Показники загального обсягу продажу споживчих товарів в Україні за 2000 рік

Показник	Товарооборот, млн грн	Індекс цін	Частка товарообороту, %
Загальний обсяг продажу споживчих товарів, в тому числі:		120,4	100,0
1. Загальний обсяг роздрібного товарообороту, з нього:		120,1	63,7
· роздрібний товарооборот підприємств — юридичних осіб		120,1	58,0
· обсяг виторгу фізичних осіб		120,1	5,7
2. Оборот організованих ринків з продажу продтоварів		122,3	17,4
3. Оборот організованих ринків із продажу непродтоварів		118,3	12,7
4. Оборот неформальних ринків		123,0	6,2

Роздрібний товарооборот визначається як обсяг продажу товарів населенню роздрібною торговою мережею, мережею ресторанного господарства, а також промисловими, транспортними та іншими підприємствами, незалежно від форм власності, безпосередньо населенню через касу підприємства, що відображається у формі статистичної звітності №11-торг «Звіт про оборот каси».

Крім того, у роздрібний товарооборот включається безготівковий продаж продовольчих товарів торговою мережею організаціям, закладам і підприємствам для харчування обслуговуваних ними контингентів (у санаторіях, дитячих закладах, лікарнях та ін.).

На підставі даних статистичного звіту №11-торг розраховується такий аналітичний показник, як коефіцієнт торговельного виторгу, який здано до банків:

Значення цього коефіцієнта коливається від 50 до 60 % роздрібного товарообороту (різниця зумовлена виплатою заробітної плати працівникам торгівлі, оплатою закупівель товарів у фізичних осіб та інших витрат, які здійснені за готівку).

Згідно з директивами Європейського союзу за міжнародними стандартами обліку та аудиту існує поняття чистого товарообороту.

До чистого товарообороту включаються суми від продажу товарів та надання послуг у межах виконання підприємством звичайної економічної діяльності після відрахування знижок з продажу, податку на додану вартість та інших податків, безпосередньо пов’язаних із товарооборотом.

Роздрібний товарооборот поділяється на товарооборот роздрібної торгівлі і товарооборот ресторанного господарства.

Загальний обсяг товарообороту підприємств ресторанного господарства (їдалень, кафе, кафетеріїв, ресторанів, барів тощо) складається:

з обороту з реалізації власного виготовлення підприємствами ресторанного господарства;

обороту з роздрібного продажу купованих товарів.

Реалізація продукції власного виготовлення поділяється за своїм призначенням на дві групи:

роздрібний продаж безпосередньо населенню;

оптовий продаж іншим підприємствам ресторанного господарства і роздрібної торгівлі.

До продукції власного виготовлення належать готові вироби і напівфабрикати, що виготовлені на кухні або в підсобних цехах даного підприємства, шляхом теплової або холодної обробки сировини і продуктів, незалежно від того, як реалізується ця продукція — на даному підприємстві безпосередньо населенню, іншим підприємствам ресторанного господарства або роздрібним торговим підприємствам для подальшого продажу населенню.

До купованих товарів відносяться товари, що придбані підприємствами ресторанного господарства на стороні і подаються населенню без усякої обробки.

Розмір націнки для обідньої продукції в підприємствах ресторанного господарства диференціюється за категорією підприємств: люкс, вища, перша, друга, третя категорії. Остання, найнижча, встановлюється для підприємств, які обслуговують контингенти за місцем роботи та навчання.

Аналітичним показником є частка націнки d_н в товарообороті, яка визначається за формулою:

де Σpq — роздрібний товарооборот; Σnpq — сума націнки, яка показується в бухгалтерському і статистичному обліку окремо.

Суму торговельних націнок та їх частку можна визначити за видами економічної діяльності за даними таблиці «Витрати –– Випуск» в основних цінах (так звана матриця націнок).

