Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях.

І. Вставні слова і словосполучення, які виражають ставлення авто­ра до висловленої думки, виділяються комами. За значеннямвставні слова і словосполучення поділяються на такі групи:

а) слова і словосполучення, що виражають оцінку вірогідності повідомлюваного (упевненість або невпевненість): безсумнівно, безперечно, в усякому разі (випадку), напевно, дійсно, думаю, звичайно, здається, очевидно, природно, припустимо, розуміється, само собою зрозуміло, слід гадати, скоріш усього, скажімо, сподіваюсь та ін. Сюди ж входять слова, які вказують на ступінь звичайності викладених фактів: було, буває, бувало, трапляється, як звичайно, як завжди, як водиться та ін.

б) вставні слова, що виражають почуття мовця, дають емоційну оцінку повідомлюваних фактів чи явищ дійсності: на щастя, на жаль, дивна річ, на радість, на біду, ніде правди діти, нічого гріха таїти, чого доброго та ін.;

в) вставні слова, що вказують на зв’язок думок, послідовність викладу: по-перше, по-друге, з одного боку, з другого боку, отже, насамперед, нарешті, інакше кажучи, власне кажучи, словом, одним словом, можна сказати, признатись, що називається, крім того, головним чином, передусім, далі, між іншим, навпаки, наприклад, виходить і підкреслюю, повторюю та ін.

г) вставні слова, що вказують на способи оформлення думок або на характер висловлення : взагалі, власне кажучи, з дозволу сказати, між нами кажучи, крім жартів, одним словом, м’яко кажучи, можна сказати, так би мовити, точніше, чесно кажучи, що називається, як кажуть, якщо говорити правду та ін.

ґ) слова і словосполучення, що вказують на джерело інформації: кажуть, повідомляють, за повідомленням …, за даними..., за визначенням.., з погляду..., по-моєму, по-твоєму, пам’ятаю, звісно, на думку..., за даними та ін.

д)вставні слова, звернені до співбесідника або до читача з метою привернути його увагу: бачиш, розумієш, розумієте, уявіть, вірите, послухайте, погодьтеся, пробачте мені, дозвольте та ін.

Наприклад: Про воду, звісно, марять подорожні (М.Рильський). Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега ( Ю.Мушкетик).

Примітка. І. Не є вставними і не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, мовби, немовби, наче, неначе, все-таки, адже, от, принаймні, навіть, між іншим, між тим, за традицією, у кінцевому результаті, при цьому, буквально, як би, майже, притому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як та ін. 2. У залежності від контексту ті самі слова можуть уживатися то як вставні (отже, вони не виступають членами речення), то як невставні (тоді вони с членами речення), наприклад: Єсть люди на світі – сріблом-злотом сяють, здається, панують, а долі не знають, – ні долі, ні волі (Т.Шевченко).

Слово нарешті є вставним, якщо воно вказує, на зв’язок думок або ж уживається для виділення того, що відбувається, з'являється після всього, у кінці чого-небудь, наприклад: Проїхали так з кілометр до наступного повороту, і тут Козаков, нарешті, дав команду зупинитись (О.Гончар).

Якщо ж це слово має значення "після всього", "під кінець", тоді воно виступає членом речення і комою не виділяється, наприклад: Нарешті Василькові пощастило вхопитись за гілку (О.Донченко).

Слово взагалі виділяється комами тільки тоді, коли має значення "взагалі кажучи", наприклад: Я, взагалі, не підтримую такої пропозиції.

Слова проте, однак бувають вставними, якщо вони стоять у середині або в кінці речення. На початку частин складного речення або між однорідними членами вони мають значення протиставного сполучника, наприклад: Всесвіт, однак, нерухомим здається, якщо не числити різних істот, що наділені здатністю власного розуму (М.Зеров).

3. Після сполучників перед вставним словом ставиться кома, наприклад: Вибрати потрібно слово – то велике вміння, і, навпаки, якщо ви користуєтеся словом неточним, то це, власне, то саме, коли б замість відточеного олівця на уроці малювання ви користувалися цвяхом (І.Цюпа).

Примітка: Після сполучника а перед вставним словом кома не ставиться, якщо пропуск вставного слова руйнує структуру речення, наприклад: Мабуть, Тихій вернувся з хуторів. Може, новина яка є, а може, листа приніс (А.Головко). Якщо приєднуваний сполучник стоїть на початку речення, то він від вставного слова, як правило, не відділяється, наприклад: І може, заграє та кобза вільніше, ніж тихії струни мої (Л.Українка).

4. При пропуску слова в повторюваному вставному словосполученні замість другої коми ставиться тире, наприклад: До засобів логічного членування належать, з одного боку, такий прийом зовнішнього оформлення тексту, як поділ його на частини, розділи, параграфи..., з другого – власне мовні засоби: вставні слова, вставні речення, підрядкові примітки (3 підручника).

5. Усередині речення перед вставним словом після коми може ставитися ще й тире для інтонаційного виділення наступної частини, наприклад: Гримить! Тайна дрож проймає народи, – мабуть, благодатная хвиля надходить (І.Франко).

6. Виділяються комами вставні речення різних типів, що приєднуються за допомогою сполучників і сполучних слів, наприклад: Полювання, як ви потім побачите, потребує чимало часу (О.Вишня).

7. Вставлені конструкції (слова, словосполучення і речення), які передають додаткову інформацію, принагідні зауваження до висловленого раніше, виділяються дужками або тире, наприклад: А Ярема – страшно глянуть – по три, по чотири так і кладе! (Т.Шевченко). Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були та голі), не витерпів лихої долі – умер на панщині … (Т.Шевченко).

Дата добавления: 2015-08-05