Вимагання

Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці

Предметом - майно, право на майно( документ, що дозволяє отримати в свою власність майно), дії майнового характеру(, вимога підвищити в посаді).

Об'єкт -право власності

Об'єктивна сторона вимагання виражається у вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового …, т.ч. діяння виражається в активній поведінці та може виявлятися в незаконній вимозі: а) майна; б) права на майно; в) вчинення будь-яких дій майнового характеру.

Вимога як ознака вимагання означає викладену в рішучій формі пропозицію винного до потерпілого про передачу майна, права на майно або вчинення останнім інших дій майнового характеру. Погроза насильством, при вимаганні полягає у погрозі негайно або в майбутньому застосувати насильство до потерпілого або близьких його родичів.

Потерпілими можуть бути: власник, особа, якій майно ввірене на законній підставі, близькі родичі цих осіб Спосіб вимагання — це погроза заподіяння шкоди потерпілому або його близьким родичам, зміст якої може бути різним(усно,письмово,зброєю..)

суб'єкт злочину- 14 р

Суб'єктивна сторона вимагання характеризується прямим умислом, мета - незаконно одержати чуже майно, право на нього або добитися вчинення потерпілим інших дій майнового характеру.

Вимагання вважається закінченим з моменту пред'явлення вимог, тобто з моменту погрози.

Кваліфікованими і особливо кваліфікованими видами злочину закон визнає вимагання: 1) вчинене повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб, або 3) службовою особою з використанням свого службового становища, або 4) з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або 5) з пошкодженням чи знищенням майна, або 6) організованою групою; 7) що завдало значної шкоди потерпілому, або 8) майнової шкоди у великих чи 9) в особливо великих розмірах; 10) поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або 11) із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження.

92.Відмінність розбою від вимагання.

Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці - В

Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства - Р

1) при вимаганні винний погрожує застосуванням насильства, пошкодженням або знищенням майна, розголошенням відомостей, а при розбої має місце тільки погроза насильством; 2) при вимаганні винний погрожує застосувати насильство і вчинити інші дії в майбутньому, якщо не будуть виконані вимоги, а при розбої — негайно; 3) при вимаганні вимога стосується не тільки передачі майна, а й прав на майно або вчинення дій майнового характеру, а при грабежі — тільки майна; 4) при вимаганні погроза завдання шкоди існує не тільки для потерпілог о, а і його близьких родичів, а при розбої — для особи, яка зазнала нападу (насильства); 5) реальне застосування насильства при вимаганні переслідує мету підкріплення вимоги, залякування потерпілого, при розбої — воно є способом негайної передачі майна.

93.Відмінність насильницького грабежу від розбою та вимагання.

1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці - В

2.Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства - Р

3.В ідкрит е викрадення чужого майна із застосуванням насильства або погрози його застосування - НГ

1) при вимаганні винний погрожує застосуванням насильства, пошкодженням або знищенням майна, розголошенням відомостей, а при розбої,граб. має місце тільки погроза насильством; 2) при вимаганні винний погрожує застосувати насильство і вчинити інші дії в майбутньому, якщо не будуть виконані вимоги, а при розбої,граб. — негайно; 3) при вимаганні вимога стосується не тільки передачі майна, а й прав на майно або вчинення дій майнового характеру, а при розбої,граб. — тільки майна; 4) при вимаганні погроза завдання шкоди існує не тільки для потерпілог о, а і його близьких родичів, а при розбої — для особи, яка зазнала нападу (насильства); 5) реальне застосування насильства при вимаганні переслідує мету підкріплення вимоги, залякування потерпілого, при розбої,граб. — воно є способом негайної передачі майна.

Розбій можна відмежувати від насильницького грабежу головним чином за ознаками застосованого насильства, розбій - напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, а насильницький грабіж передбачає не небезпечний для життя та здоров’я вплив на людину, розбій вважається закінченим з моменту застосування насильства незалежно від того, чи була досягнута мета заволодіння майном, то грабіж може бути визнано закінченим злочином лише тоді, коли злочинець заволодів майном.

