Основні проблеми, що суперечать ефективному функціонуванню валютного ринку України

Незадовільнй стан валютного ринку характеризується рядом проблем. Назвати і описати їх всіх, напевно, неможливо, адже він складається із безлічі взаємопов’язаних елементів, що взаємодіють один з одним.

Доларизація — це використання валют інших країн як законного платіжного засобу.

Шкідливість доларизації для національної економіки проявляється у таких наслідках:

– національні гроші неспроможні виконувати свої базові функції – виступати єдиним засобом нагромадження і всезагальним еквівалентом на території держави, яка їх репрезентує;

– вартість української гривні залежить не від нагромаджених поколіннями матеріальних багатств і національних надбань, а повністю визначається масою іноземних грошей на валютному ринку;

– зв’язуючи на своєму внутрішньому ринку наявну в обігу іноземну валюту наявною товарною масою, українська держава, таким чином, бореться з інфляцією не у своїй, а у чужих країнах;

– втрачаються значні потенційні емісійні доходи від випуску державою національних грошей. Йдеться про втрату сеньйоражу – різниці між номінальною ціною грошей і витратами на їх виготовлення; окрім того, держава потрапляє у певну економічну залежність від країни – емітента іноземної валюти, яка використовується у внутрішньому грошовому обігу;

– провокується недовіра до української гривні, як валюти аутсайдера;– наявність суттєвого рівня доларизації не стимулює зменшення обсягів тіньової економіки[3].

Щороку з економіки України виходить $8 млрд. За 22 роки відтік капіталу з країни склав $167 млрд. Україна знаходиться в десятці країн-лідерів за обсягом вивезення капіталу. Проте частина виведених коштів постійно повертається у вигляді кредитів, інвестицій та корупційних платежів.

Лідером з вивезення капіталу є Китай - за 40 років з нього було виведено $1,19 трлн. На другому місці перебуває Росія, відтік капіталу з 1990 року становить $798 млрд. У топ-5 також входять Південна Корея ($779 млрд), Бразилія ($520 млрд) і Кувейт ($496 млрд).

Україна знаходиться на 9-му місці, істотно поступаючись Аргентині (8-е місце, $399 млрд) [21].

Валютний ризик – наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют і цін на банківські метали.

Події, які відбувалися протягом останнього року, дали безліч аргументів для недовіри до політики Національного банку, банківської системи України та втечі капіталу.

Велика кількість грошей, які знаходяться на руках у населення поза банківською системою, негативно впливають на курс гривні.

Справді, рівень довіри населення до банків сьогодні дуже низький. З початку року українці винесли з фінустанов 39,1 млрд грн депозитів. Якщо спочатку люди робили це під впливом девальвації гривні та зростання нестабільності на ринку, то згодом до цієї причини додалося зростання кількості неплатоспроможних банків.

Наразі НБУ разом з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ввів тимчасову адміністрацію або почав ліквідацію вісімнадцяти банків, серед яких є й доволі великі, як от "Форум", Брокбізнесбанк та Півднкомбанк. Загалом обсяг депозитів дев"яти з цих вісімнадцяти банків складав 26,4 млрд грн, зокрема 16,5 млрд грн — вклади фізичних осіб.

Фактично саме втрата депозитів і поставила стабільність банківської системи під загрозу, тому на сьогодні ми маємо замкнуте коло, яке доведеться розірвати.

Проблема відпливу капіталу з країни є також слабкою стороною національної валютної системи, бо зачіпає усі її елементи. Дана проблема зараз багато в чому визначає подальший розвиток нашої економіки. Маючи ряд загальних рис із зарубіжними аналогами, український феномен втечі капіталу відрізняється великою своєрідністю як по мотивах відтоку, так і по каналах вивозу ресурсів і макроекономічних наслідках. Ця своєрідність витікає із специфіки первинного накопичення капіталу шляхом тіньового перерозподілу доходів і витягання спекулятивних прибутків на ринку фінансових інструментів, прагнення господарюючих суб'єктів стабілізувати (або нарощувати) рівень доходів в обстановці спаду виробництва і в тяжких умовах ведення бізнесу (важкий податковий тягар, криміналізація економіки і низький рівень гарантій безпеки бізнесу, недосконалість ринкової інституційної і правової бази і т.д.).

В процесі проведення в Україні економічних реформ становлення нової системи державного регулювання економіки, фінансової і банківської сфер і внутрішнього валютного ринку зокрема помітно відставало від темпів, якими здійснювалася їх лібералізація. Слідством цього стало те, що капітал з країни вивозиться не стільки порушуючи закон, скільки в обхід діючих і нормативно-правових норм, тобто в легальних і легалізованих формах, які здавалися допустимими із-за пропусків в законодавстві.

"Втеча" капіталу має ряд негативних наслідків для економіки країни:

ü Скорочується пропозиція валюти і зменшується в цілому грошова маса. Гривня поступає на валютний ринок, конвертується і вивозиться, або взагалі не надходить до країни, якщо в результаті цінових маніпуляцій ховається валютна виручка або здійснюється нелегальний вивіз економічних активів. Скорочується об'єм пропозиції валюти, що продається на Українській міжбанківській валютній біржі, валютне поле різко звужується і курс гривні стає нестійким.

ü Скорочуються валютні резерви, що побічно б'є по курсу гривні. Якщо хоч би частина капіталу, що "втік", залишилася в країні, валютні резерви могли б бути в 3-4 рази більше, ніж в даний час.

ü Скорочуються інвестиційні ресурси, і створюється штучний попит на зарубіжні кредити.

ü Зменшується база оподаткування. При державному регулюванні вивозу капіталу операції реєструються, а тому сплачуються податки [22].

Серед проблем, які не були названі вище, але викликали різкі коливання курсу гривні та її знецінення можна виділити виділити:

– надмірні обсяги кредитування в іноземній валюті;

– бажання банків отримати максимальний прибуток від спекулятивних операцій на міжбанківському ринку;

– суттєве перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією на готівковому ринку внаслідок втрати довіри домогосподарств до національної валюти, що девальвує. Готівковий ринок перетворився у джерело купівлі іноземної валюти для погашення кредитів;

– підвищення рівня фінансової доларизації та поступова втрата гривнею функції нагромадження;

– зростання державного боргу [10, с.68].

Для гривні базовим залишається ризик ослаблення внаслідок військових дій на Донбасі. Ця зона невизначеності обмежує приплив інвестиційного капіталу в країну, стимулює відтік капіталу з країни і відтік валютних вкладів з банків. Потенційно високі інфляційні ризики також сприяють втечі з гривні у валюту.

Дата добавления: 2015-08-18