Крім кількісної характеристики товарообороту статистика дає якісну оцінку у вигляді структури товарообороту. С труктура товарообороту — це обсяг чи частка окремих товарних груп у загальному обсязі товарообороту. Обсяг продажу окремих товарних груп визначається статистикою балансовим методом за формою статистичної звітності №3-торг «Звіт про продаж та запаси товарів у торговельній мережі і мережі ресторанного господарства»:

Запаси на початок періоду + Надходження = = Продаж + Запаси на кінець періоду.

Звідси: Продаж = Надходження ± Δ запасів.

Якщо знак «+» Δ запасів, то відбулося збільшення товарних запасів і, як наслідок, зменшення обороту товарів, що є негативним явищем.

Якщо знак «–» Δ запасів, то відбулося зменшення товарних запасів і, як наслідок, збільшення обороту товарів, що є позитивним явищем.

Товарні запаси в роздрібній торгівлі обліковуються:

у роздрібній мережі, на складах, сховищах;

у мережі ресторанного господарства.

Товарні запаси в роздрібній торгівлі відображаються у звітності за продажними (роздрібними) цінами. Товарні запаси на базах, складах і сховищах враховуються за продажними (роздрібними) цінами або за цінами, за якими їх закуплено.

У державну статистичну звітність про товарні запаси в роздрібній торгівлі не включаються: товари в дорозі; готова продукція в підсобних виробничих підприємствах торговельних організацій; товари постачальника, які прийняті даною торговельною організацією на відповідальне зберігання; товари, які прийнято від населення і кооперативів на комісію; вільна тара всіх видів — м’яка, тверда, скляна; сировина і допоміжні матеріали, одержані для промислової переробки.

Про значущість торговельного підприємства на внутрішньому ринку можна судити за розміром грошового виторгу за продані товари.

За класифікацією ООН роздрібний товарооборот належить до показників, які характеризують рівень життя населення. До аналітичних показників належать середньодушовий товарооборот, співвідношення продовольчих і непродовольчих товарів.

У цілому система первинних і похідних показників товарообороту включає в себе:

обсяг товарообороту у вартісному виразі в поточних або базисних цінах (відповідно Σ q₁p₁ або Σ q₀p₀);

обсяг товарообороту у вартісному виразі в порівнянних цінах (Σ q₁p₀);

асортиментну структуру товарообороту за окремими групами товарів, грн, %;

одноденний обсяг товарообороту, грн;

обсяг товарообороту в розрахунку на одного працівника, у тому числі працівника торговельної групи;

обсяг товарообороту на 1 м² загальної площі, у тому числі на 1 м² торговельної площі;

час обороту товарів (Ч) у днях обороту:

(днів),

де –– середні запаси; –– одноденний товарооборот; Д — кількість календарних днів у періоді; Р — роздрібний товарооборот;

швидкість (Ш) обороту товарів:

Час обороту товарів характеризує кількість днів, на які вистачить товарного запасу. Швидкість обороту товарів характеризує, скільки разів за аналізований період поповнювався товарний запас. Ці два показника перебувають у стійкому зворотному взаємозв’язку: чим менша швидкість, тим більший час обороту товарів і навпаки. Час обороту товарів розраховується за окремими товарними групами і в цілому. Наприклад, за квартал (90 днів) для консервів всяких час обороту становить 80 днів, для молока і молочних продуктів — 3 дні. Таким чином, час обороту товарів залежить, в основному від терміну зберігання товарів.

