Структура контингенту хворих на наркотоксикоманії у Дніпропетровській області

Групи				% 2000 до 1990 рр.
Абс. чис.	%	Абс. чис.	%	Абс. чис.	%
1.1. За віком
— до 17 років		0,9		1,0		0,46	+21,0
— 18–30 років		77,5		64.4		50,60	+44,0
— 31 і більше		21,6		34,6		48,94	+385,0
1.2. За речовинами, що вживаються
— опіоїди		81,6		83,8		91,5	+143,0
— канабіноїди		1,3		1,4		2,4	+304,0
— декілька (полі)		13,6		10,6		4,7	–23,2
— інші		3,5		4,2		1,4	–25,2
1.3. За зайнятістю та родом занять
— учні та студенти		1,1		0,7		0,4	–28,4
— промислові та с/г робітники		56,6		40,3		16,4	–36,0
— не працюють		39,6		53,0		77,6	+334,6

Протягом останнього десятиріччя, як відомо, відбувався перехід нашого суспільства до ринкових відносин. Це супроводжувалося болючими соціальними змінами. Серед них зростання рівня безробіття, яке в першу чергу торкнулось людей з розладами фізичного або психічного здоров’я, в тому числі і такими, що виникли внаслідок уживання психоактивних речовин. Так, наприклад, в області серед хворих на наркоманію кількість безробітних зросла з 39,6% у 1990 році до 77,6% у 2000 році (табл. 3). Зрозуміло, що таке становище негативно вплинуло і на без того обмежені можливості реабілітації і ресоціалізації цієї категорії хворих.

Розглянемо тепер, яких змін зазнала власно наркологічна служба протягом останніх десяти років і наскільки ці зміни відповідали вимогам поточної епідеміологічної обстановки. Нажаль, драматичне погіршення епідеміологічної обстановки супроводжувалось не менш драматичним зменшенням потужності наркологічних служб як області, так і всієї країни. Цей процес охопив і людські, і матеріальні ресурси (табл. 4). Так, кількість зайнятих посад лікарів-наркологів зменшилась на 24,4% в області і на 19,1% в Україні, а кількість наркологічних ліжок зменшилась на 55,2% і 59,2% відповідно.

Наркологічні установи при промпідприємствах, що складали основу наркологічної служби радянського періоду, майже перестали існувати. Кількість наркологічних ліжок при підприємствах зменшилась в області на 88,5% (у країні на 93,3%), а кількість фельдшерських наркопунктів на підприємствах області — на 91,9% (загальнодержавних даних нема).

Таблиця 4

Наркологічна служба Дніпропетровської області й України (1990–2000 рр.)

Групи				% 2000 до 1990 рр.
Абс. чис.	На 10 тис.	Абс. чис.	На 10 тис.	Абс. чис.	На 10 тис.
1. Зайнято посад лікарів-наркологів
Дніпропетровська область		0,58		0,53		0,46	–24,4%
Уся Україна		0,38		0,35		0,31	–19,1%
2. Наркологічних ліжок, усього
Дніпропетровська область		5,70		4,00		2,64	–55,2%
Уся Україна		3,50		2,20		1,46	–59,2%
3. Наркологічних ліжок при підприємствах
Дніпропетровська область		2,34		0,86		0,28	–88,5%
Уся Україна		1,97		0,54		0,12	–93,9%
4. Фельдшерських наркопунктів на підприємствах
Дніпропетровська область		0,32		0,18		0,03	–91,9%

Усе це привело до зменшення рівня повноти охоплення наркохворих не тільки стаціонарним, а усіма видами лікування. Так, кількість хворих на алкоголізм, що були охоплені лікуванням, протягом десятиріччя зменшилось по області на 18,3%, а по Україні на 38,6%. Трохи краща картина спостерігається у справі лікування хворих на наркоманію (табл. 5).

Підіб’ємо підсумки. В динаміці основних епідеміологічних показників області й країни багато спільного. Так, зареєстрована захворюваність та поширеність хронічних алкогольних синдромів протягом десятиріччя і в області і в країні зменшувалася. Водночас захворюваність та поширеність гострих психотичних алкогольних розладів, смертність від хронічного алкоголізму, смертність від отруєння алкоголем та від алкогольного цирозу печінки — зростала. Такі розлади й смертність просто неможливо не помітити або приховати. Однак гострі психотичні алкогольні розлади і алкогольна смертність не виникають інакше як унаслідок уживання алкогольних напоїв. Тому можливо мінімум два пояснення протиприродної динаміки, що спостерігається. Перше пояснення полягає в тому, що реальна (а не зареєстрована) алкоголізація населення протягом останнього десятиріччя невпинно зростала, а друге — що якість алкогольних напоїв так само невпинно погіршувалась. Цілком імовірно, що мали місце обидві причини разом. Цьому сприяли: скорочення наркослужби, байдужість влади, правоохоронних органів, трудових колективів, громадськості до проблем пияцтва та алкоголізму у суспільстві, ослаблення контролю якості спиртних напоїв з боку держави і, як наслідок, поширення виготовлення й уживання сурогатів алкоголю.

Таблиця 5

Охоплено лікуванням (усі види) Дніпропетровської області й України (1990–2000 рр.)

Адміністративно-територіальна одиниця				Динаміка протягом 1990–2000 рр.
Абс. чис.	% ^1)	Абс. чис.	% ^1)	Абс. чис.	% ^1)
Хворі на алкоголізм
Дніпропетровська область		60,00		54,40		52,94	–7,06
Уся Україна		70,90		59,30		48,74	–22,16
Хворі на наркоманію
Дніпропетровська область	—	—		44,70		46,19	1,49
Уся Україна	—	—		55,70		44,16	–11,54

Примітки:
1) — % від тих, хто знаходиться на диспансерному обліку;
2) — динаміка протягом 1995–2000 рр.

