Загальні положення про припинення юридичних осіб

Юридична особа вважається такою, що припинила своє існування, після внесення про це запису до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). Причини для припинення юридичної особи можуть бути різноманітними: досягнення мети діяльності; сплив строку, на який вона була створена; припинення державної реєстрації через заняття забороненими видами діяльності; майнова неспроможність тощо.

Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам (злиття, приєднання, поділу) або в результаті ліквідації (ст. 104 ЦКУ).

При ліквідації юридичної особи вона перестає існувати через повне припинення своєї діяльності (прав та обов’язків).

В залежності від того, наскільки залежить ліквідація юридичної особи від волі її засновників, розрізнюють самоліквідацію та примусову ліквідацію.

Самоліквідація відбувається за рішенням засновників, тобто за їх волею. Зокрема, самоліквідація може відбутися внаслідок того, що були досягнуті цілі організації, які ставилися при її створенні.

При самоліквідації комісію щодо припинення юридичної особи призначають учасники юридичної особи (загальні збори учасників, збори уповноважених учасників, засновник приватного підприємства). Рішення про створення комісії щодо припинення юридичної особи оформлюється протоколом загальних зборів, зборів уповноважених учасників, рішенням засновника. Призначення вказаної комісії відбувається за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб.

Примусова ліквідація проводиться за рішенням суду, господарчого суду незалежно від волі засновників. Наприклад, примусова ліквідація може стати наслідком банкрутства юридичної особи за позовом кредиторів до суду. Інша підстава для примусової ліквідації – заняття юридичної особи забороненими видами діяльності.

Дата добавления: 2015-08-18