Аналізуючи динаміку товарообороту в роздрібній торгівлі, використовують систему взаємозалежних індексів:

індекс товарообороту у фактично діючих (поточних) цінах:

де Σ q ₁ p ₁ — товарооборот у поточному періоді (q — кількість продажу; p — ціна), Σ q ₀ p ₀ — товарооборот у базисному періоді;

індекс фізичного обсягу товарообороту або товарообороту в порівнянних цінах:

де Σ q ₁ p ₀ — товарооборот поточного періоду в порівнянних цінах;

індекс цін:

Між цими індексами існує такий мультиплікативний взаємозв’язок:

За різницею між чисельником і знаменником кожного із індексів можна побудувати адитивну модель товарообороту і оцінити вплив кожного з факторів (кількості і ціни) на зміну обсягу товарообороту:

тобто

За аналогічною методикою можна аналізувати зміну обсягу товарообороту за рахунок чисельності населення (кількісної ознаки) і середньодушового товарообороту (якісної ознаки), а також зміну обсягу товарообороту за рахунок товарних запасів (кількісної ознаки) і швидкості обороту товарів (якісної ознаки) і т. д.

Приклад. За наведеними далі даними підприємств роздрібної торгівлі розрахувати: 1) швидкість обороту товарів у базисному і поточному періодах; 2) індекс швидкості обороту товарів; 3) показати мультиплікативний взаємозв’язок між індексами швидкості обороту товарів, запасів і роздрібного товарообороту; 4) показати адитивний взаємозв’язок зміни роздрібного товарообороту за рахунок швидкості обороту товарів і запасів; 5) зробити висновки щодо структури приросту (зменшення) товарообороту.

За умовою є такі дані підприємств:

роздрібний товарооборот, тис. грн: I квартал — 600; II квартал — 800;

товарні запаси, тис. грн: на 01.01 — 20; на 01.02 —30; на 01.03 — 40; на 01.04 — 80; на 01.05 — 31; на 01.06 — 15; на 01.07 — 50.

Розв’язання:

1. Середня швидкість обороту товарів

у базисному періоді:	у поточному періоді:
(разів)	(раза)
(тис. грн).

2. Індекс середньої швидкості обороту товарів = , або 314,0%, тобто швидкість зросла більш ніж у три рази, що привело до зменшення часу обороту товарів, оскільки зв’язок між цими двома показниками обернений:

(днів), (днів),

а індекс середнього часу обороту товарів = або 31,6%.

1. Мультиплікативний взаємозв’язок агрегатних індексів такий:

або

тоді: ; ; ;

2. Адитивний взаємозв’язок приросту товарообороту за рахунок швидкості обороту товарів і зміни запасів такий:

тобто приріст товарообороту відбувся повністю за рахунок підвищення середньої швидкості обороту товарів.

Зведений індекс роздрібних цін розраховується на підставі структури роздрібного товарообороту та індивідуальних індексів цін за товарними групами за формулою індексу цін Ласпейреса:

Приклад. Розрахувати зведений індекс роздрібних цін торгівлі регіону за даними, наведеними в табл. 9.6.

Таблиця 9.6

Товарна група	Структура товарообороту	Ланцюгові індекси цін
Січень (до грудня)	Лютий	Березень
Продовольчі товари	0,698	1,075	1,083	1,095
Непродовольчі товари	0,302	1,021	1,025	1,028
Разом	1,000

Використовуючи ланцюгові індекси цін, розрахуємо зведений індекс цін за січень (щодо грудня попереднього року):

Визначимо:

1) базисний зведений індекс роздрібних цін за I квартал:

тобто, ціни за І квартал зросли щодо грудня поперднього року на 21,1 %;

2) середній темп зростання цін за I квартал за фомулою середньої геометричної:

або 106,7 %, тобто в середньому за місяць I кварталу ціни зросли на 6,7 %.

Зауважимо, що структура роздрібного товарообороту береться на базі попереднього року і щорічно коригується.

9.6. Показники виробництва ринкових послуг у торгівлі

На стадії виробництва для розробки надалі зведеного національного рахунку виробництва товарів і послуг за СНР виокремлюють такі показники, за допомогою яких розраховують валову додану вартість у торгівлі як складову валового внутрішнього продукту:

· валовий випуск ринкових послуг — це сума торговельних націнок та знижок;

· проміжне споживання — це вартість усіх ринкових послуг, спожитих протягом поточного періоду з метою виробництва інших послуг (без вартості основного капіталу);

· валова додана вартість, яка включає в себе:

а) оплату праці найманих працівників;

б) податки за відкиданням субсидій, пов’язаних із виробництвом;

в) валовий прибуток, змішаний дохід.

