В. А. Лавренко, І. В. Лінський

ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА НАРКОЛОГІЧНА ДОПОМОГА В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ. ДОСВІД МИНУЛОГО Й ПЕРСПЕКТИВИ

В. А. Лавренко, І. В. Лінський

* Публікується за виданням:
Лавренко В. А., Лінський І. В. Залежність від психоактивних речовин та наркологічна допомога в Дніпропетровській області. Досвід минулого й перспективи // Український вісник психоневрології. — 2002. — Т. 10, вип. 2. — С. 186–190.

Останнє десятиріччя двадцятого століття закінчилось, що дає нам можливість ретроспективно поглянути на пройдений шлях через «призму» досягнутих результатів.

Ситуації, що склались внаслідок розповсюдження залежності від психоактивних речовин у різних регіонах України, істотно відрізняються одна від одної. Тому при аналізі усереднених даних, що надходять із різних регіонів країни, із поля зору дослідника зникають обставини, які є критично важливими для усвідомлення загальнодержавних тенденцій.

На наш погляд, Дніпропетровська область є найбільш удалим об’єктом дослідження. Саме у Дніпропетровській області розгорнуто одну з найпотужніших в Україні наркологічних служб, що, у свою чергу, було викликано величезним масштабом проблем, які мали вирішувати наркологи Дніпропетровщини. Деякі епідеміологічні процеси щодо розповсюдження залежності від психоактивних речовин у цій області випереджали у своєму розвитку аналогічні процеси в інших регіонах України. Таким чином, тенденції розвитку епідемії залежності від психоактивних речовин на Дніпропетровщині можна розглядати, певною мірою, як прогноз розвитку подій в інших областях нашої держави.

Відомо, що індикатором стану алкоголізації населення є рівень поширеності та захворюваності на розлади психіки та поведінки внаслідок уживання алкоголю, перш за все, гострих психотичних алкогольних розладів або алкогольних психозів. Захворюваність на алкогольні психози в Дніпропетровській області (далі — області) і в Україні протягом останніх 10 років зростала (табл. 1). Однак темпи цього зростання були в області істотно менше ніж у країні (на 77,5% і 142% відповідно). Водночас захворюваність на хронічні алкогольні синдроми (алкоголізм) за цей період часу зменшилась в області і в країні відповідно на 19,2% і 33,5%. Унаслідок цього серед первинних хворих і в області, і в країні істотно зменшилось співвідношення алкогольних психозів до алкоголізму (табл. 2), що вказує на зменшення ефективність роботи наркологічних закладів щодо виявлення хворих на алкоголізм і, відповідно, залучення їх до лікування на ранніх етапах хвороби.

Щодо поширеності алкогольних психозів, то протягом останніх десяти років вона в області також збільшилась, однак не так істотно, як в усій державі (на 23,2% і 97,5% відповідно). Через це у 2000 р. співвідношення алкогольних психозів до алкоголізму серед хворих на алкоголізм, що знаходяться на наркологічному обліку в області, значно краще, ніж у середньому по країні (1:104 і 1:43 відповідно).

Таблиця 1

Порівняльні епідеміологічні дані щодо розладів психіки та поведінки внаслідок уживання психоактивних речовин серед населення Дніпропетровської області й України (1990–2000 рр.)

Адміністративно-територіальна одиниця				% 2000 до 1990 рр.
Абс. чис.	На 10 тис.	Абс. чис.	На 10 тис.	Абс. чис.	На 10 тис.
1. Захворюваність
1.1. Хронічні алкогольні синдроми (алкоголізм)
Дніпропетровська область		13,7		13,1		11,7	–19,2
Уся Україна		11,9		10,1		8,3	–33,5
1.2. Гострі психотичні алкогольні розлади (алкогольні психози)
Дніпропетровська область		0,8		1,4		1,1	+77,5 ^1)
Уся Україна		0,8		2,2		2,1	+142,0 ^2)
1.3. Наркоманії та токсикоманії
Дніпропетровська область		2,2		6,2		5,1	+106,8
Уся Україна		0,6		2,4		2,4	+244,3
1.4. Наркоманії та токсикоманії серед підлітків (на 10 тис. підліткового населення)
Дніпропетровська область		1,5		4,8		2,5	+72,0
Уся Україна		1,1		3,4		2,3	+111,0
1.5. Усього (диспансерна група)
Дніпропетровська область		17,2		23,3		18,1	+2,5
Уся Україна		13,4		14,7		12,8	–8,8
1.6. Профілактична
Дніпропетровська область		29,9		38,0		38,4	+22,4
Уся Україна		33,3		32,7		33,7	–2,6
2. Поширеність
2.1. Хронічні алкогольні синдроми (алкоголізм)
Дніпропетровська область		164,6		169,0		160,9	–7,4
Уся Україна		145,0		139,5		135,9	–10,7
2.2. Гострі психотичні алкогольні розлади (алкогольні психози)
Дніпропетровська область		1,2		2,6		1,6	+23,2 ^3)
Уся Україна		1,5		3,3		3,2	+97,5 ^4)
2.3. Наркоманії та токсикоманії
Дніпропетровська область		18,3		31,9		41,9	+116,8
Уся Україна		4,3		9,0		15,4	+238,6
2.4. Алкогольні розлади серед жінок (на 10 тис. жіночого населення)
Дніпропетровська область		29,2		33,6		34,7	+13,0
Уся Україна		29,3		28,8		29,0	–5,4
2.5. Наркоманії та токсикоманії серед жінок (на 10 тис. жіночого населення)
Дніпропетровська область		7,2		15,6		20,7	+173,2
Уся Україна		1,5		3,5		5,7	+261,6
2.6. Алкогольні розлади серед підлітків (на 10 тис. підліткового населення)
Дніпропетровська область		0,8		0,7		0,46	–38,5
Уся Україна		0,8		0,5		0,39	–42,7
2.7. Наркоманії та токсикоманії серед підлітків (на 10 тис. підліткового населення)
Дніпропетровська область		4,0		7,4		3,9	+3,0
Уся Україна		1,5		4,5		4,2	+187,6
2.8. Наркоманії та токсикоманії (група профілактичного нагляду)
Дніпропетровська область		4,7		9,6		17,2	+244,6
Уся Україна		1,6		2,7		6,8	+298,7
2.9. Усього (диспансерна група)
Дніпропетровська область		188,9		202,5		204,4	+5,2
Уся Україна		150,9		151,9		154,4	–2,5
2.10. Профілактична
Дніпропетровська область		216,3		240,3		252,8	+14,0
Уся Україна		188,2		188,5		195,3	–1,1
3. Смертність
3.1. Смертність від хронічного алкоголізму
Дніпропетровська область		0,06		0,22		0,11	+83,0 ^5)
Уся Україна		0,13		0.37	942 (1999 р.)	0,19 (1999 р.)	+46,1 ^6)
3.2. Смертність від отруєння алкоголем
Дніпропетровська область		1,11		2,56		1,9	+71,0 ^7)
Уся Україна		1,04		2,02	8607 (1999 р.)	1,73 (1999 р.)	+66,3 ^8)
3.3. Смертність від цирозу печінки алкогольної етіології
Дніпропетровська область		0,04		0,16		0,23	+475,0 ^9)
Уся Україна		0,06		0,20	1302 (1999 р.)	0,26 (1999 р.)	+333,3 ^10)
3.4. Смертність від отруєння наркотичними речовинами (за даними судмедекспертизи)
Дніпропетровська область		0,08		0,54		0,21	+162,0 ^11)

