Проблеми розмежування юрисдикції господарських та адміністративних судів.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА РІВНЕНСЬКИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра загальнотеоретичних правових дисциплін

Контрольна робота

з дисципліни «Господарске процесуальне право»

Варіант-6

Виконала:

студентка 4-го курсу

групи П-42

Огородник

Тетяна Михайлівна

Викладач:

к.ю.н.Оверчук

Сергій Володимирович

Рівне-2012

План

1. Теоретичне завдання – Проблеми розмежування юрисдикції господарських та адміністративних судів.

2. Практичне завдання – Скласти наступні документи:

а) рішення господарського суду;

б) апеляційна скарга.

Проблеми розмежування юрисдикції господарських та адміністративних судів.

Із набуттям чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі — КАС України), яким розгляд спорів у сфері господарської діяльності між суб’єктами відповідної діяльності та органами державної влади віднесено до компетенції адміністративних судів, і особливо з початком повноцінної діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів проблема розмежування юрисдикцій судів, а саме розмежування адміністративної та господарської юрисдикції, постала з такою гостротою, що виникла необхідність неодноразового надання вищими судовими інстанціями роз’яснень щодо вирішення питання розмежування юрисдикцій адміністративних та господарських судів (див. напр. Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 24.10.2011 № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», лист ВГСУ від 14.08.2007 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року», лист ВГСУ від 18.03.2008 р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році», лист ВГСУ від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», лист ВГСУ від 29.09.2009 р. № 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», Узагальнення судової практики ВГСУ від 01.01.2009 р. «Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища» тощо). З метою забезпечення єдності судової практики Верховним Судом України до судів направлено Інформаційний лист № 3.2.-2005 від 26.12.2005 р. щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між адміністративними і господарськими судами. Питання розмежування адміністративної та господарської юрисдикції і дотепер є предметом обговорення серед вчених — юристів і практиків1. Проте і на цей час при вирішенні питання про юрисдикцію спорів у суддів місцевих господарських судів досить часто виникають труднощі у застосуванні процесуального законодавства, які переважно пов’язані з розмежуванням юрисдикцій адміністративних та господарських судів.

Так, у застосуванні процесуального законодавства при вирішенні спорів за участю територіальних відділень Антимонопольного комітету України (далі — АМК України) нормами Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК України) визначено підвідомчість справ цієї категорії господарським судам. Крім цього в Інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005 р. за № 3.2.-2005 щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства про розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними і господарськими судами та в Рекомендаціях Президії ВГСУ від 27.06.2007 р. за № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» та від 29.10.2008 р. № 04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» чітко визначено підвідомчість спорів цієї категорії справ.

В Інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005 р. за № 3.2.-2005 та в постанові Пленуму Вищого господарського суду від 24.10.2011 № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, що частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства, в тому числі господарського. Такий інший порядок передбачено, зокрема, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Відповідно до положень цієї статті заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК України повністю або частково до господарського суду. Отже, з огляду на зміст наведених норм справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів АМК України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК України.

Водночас і п. 3 ч. 1 ст. 12 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів АМК України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам. Вважаємо, що це стосується й розгляду справ за позовами органів АМК України про стягнення з суб’єктів господарювання сум штрафів та пені у зв’язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється саме згідно з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів вищеназваних законів України.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 КАС України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів АМК України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК України. У Рекомендаціях вказано, що це стосується й розгляду справ за позовами органів АМК України про стягнення з суб’єктів господарювання сум штрафів та пені у зв’язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється саме згідно з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названого Закону України.

Треба звернути увагу, що Верховний Суд України, зазначає, в тій частині, що адміністративним судам підвідомчі всі публічно-правові спори щодо рішень, дій або бездіяльності органів АМК України, як суб’єкта владних повноважень, які нормами ГПК України не віднесено до розгляду за правилами господарського судочинства господарським судам.

Господарським судам слід мати на увазі, що не всі договори, укладені суб'єктами владних повноважень, їх посадовими чи службовими особами на реалізацію своїх повноважень, відносяться до адміністративних договорів. Якщо обов'язковим учасником договору відповідно до законодавства повинен бути суб'єкт владних повноважень, то такий договір є адміністративним, оскільки суб'єкт владних повноважень у такому випадку діє від імені держави (територіальної громади), в її інтересах чи для забезпечення їх, а не для своїх власних потреб. У разі ж вчинення цивільного правочину між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності, договірні відносини сторін ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться договори, укладені за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, інших актів цивільного або господарського законодавства.

Не підлягають розглядові в господарських судах справи у спорах, пов'язаних із здійсненням владних повноважень:

- Фондом соціального захисту інвалідів та його відділенням у зв'язку із застосуванням адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";

- Пенсійним фондом України та його органами у прийнятті рішень про стягнення простроченої заборгованості із страхових внесків до названого Фонду;

- виконавчими дирекціями Фондів соціального страхування, їх робочими органами у відносинах, пов'язаних із здійсненням керівництва та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, проведенням збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, забезпеченням фінансування виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням та здійсненням інших функцій згідно з затвердженими статутами;

- Державною інспекцією з контролю за цінами та її територіальними органами у прийнятті рішень про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Водночас господарськими судами розглядаються на загальних підставах справи зі спорів за участю названих органів, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодування матеріальної або моральної шкоди, із зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо).

До компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність;

б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів (стаття 1 Бюджетного кодексу України), не є господарськими; до відповідних відносин не застосовується також і Цивільний кодекс України (частина друга статті 1 цього Кодексу). Отже, заяви у спорах, пов'язаних з названими відносинами, не підлягають розгляду в господарських судах України.

У вирішенні питань, пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах, що виникають із земельних відносин, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 6 (v0006600-11) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Дата добавления: 2015-08-18