Вартість продукціїторгівлі, або валовий випуск ринкових послуг за категоріями системи національних рахунків, залежить від торговельної націнки, яка визначається як різниця між вартістю реалізованих товарів за цінами продажу і вартістю товарів за цінами купівлі.

Торговельна націнка являє собою валовий дохід торговельних підприємств чи фізичних осіб, який використовується на покриття витрат обігу і утворення прибутку. Таким чином, валовий випуск ринкових послуг може бути також визначений як сума витрат на виробництво і величини прибутку.

Вартість продукції прокату споживчих товарів, кіно- і відеофільмів оцінюється в розмірі плати за прокат, а вартість продукції посередницьких послуг при продажу споживчих товарів — у розмірі оплати цих послуг (комісійні і т.п.).

Для оцінювання валового випуску ринкових послуг торговельної діяльності приватних осіб, які не охоплені статистикою торгівлі, проводяться спеціальні розрахунки. Обсяги купівлі товарів населенням в організованій торгівлі (у торговельних організацій і на ринках) порівнюються з обсягами закупівлі товарів поза нею за даними обстежень домогосподарств. Потім здобуте співвідношення поширюється на дані про товарооборот торговельних організацій, і таким чином визначається загальний обсяг купівель споживчих товарів в неорганізованій торгівлі. Торговельна націнка за цими купівлями встановлюється експертним шляхом.

Результатом фінансової діяльності торговельних підприємств є валовий прибуток.

Валовий прибуток від торговельної діяльності — це різниця між валовим випуском ринкових послуг і витратами на реалізацію товарів. На розмір прибутку впливає багато зовнішніх (не залежно від діяльності підприємств) та внутрішніх факторів. До зовнішніх факторів належать кон’юнктура ринку, інфляція, відсоткова ставка за кредит, зайнятість населення та ін. До внутрішніх факторів належать витрати обігу, швидкість обороту товарів, наявність власних оборотних активів, ефективність використання основних засобів та ін.

Існують різні види валового прибутку:

прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг);

прибуток (збиток) від іншої реалізації (наприклад, майна підприємства);

доходи та витрати від позареалізаційних операцій.

Чистий прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства, визначається за формулою:

Основні напрями використання прибутку:

виконання зобов’язань перед бюджетами (національним, регіональним, місцевим);

розрахунки з банками, підприємствами, організаціями;

інвестиції в розвиток підприємства;

виплата дивідендів за акціями;

задоволення соціальних та матеріальних потреб працівників (матеріальна допомога, кредити на поліпшення житлових умов та ін.).

Відносні показники прибутку характеризують рентабельність торгівлі. Як відносний показник прибуток може розраховуватись залежно від напряму аналізу фінансової діяльності відносно:

· товарообороту (обсягу продаж);

· операційних витрат;

· валового випуску ринкових послуг;

· валової доданої вартості;

· основних засобів і оборотних активів;

· кредиторської та дебіторської заборгованості.

Приклад розрахунків абсолютних та відносних показників виробництва ринкових послуг у торгівлі (оптовій, посередницькій, роздрібній) наведено далі.

Приклад. Обласне статистичне управління має такі дані щодо роздрібної торгівлі за рік, тис. грн (табл.9.7).

Таблиця 9.7

Вартість товарів за роздрібними цінами
Вартість товарів за цінами придбання (або поставки)
Вартість сировини і матеріалів (проміжне споживання)
Амортизація
Оплата заробітної плати

Визначити:

· валовий випуск ринкових послуг;

· проміжне споживання та його частку у валовому випуску;

· валову додану вартість;

· суму податку на додану вартість для сплати до бюджету (20 %-ва ставка);

· рівень рентабельності торгівлі трьома методами.