Примітки:
1) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –23,5%, 1995 р. до 1990 р. — +131,8%;
2) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –6,8%, 1995 р. до 1990 р. — +159,6%;
3) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –43,5%, 1995 р. до 1990 р. — +118,0%;
4) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –8,5%, 1995 р. до 1990 р. — +115,0%;
5) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –50,0%, 1995 р. до 1990 р. — +266,0%;
6) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –49,0%, 1995 р. до 1990 р. — +184,0%;
7) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –26,0%, 1995 р. до 1990 р. — +130,0%;
8) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — –25,0%, 1995 р. до 1990 р. — +94,0%;
9) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — +43,0%, 1995 р. до 1990 р. — +300,0%;
10) — інші співвідношення: 2000 р. до 1995 р. — +30,0%, 1995 р. до 1990 р. — +233,0%;
11) — по показнику на 10 тис. населення.

Таблиця 2

Співвідношення алкогольних психозів до алкоголізму серед населення Дніпропетровської області й України (1990–2000 рр.)

Адміністративно-територіальна одиниця
1. Захворюваність
Дніпропетровська область	1:18	1:7,3	1:8
Уся Україна	1:14	1:4,5	1:3,8
2. Поширеність
Дніпропетровська область	1:138	1:64	1:104
Уся Україна	1:95	1:42	1:43

Вражають показники смертності населення від причин, пов’язаних із зловживанням алкоголем (табл. 1). Найбільш драматичною є динаміка смертності від алкогольного цирозу печінки. Протягом останньої декади вона зросла і в області, і в країні майже в 5 раз.

Продовжується зростання наркотизації населення як області, так і всієї України (табл. 1). Але спостерігається вирівняння відносної поширеності залежності від психоактивних речовин у різних областях. Найбільша розповсюдженість наркоманій, як і раніше, спостерігається у Дніпропетровській області (табл. 1), однак, якщо в 1990 році в області мешкав майже кожний третій хворий на наркоманію країни, то в 2000 році — тільки кожний п’ятий.

Випереджаючими темпами, відносно всієї популяції хворих на наркоманію, в період з 1990 по 2000 рр. зростала кількість хворих на наркоманію жінок як в області (+173,2%), так і в країні (+261,6%). Однак, як бачимо, загальнодержавні показники і в цьому випадку були значно вище обласних. Аналогічна картина спостерігається у динаміці розмірів групи профілактичного нагляду (+244,6% і +298,7% по області й країні відповідно).

Слід окремо зупинитися на випереджаючих темпах зростання смертності від отруєння наркотичними речовинами. Якщо поширеність наркоманій за останні десять років зросла в області на 116,8%, то смертність від отруєнь — на 162,0%. Особливу увагу викликає і те, що зростання кількості підлітків, хворих на наркоманію, яке відбулось за останні 10 років, в області радикально відрізнялось від аналогічного загальнодержавного показника (+3,0% і +187,6%). Можливо це свідчить про уповільнення темпів розвитку епідемії в області, про своєрідне «вичерпання» популяції потенційних споживачів наркотиків. Непрямим доказом цього припущення можна вважати також і зміни у віковій структурі обласної популяції хворих на наркоманію, її постаріння (табл. 3). Зрозуміло, однак, що ці спостереження не можуть бути поводом для заспокоєння, оскільки абсолютний рівень наркотизації в області є дуже високим, а «найпопулярнішими» наркотиками серед хворих залишаються речовини з дуже високим адиктивним потенціалом — опіоїди (табл. 3).

Таблиця 3

Дата добавления: 2015-08-18