Захворюваність та поширеність розладів унаслідок уживання наркотиків та інших психоактивних речовин протягом десятиріччя і в області, і в країні постійно зростала. З нашої точки зору, розповсюдженню цих розладів сприяє сукупність об’єктивних та суб’єктивних факторів. Серед них: соціальні негаразди та економічна криза, що призвели до зубожіння значної частини населення; ріст безробіття; масова втрати людьми відчуття власної вагомості; відсутність чіткої, фінансово забезпеченої молодіжної політики; значне скорочення установ позашкільного виховання, що сприяли творчому розвитку особи, та їх комерціалізація; відсутність моральних орієнтирів, пасивність батьків, поширення соціальної апатії серед молоді. Важливу роль відіграють недоліки у впровадженні валеологічної освіти; недостатня активність педагогів, міліції у справі профілактики залежності від психоактивних речовин. Окремо слід відмітити безвідповідальність деяких засобів масової інформації. Перш за все це торкається теле-, радіопрограм та друкованих видань для молоді, які іноді містять у собі ледь приховану рекламу способу життя наркоманів, наприклад, екзальтовані розповіді про кумирів молоді (поп-співаків, акторів і т. д.), що вживають наркотичні речовини.

Разом із спільними рисами у динаміці епідеміологічних показників області й країни існують істотні відмінності. Так, темпи зростання захворюваності й поширеності майже всіх видів залежності від психоактивних речовин, показники захворюваності та поширеності алкогольних психозів по області в 1,5 і 2 рази менші ніж по Україні. В області значно краще ніж у країні співвідношення алкогольних психозів до алкоголізму. Окрім того, не дивлячись на зменшення потужності наркологічної служби, яке спостерігалось в 1990–2000 рр., падіння охоплення хворих на алкоголізм лікуванням в області було в три рази менше ніж по Україні, а що стосується хворих на наркоманію, то тут в останні п’ять років спостерігався навіть невеликий ріст цього показника. Це вказує на відносно більшу ефективність роботи наркослужби області, яка, однак, не може бути підставою для заспокоєння, оскільки епідеміологічна ситуація, пов’язана з розповсюдженням залежності від психоактивних речовин, і в області і в державі залишається тяжкою.

Зрозуміло, що проблему залежності від психоактивних речовин не можна вирішити на рівні окремої області. Тому для поліпшення ситуації, що склалася, необхідно розробити й прийняти національну комплексну програму протидії розповсюдженню залежності від психоактивних речовин. У цій програмі слід передбачити:

1. Комплекс заходів щодо зменшення попиту на наркотики та інші психоактивні речовини (широка первинна профілактика залежності від психоактивних речовин серед підлітків та молоді, наполеглива антиреклама речовин, що викликають залежність і способу життя наркоманів, валеологічна освіта, розширення мережі закладів позакласного навчання, забезпечення умов для творчості в широкому розумінні цього слова, розробка програм зайнятості молоді, її працевлаштування і т. п.).
2. Комплекс заходів щодо зменшення пропозиції наркотиків та інших психоактивних речовин (посилення відповідальності за злочини, пов’язані з незаконним обертом наркотичних речовин та їх, прекурсорів, а також за злочини, пов’язані з незаконним обертом легальних психоактивних речовин, наприклад, за порушення правил продажу алкоголю та тютюну; сприяння виникненню та функціонуванню громадських об’єднань, що мають своєю метою протидію розповсюдженню психоактивних речовин, таких як комітети батьків наркоманів і т. д.).
3. Залучення органів виконавчої влади до протидії розповсюдженню залежності від психоактивних речовин шляхом створення (відновлення) постійно діючого органу на зразок державної координаційної ради боротьби з наркоманією, яка існувала раніше, а також створення відповідних комітетів на місцях.
4. Розробку заходів щодо збереження потужностей державної наркологічної служби на існуючому рівні як першого кроку на шляху її зміцнення й розвитку у майбутньому, розробка правил і створення умов для ефективної комплементарної співпраці наркологічних закладів різних форм власності, окремих лікарів, непрофесійних об’єднань, чия діяльність спрямована на надання допомоги наркохворим.
5. Фінансове забезпечення національної комплексної програми протидії розповсюдженню залежності від психоактивних речовин (можливо, за рахунок відшкодувань від продажу легальних виробів, що містять у собі психоактивні речовин: алкогольних напоїв та тютюну.

Розробка такої програми, на нашу думку, є єдиною прийнятною перспективою в сучасних умовах.

Читайте також:

• Лінський І. В., Голубчиков М. В., Мінко О. І. та ін.
  Актуальні тенденції поширення залежності від психоактивних речовин в Україні: Щорічний аналітичний огляд. — Випуск 4
• Лінський І. В., Голубчиков М. В., Мінко О. І. та ін.
  Актуальні тенденції поширення залежності від психоактивних речовин в Україні: Щорічний аналітичний огляд. — Випуск 3
• Булгаков С. И., Линский И. В., Голощапов В. В.
  Сопоставительный анализ данных Министерства внутренних дел и Министерства здравоохранения о масштабах употребления наркотиков в Украине в 2003 году
• Волошин П. В., Линский И. В., Минко А. И. и др.
  Система мониторинга — основа организации наркологической помощи в современных условиях
• Линский И. В., Минко А. И., Первомайский Э. Б.
  Актуальные тенденции распространения зависимости от психоактивных веществ в Украине

Дата добавления: 2015-08-18