Розв’язання:

1) = – :

2) = –

3)

4)

5а)

5б)

5в)

Для того щоб не збанкрутувати, торговельному підприємству (оптовому, посередницькому чи роздрібному) потрібно дотримуватись такого співвідношення індексів:

Це співвідношення можна пропонувати як нормаль для торговельного підприємства: щоб прибуток зростав, потрібно, аби індекс товарообороту був вищим за індекс витрат, який, у свою чергу, має бути вищим за індекс капіталоозброєності і, відповідно, індекс чисельності працівників.

9.7. Методичні підходи до визначення параметрів неформальної діяльності (тіньової торгівлі)

Методи дорахунку обсягів неформальної діяльності до обсягу роздрібного товарообороту в торгівлі призначений для застосування на національному рівні.

Згідно з прийнятими в міжнародній практиці і сформульованими в системі національних рахунків критеріями неформальна економічна діяльність у широкому розумінні –– це будь-яка діяльність (законна чи незаконна), здійснювана інституційними одиницями з метою отримання економічної вигоди, яка приховується чи призменшується з метою ухилення від оподаткування, виконання встановлених законом норм охорони праці і т. ін., а також діяльність, здійснювана некорпоративними підприємствами (домогосподарствами).

Неформальна економічна діяльність некорпоративних підприємств включає в себе виробництво товарів чи надання послуг підприємствами, утвореними домашніми господарствами та не зареєстрованими як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ (ЄДРПОУ) Держкомстату України. Як правило, такі некорпоративні підприємства функціонують на засадах неформальної зайнятості й можуть виробляти продукти як для продажу на ринку, так і для власного споживання.

Неформальна економічна діяльність не може бути врахована звичайним статистичним спостереженням і надана за формами статистичної звітності, тому для її адекватного оцінювання використовуються спеціальні методичні підходи, які базуються на застосуванні непрямих розрахунків, побічної інформації та, частково, експертних оцінок.

Таким чином, для практичних цілей під неформальною економічною діяльністю розуміють:

приховану офіційно зареєстрованими підприємствами діяльність;

результати економічної діяльності незареєстрованих підприємств;

результати економічної діяльності некорпоративних підприємств (домашніх господарств).

Показники неформальної діяльності в торгівлі визначаються:

· обсягами приховування (або заниження) роздрібного товарообороту та продажу окремих товарів підприємствам торгівлі;

· обсягами продажу товарів фізичними особами, які здійснюють продаж без реєстрації даного виду діяльності та без відповідної ліцензії чи патенту. Як правило, така торгівля здійснюється на продовольчих, речових та змішаних ринках.

Розрахунок обсягів продажу споживчих товарів на продовольчих, речових та змішаних ринках проводиться на підставі спеціального вибіркового обстеження (інструментарій затверджений Держкомстатом України), методику якого наведено в розділі «Статистичне оцінювання кон’юктури товарного ринку».

Визначення обсягу прихованого роздрібного товарообороту. Розрахунок проводиться поетапно. На першому етапі встановлюється обсяг роздрібного товарообороту великих та середніх підприємств торгівлі за даними форм статистичної звітності цих підприємств. На другому етапі встановлюється обсяг роздрібного товарообороту малих підприємств торгівлі за даними вибіркового обстеження цих підприємств, у результаті чого встановлюється офіційно врахований сумарний обсяг роздрібного товарообороту великих, середніх та малих підприємств. На третьому етапі здійснюється дорахунок сумарного обсягу товарообороту великих, середніх та малих підприємств торгівлі на обсяг приховування (заниження). Обсяг заниженого товарообороту через його приховування або неповне охоплення підприємств статистичною звітністю визначається послідовним зіставленням сумарного обсягу роздрібного товарообороту великих, середніх і малих підприємств за відомими параметрами, кожному з яких має відповідати визначуваний кінцевий обсяг товарообороту. Опис кожного параметра і порядок розрахунку наведено на рис. 9.3.

