Філії та представництва юридичної особи

Юридичні особи мають право створювати у своєму складі відокремлені підрозділи у вигляді філій і представництв, правове становище яких встановлене у ст. 95 ЦК України. ЗУ “Про підприємництво” (ст. 8) встановлював, що суб'єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриття зазначених підрозділів не потребує їх державної реєстрації. Суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє про відкриття філії (відділення), представництва орган державної реєстрації шляхом внесення додаткової інформації в свою реєстраційну картку.

У цивільному та зокрема підприємницькому законодавстві встановився термін “відокремлений підрозділ юридичної особи”. Відповідно до п.1 ст.1 ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” ними визнано філії, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи, або операції, надає послуги в єдиному замкнутому технологічному процесі з юридичною особою, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів фізичної особи.

Основні тези щодо відокремлених підрозділів юридичної особи, які відображують їх сутність наступні. Філії та представництва:

- не є юридичними особами. Вони завжди виступають у правових відносинах як частина юридичної особи. Отже, у цивільних правовідносинах не може бути філій та представництв взагалі, безвідносно до юридичної особи, що їх створила. Це означає, що права та обов’язки, що є результатом їх дій створюються для самої юридичної особи;

- повністю підпорядковані юридичним особам, що їх створили. Зокрема, це стосується організаційної підпорядкованості філій та представництв юридичним особам, що їх створили. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.;

- наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Філія та представництво користуються майном юридичної особи, оскільки не мають власного майна.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює усі або частину її функцій. Наприклад, якщо підприємство здійснює виробництво продовольчих товарів, філія також може випускати продукти харчування. В доктрині права та на практиці вирізняють види філій: формальні філій, філії асоціації, фінансова філія. Окрім цього за ступенем залежності від юридичної особи виділяють: максимально підконтрольні філії, уміренно контролююмі філії, філії і яких материнська кампанія має права рядового акціонера.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Отже, представництва не здійснюють основну діяльність юридичної особи, а лише вчиняють дії, що спрямовані на її обслуговування. Зокрема, виробниче підприємство може розмістити поза місцем свого знаходження представництво, що буде розповсюджувати інформаційні листівки про його продукцію, збирати та аналізувати матеріал про потенційні ринки збуту тощо.

Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації.

Разом з тим чинне законодавство України як структурні підрозділи підприприємств вказує й інші одиниці. Так, в ч.2 ст.3 ЗУ “Про внесення змін до Закону України “Про лізинг”[223] від 11. грудня 2003р. в якості таких поряд з філіями вказані цехи, дільниці. При тому інколи цехи та дільниці знаходяться поза місцем знаходження юридичної особи.

Така формалізація додаткових нових структурних підрозділів спонукає до необхідності виявлення причини та логіки законодавця. Або це недоречність, або ми повинні в конструкції юридичної особи виділити додаткові структурні підрозділи, а підприємницького права – виявити особливості їх правового становища. Наприклад, це має правове значення для так званих внутрігосподарських зобов’язань на основі яких врегульовуються майнові відносини окремих структурних підрозділів комерційної юридичної особи.

Контрольні питання:

1. Поняття юридичної особи.

2. Призначення юридичної особи.

3. Ознаки юридичної особи.

4. Сутність юридичної особи.

5. Правосуб’єктність юридичної особи.

6. Види юридичних осіб.

7. Організаційно-правові форми юридичної особи.

8. Товариства та їх види.

9. Конгломерати юридичних осіб.

10. Поняття філії та представництва.

Лекція 12. Індивідуалізація юридичних осіб. (Мічурін Є.О.)

План:

1. Поняття індивідуалізації юридичних осіб та її правове значення.

2. Найменування юридичної особи (фірма).

3. Місцезнаходження юридичної особи.

4. Рахунки юридичної особи.

5. Печатка юридичної особи.

6. Індивідуальні ознаки комерційних осіб.

Нормативні акти: Конституція України; ЦКУ; ГКУ, ЦК УРСР; ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; ЗУ “Про підприємства”; ЗУ “Про господарські товариства”; ЗУ “Про підприємництво”; ЗУ “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”; (ВВР), 2003, N 31-32, ст.263); Про затвердження зразків та описів печатки, бланка і вивіски національного закладу (установи) Постанова КМУ від 22 травня 2004 р. №655 //УК.-2004.- №101: Орієнтир, № 21’2004, Інструкція №3 “Про відкриття, використання і закриття банками рахунків у національній та іноземній валютах”, Затв. Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003р. №492, Цивільний кодекс України: Коментар.-Х: ТОВ “Одіссей”, 2003. -856с. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. Ред. Я.М.Шевченко. –К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. Ч.1. - 692с.

