОМ.
2.4 Призначення та конструкція опорних і прохідних ізоляторів, шин.
Ізолятори в РП і підстанціях призначенні для механічного кріплення і електричної ізоляції шин і струмопровідних частин високовольтних апаратів. За способом установлення та призначення ізолятори поділяють на підстанційні, апаратні, прохідні, упорні та підвісні (їх ще називають лінійними). Крім того ізолятори виготовляють для внутрішнього і зовнішнього встановлення.
У розподільних пристроях (РП) напругою 6…10кВ використовують опорні ізолятори серії і ІО (ізолятор опорний) і прохідні серії ІП. Опорний ізолятор складається з трьох частин: фарфорового порожнього тіла, покритого глазур’ю, металевого фланця і ковпачка. Фланець слугує для кріплення ізолятора болтами до основи, а ковпачок − для кріплення шин за допомогою наявних у ковпачку отворів з різьбою. Фарфорове робоче тіло є ізолюючим елементом. Ізолятори використовують фарфорові й епоксидні.
Прохідний ізолятор складається з фарфорового корпусу з отвором для проходу струмопровідної шини. У середній частині він армований чавунним фланцем з отворами болтового кріплення. Торці корпуса закриті армованими ковпачками-держаками.
Шини із алюмінію і його сплавів використовують для ошинування закритих РП. При змінному (до 200А) і постійному струмові використовують плоску, круглу та трубчасту сталь. Шини, які використовують в РП, поділяють на збірні (головні, розгалужувальні та з’єднувальні)
Збірні шини служать для приймання електроенергії від джерела живлення і розподілу її між споживачами. За допомогою розгалужувальних шин з’єднуються збірні шини щ найближчим апаратом, а також шинні мости між собою. З’єднувальні шини з’єднують апарати між собою.
У РП потужних установок збірні шини виготовляють пакетами, тобто з двох, трьох і більше полос у фазі, а також коробчастого профілю, звареного з двох шин швелерної фори. В якості шин використовують також неізольовані провідники прямокутного, трубчастого і круглого перерізу. Смуги ошинування складають разом з опорними конструкціями, ізоляторами, шинотримачами й іншими деталями. Комплектні шинні пристрої (наприклад, ошинування трансформатора) складаються зі змонтованих на каркасі роз’єднувачів з приводом, шин, опорних ізоляторів і прохідної плати. Відкриті шинні магістралі для каналізації електроенергії від цехових підстанцій до розподільних пристроїв цеху заготовляють в майстернях, намотують на касети і транспортують на місце монтажу в комплекті з натягу вальними пристроями, компенсаторами й іншими деталями.
2.5 Монтаж високовольтних комутаційних апаратів.
Монтаж високовольтних вимикачів
Масляні вимикачі сучасних серій постачають у зібраному і відрегульованому вигляді без масла. Установка вимикачів полягає в підвішуванні рами і закріпленні її болтами до основи, перевірки вертикальності рами і циліндрів, ревізії циліндрів, з’єднанні вимикача з приводом і їх регулювання. При монтажі вимикача спочатку підвищують його раму на два верхніх болти кріплення, потім перевіряють вертикальність встановленої рами по виску, а також щільність прилягання її до основи. Після вивірки необхідно туго затягнути гайки всіх болтів. Повертаючи від руки, перевіряють легкість обертання вала в підшипниках; заїдання вала може виникнути при перекосі рами в процесі встановлення вимикача.
Під час ревізії вимикача перевіряють і оглядають стан його внутрішніх частин. По закінченню кріплення рами на вал вимикача згідно з кресленням насаджують важіль. Після з’єднання привода з вимикачем приводять їх сумісне регулювання, яке виконують ручним керуванням приводом. Струмопровідні шини приєднують до масляних вимикачів так, щоб полюси вимикачів не зазнавали від шин механічних напруг. Контактні виводи вимикачів повинні бути чистими та покриті тонким шаром мастильного матеріалу. Виводи вимикачів мають захисне гальванічне покриття, тому зачищати їх напилком або наждачною шкіркою не допустимо. Вимикачі заливають чистим сухим трансформаторним маслом до рівня мітки, що показана на масло покажчику.
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 385 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Додаток 2. | | | Монтаж роз’єднувачів |