Показник рівня витрат виробництва Р_в.в у відсотках до товарообороту:

де ОВ — операційні витрати; РО — роздрібний товарооборот.

Використовується цей показник для відшукання наближеної частки приховуваного обсягу продажу в роздрібному товарообороті підприємств порівнянням індексу або темпу рівня витрат з індексом фізичного обсягу роздрібного товарообороту у поточному періоді порівняно з попереднім роком. Показник розраховується за даними форми статистичної звітності №5-С і уточнюється за даними бухгалтерської звітності р.2 «Звіт про фінансові результати», а по малих підприємствах — за формою №1-підприємництво (малі). Установлена за даними за попередній рік частка приховування зберігається протягом всього поточного періоду.

Рис. 9.3 Схема визначення параметрів прихованого роздрібного товарообороту

Приклад розрахунку. Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі в Україні в поточному році становив 14 500 млн грн; індекс фізичного обсягу товарообороту порівняно з попереднім роком становив 111,5 %. Показник операційних витрат обігу на 1 грн товарообороту в поточному році становив 0,212 грн (або 21,2 %, тобто, 21,2 грн на 100 грн товарообороту) і збільшився в поточному році порівняно з попереднім на 48 %, тобто індекс рівня витрат становив 1,480. Тоді різниця між індексами буде дорівнювати 1,480 – 1,115 = 0,365, або 36,5 %.

Отже, наближена частка приховування обсягу продажу d_п дорівнює 36,5 %: 36,5 %: 148,0 % = 0,247 або 24,7 %, а за формулою маємо:

З урахуванням приховування обсягу продажу обсяг роздрібного товарообороту буде такий 14 500 · 1,247 = 18 081,5 (млн грн).

Розрахований обсяг роздрібного товарообороту контролюється його зіставленням із показниками: а) надходження торговельного виторгу до кас банків; б) витрат домогосподарств на придбання продовольчих і непродовольчих товарів.

а) Перший метод контролю.

Індекс фізичного обсягу торговельного виторгу, зданого до банків, за поточний період використовується для зіставлення з індексом фізичного обсягу товарообороту. Індекс фізичного обсягу торговельного виторгу визначається дефляцією на зведений індекс роздрібних цін.

Приклад розрахунку. Обсяг роздрібного товарообороту торговельних підприємств дорівнює 14 500 млн грн, а торговельний виторг, який здано до банків, дорівнює 11 250 млн грн, тобто коефіцієнт торговельного виторгу становить 77,6 % (11 250:: 14 500 · 100%) від обсягу товарообороту. Середнє за останні, наприклад, три роки співвідношення цих показників становило 55 %. Таким чином, показник товарообороту має бути збільшений на 5954 млн грн, виходячи з такого розрахунку:

Тоді приховувана частка товарообороту така:

Отже, результати розрахунків майже порівнянні, чим і підтверджується їх правильність.

Індекс фізичного обсягу торговельного виторгу, який здано до банків за аналізований період (з урахуванням інфляції), дорівнював 0,95, або 95 %, а індекс фізичного обсягу товарообороту 0,93, або 93 % (з урахуванням розрахованої частки приховування і подальшого коригування за часткою виторгу).

б) Другий метод контролю. Показник витрат домашніх господарств на придбання продовольчих і непродовольчих товарів встановлюється за даними форми №1 обстеження умов життя домогосподарств. Темпи зміни обсягу товарообороту порівнюються з темпами зміни витрат домогосподарств.

Остаточний обсяг товарообороту вибирається з обсягів товарообороту, розрахованих описаними щойно трьома методами. Крім того, розрахований загальний обсяг роздрібного товарообороту з урахуванням приховування додатково перевіряється балансовим розрахунком товарних ресурсів роздрібної торгівлі за наведеною далі схемою у вартісному виразі.