94.Юридичний аналіз основного складу злочину „Умисне знищення або пошкодження майна”. Кваліфіковані види цього складу злочину.

Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах

Основним безпосереднім об'єктом злочину є право власності.

Додатковим факультативним об'єктом можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини.

Предметом злочину може бути будь-яке майно(але чуже!) як рухоме, так і нерухоме, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна(є ознакою іншого самостійного складу злочину або знищення чи пошкодження майна є способом вчинення більш тяжкого злочину)

Чужим слід визнавати майно, яке не перебуває у власності чи законному володінні винного.

Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причиновим зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Спосіб знищення чи пошкодження -будь-який.

Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування - привласнення чи розтрата такого майна.

"знищення або пошкодження" передбачає як вчинення певного роду діяння, так і настання відповідних суспільно небезпечних наслідків. При цьому наслідки мають головне значення, оскільки саме з ними закон пов'язує момент закінчення злочину.

Знищення майна - це доведення майна до повної непридатності щодо його цільового призначення.

Пошкодженням майна визнається погіршення якості, з меншення цінності речі або доведення речі на якийсь час у непридатний за її цільовим призначенням стан.

Шкода у великих розмірах(100-250) – оцінююча ознака, яка стосовно умисного знищення або пошкодження майна раніше була оціночною і визначалася у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи.

Визначення розміру здійснюється за таксами, встановленими відповідними нормативно-правовими актами, може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи, враховуються лише реальні матеріальні збитки.

Цей злочин є закінченим з моменту, коли чуже майно пошкоджено або знищено і шкода від цього є великою.

Суб'єктом - досягла 16-річного або 14-річного (для квал ознак)

Суб'єктивна сторона - прямим або непрямим умислом, усвідомлюється виним, що власникові майна заподіюється шкодаи у великих розмірах.

У разі знищення чи пошкодження майна загальнонебезпечним способом винний передбачав, що він завдає чи може завдати фізичної шкоди людям, а так само знищити чи пошкодити майно інших фізичних чи юридичних осіб, крім майна, на яке вчинюється посягання, або може і повинен це передбачати.

Кваліфікуючими ознаками умисного знищення або пошкодження майна є: 1) вчинення його шляхом підпалу (це свідоме застосування джерела вогню до певних об'єктів), вибуху (займання певних об'єктів внаслідок миттєвого хімічного розпаду відповідних хімічних речовин чи їх сумішей та створення надто нагрітих газів)чи іншим загальнонебезпечним способом( будь-який інший, крім підпалу та вибуху); 2) заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах(600 і б); 3) спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків(смерть, заподіяння тяж тіл ушкодж.. 2 і б осіб).

95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні

Цей злочин характеризується особливим відношенням винного до майна, яким він заволодіває. Особа в цих випадках не є сторонньою для майна: воно їй ввірене, перебуває в її віданні, або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо цього майна. Юридичною підставою - є цивільно-правові відносини, договірні відносини, спеціальне доручення, службові повноваження.

Об”активна сторона 1) привласнення чужого майна, яке було в вірене особі чи перебувало в її віданні; 2) розтрати такого майна зазначеною особою; 3) привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (квал озн)

Привласнення — це незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі. Утримання як спосіб привласнення полягає у невиконанні вимог повернути майно у певний строк і встановленні володіння над ним як власним. Тому час невиконання вимоги про повернення свідчить про закінчення привласнення.

Розтрата — це незаконне безвідплатне відчуження, використання, витрачення майна, яке було ввірене винуватому чи перебувало в його віданні (продаж, дарування…), вважається закінченою з моменту відчуження, витрачення майна. На відміну від привласнення, при розтраті, на момент пред'явлення вимоги про повернення, ввірене майно у винного відсутнє.

Закінченим цей злочин визнається з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном.

Суб”активна сторона прямий умисел і корисливий мотив

Кваліфікуючими ознаками цього злочину є: вчинення його повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. З ст. 191); у великих розмірах (ч. 4 ст, 191); в особливо великих розмірах або організованою групою (ч. 5 ст. 191).

Дата добавления: 2015-08-18