Література: Грешников И.П. Субъекты гражданского права // С.-Петербург. Юридический центр. 331 с., Шишка Р.Б. Новий погляд на підприємницьку правосуб’єктність // Вісник Університету внутрішніх справ. - № 3-4. – 1998. – с. 266-272;Шишка Р.Б. и др. Предпринимательское право Украины: Учебник /Р.Б.Шишка, А.М.Сытник, В.Н.Левков, и др./Под. общ. ред к.ю.н.Р.Б.Шишки. Х., Эспада. 2001.,

Гражданское право Украины. Ч. 1. Под редакцией Пушкина А.А., Самойленко В.М., Х.: Основа, 1996, 438 с.; Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. (По изданию 1914 г.) // М.: Спарк. – 1994, 335 с; Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.). М.: Спарк, 1995. – 556 с.; Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. Ред Я.М.Шевченко.-Т.1. Загальна частина. К.: Вид. Дім “Ін Юре”, -2003, 520с., Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера (кер. авт. кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. –2-е вид., допов. і перероб. - К., Юрінком Інтер, - Кн.1 2004, 736с.

Ключова термінологія: юридична особа, індивідуалізація юридичної особи, організаційно-правова форма.

1.Поняття індивідуалізації юридичних осіб та її правове значення (Р.Б.Шишка)

Як ми вияснили на попередній лекції законодавець надав юридичним особа універсальної правоздатності, що повинно вплинути на її дієздатність і надає нового забарвлення індивідуалізації юридичної особи. Під індивідуалізацією юридичної особи слід розуміти наявність таких специфічних ознак та порядок їх надання, які слугують виособленні участі даної юридичної особи у цивільних відносинах і цивільному обороті від інших юридичних осіб.

На відміну від індивідуалізації фізичної особи у юридичної особи не може бути ознак природного походження, а всі його ознаки правового та соціального походження. До таких ознак відноситяся:

- розпізнавальні ознаки (власне найменування, фірма для підприємницьких юридичних осіб);

- територіальні (місцезнаходження юридичної особи);

- соціальні (ділова, репутація,);

- публічні (реєстраційний код у ЄДРОПУ, ідентифікаційний код платника податку, код статистичної звітності);

- комунікаційні (адреса, доменне ім’я, електронний підпис керівника, електронна адреса, поштова скринька[224]);

- майнові (номер рахунку в комерційному банку, володілець акцій чи інших цінних паперів, місце знаходження нерухомого майна тощо);

- інтегровані. Це стосується насамперед штрихкодування[225] чи цифрового кодування. При його зчитуванні та розпізнання зацікавлений суб’єкт має змогу отримати повну інформацію про діяльність, індивідуалізацію певного суб’єкта. До таких відносяться й сайти фізичних та юридичних осіб в Інтернет, що дають не тільки повне уявлення про індивідуалізацію юридичної особи але і її спеціалізацію, персоналії, здобутки тощо. З розвитком нових інформаційних технологій такий напрям індивідуалізації є досить перспективним. Проте він мало врегульований позитивним правом, що спричиняє низку проблем ідентифікації при електронній торгівлі та отриманні інформації.

Як суб’єкт підприємницької діяльності юридична особа може мати й такі індивідуальні ознаки як фірмове найменування, товарний знак, місце походження товару тощо.

Одні із зазначених ознак мають правове значення для виникнення здійснення та припинення суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, інші – ні. Індивідуалізація юридичної особи може окреслювати коло її прав та обов’язків, місце і органи їх здійснення. Так місцем виконання зобов’язання відповідно до ч.4 ст. 532 ЦКУ виконання грошових зобов’язань проводиться за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов’язання. За іншими зобов’язаннями їх виконання також проводиться зап місцем проживання (місцезнаходженням боржника

Значення індивідуальних ознак юридичної особи полягає у наступному:

- вони набуваються юридичною особою у процесі її створення і легалізації і відрізняють її з поміж інших юридичних осіб та їх засновників.

- визначають індивідуальне правове становище цієї юридичної

- зумовлять участь у певних правовідносинах приватного характеру;

- мають розрізняльну здатність;

- підлягають охороні та правовому захисту у разі їх порушення.

Таким чином під індивідуалізацією юридичної особи є притаманні конкретній юридичній особі особисті ідентифікаційні ознаки, які відрізняють її з поміж інших осіб і мають правове значення, персоніфікують правовідносини або зумовлюють певні суб’єктивні права і юридичні обов’язки, підлягають охороні та захисту у встановленому законом порядку.

Ці засоби можуть бути необхідними і факультативними. Необхідними є такі, що вимагаються чинним законодавством для даного виду правовідносин. Так комерційна юридична особа може й не мати товарного знаку чи знаку обслуговування, але вона обов’язково вовинна мати своє найменування, розрахунковий рахунок, статистичні коди.

Значення індивідуалізації фізичної особи може бути визначено імперативно – дані права не можуть бути здійснені до тих пір, поки юридична особа не сповістить свою ідентифікаційну ознаку, а може мати диспозитивний характер і визначатись на вимогу іншого учасника цивільних правовідносин, чи персоніфікуватися самим володільцем індивідуалізації. Юридична особа в основному здійснює безготівкові розрахунки, що неможливо зробити без розрахункового рахунку.

Дата добавления: 2015-08-18