Запаси споживчих товарів у промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі на початок періоду плюс виробництво споживчих товарів у промисловості та продаж населенню сільгосппродукції на ринку плюс імпорт мінус експорт мінус запаси cпоживчих товарів у промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі на кінець періоду.

Такі статті, як виробництво споживчих товарів та імпорт обліковуються за фактичними відпускними цінами підприємств (з дорахунками на повне охоплення промислових підприємств і приховуванням ними обсягів виробництва). З огляду на різні ціни ці статті перераховуються в ціни роздрібної торгівлі, із включенням податку на додану вартість, акцизів і товарно-транспортної націнки. Для цих розрахунків використовуються дані таблиці «Витрати –– Випуск» про структуру ціни покупців на товари, які споживаються домашніми господарствами. Крім того, за статтею «Імпорт» обліковується як офіційно врахований імпорт товарів юридичними особами, так і «човниковий» імпорт. Визначення вартості «човникового» імпорту проводиться за методикою Національного банку України.

Крім того, існують методи визначення обсягів продажу окремих товарів, основних продуктів харчування за всіма каналами реалізації (м’яса та м’ясопродуктів, молока та молокопродуктів, алкогольної продукції, товарів тривалого користування — телевізорів, холодильників, радіоприймальних пристроїв, пральних машин, легкових автомобілів та ін.) з урахуванням приховування обсягів продажу та обсягів виробництва. Після проведення дорахунків продажу прихованих товарів проводиться коригування товарної структури обсягу роздрібного товарообороту, на підставі якої доцільно розраховувати скоригований зведений індекс роздрібних цін.

Питання для самоконтролю

Які існують два методи розрахунку націнок?

Розкрийте методику розрахунку аналітичних показників інфраструктури товарного ринку.

Які критерії використовуються для віднесення торгівлі до оптової як виду економічної діяльності?

В чому розбіжність понять «оптова торгівля», «посередництво в оптовій торгівлі», «комісійна торгівля», «комерційна діяльність»?

Назвіть абсолютні показники, які характеризують діяльність оптової торгівлі.

Назвіть абсолютні і відносні показники, які характеризують діяльність роздрібної торгівлі.

Як оцінюється випуск ринкових послуг в торгівлі?

Наведіть систему показників рентабельності торгівлі і розкрийте методику їх розрахунку.

Які існують методи визначення обсягу прихованого роздрібного товарообороту?

Тлумачний словник

Ф’ючерсні угоди — зобов’язання поставити певну кількість товару (товарний ф’ючерс) чи фінансового активу (фінансовий ф’ючерс) у встановлений термін у майбутньому за фіксованою в момент укладання угоди ціною.

Спотові угоди (від англ.spot — наявний) — вид угоди на наявний, реальний товар чи валюту, який передбачає негайну оплату.

Форвардні угоди (англ. forward — вперед) — розрахунок за угодою здійснюється більш ніж за два робочих дні після її укладання. Форвардний ринок — це ринок, на якому угоди оформляються на визначену дату в майбутньому, переважно в останні дні місяця.

Література

Методические указания по определению параметров неформальной деятельности в торговле на федеральном уровне. Постановление Госкомитета по статистике Росcийской федерации от 29.05.97 №33.

Панкратов Ф. Г., Серёгина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник для вузов. — М.: Маркетинг, 2000.

Попов Е. В. Продвижение товаров и услуг. — М.: Финансы и статистика, 2001.

Створення теоретико-методичних основ статистичних досліджень підприємств оптової торгівлі України. Науковий звіт за темою VIII.––НДІ статистики Держкомстату України, 1999.

Экономическая статистика / Под ред. Ю. М. Иванова. –– М.: Финансы и статистика, 2000.

Дата добавления: 2015-08-18