Соціальні закони та їх особливості. Класифікація соціальних законів

Соціальний закон — це вираз суттєвих, необхідних і постійно повторюваних взаємозв’язків і відносин між соціальними явищами та процесами, а передовсім між діяльністю соціальних спільнот і діями окремих індивідів, що зумовлюють виникнення, функціо Це закони загальні, специфічні (особливі) і часткові, основні і неосновні, закони. Загальні (чи загальносоціологічні) закони, що виявляються протягом усієї історії розвитку людства, діють у всіх суспільних системах і характеризують функціонування всього суспільства. Специфічні (чи особливі) закони, дія яких обмежена однією чи декількома суспільними системами. Наприклад, закони, пов´язані з переходом від одного типу суспільства до іншого, закони первинного накопичення капіталу, закони класової боротьби і т.ін.Часткові (чи частковосоціологічні) закони, що діють протягом часу існування якої-небудь суспільної системи і характеризують функціонування окремих елементів соціальної сфери (соціальних спільнот, класів, груп і т.ін.) у їхньому взаємозв´язку із суспільством. Динамічні закони визначають напрям, чинники і форми соціальних змін, фіксують твердий, однозначний зв´язок між послідовністю подій у конкретних умовах. Динамічні закони поділяються на причинні і функціональні. Причинні динамічні закони фіксують точно визначені зв´язки розвитку соціальних явищ.Статистичні закони,. Сутнісною характеристикою статистичних законів є те, що вони виражають властивості системи, цілого на основі вірогіднісного зв´язку елементів даної системи. Ці закони розкривають необхідні внутрішні зв´язки між масовими явищами випадкового характеру, що мають загальну підставу.

4. Основні функції соціології та їх сутність.

Теоретико-пізнавальна (соціологія на всіх своїх рівнях і в усіх своїх

складових компонентах забезпечує прирощення нового знання про

різні сфери соціального життя, розкриває перспективи соціального

розвитку, виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень і змін тощо);

описово-інформаційна (соціологи проводять систематичний опис і

накопичення матеріалу, на основі якого у подальшому робляться

практичні висновки, ухвалюються управлінські рішення, законодавчі

акти, здійснюється соціальний контроль над соціальними процесами,

інформація соціологів допомагає проаналізувати стан соціально-психологічного клімату й напруженості у трудових колективах,

навчальних групах, установах, запобігти виникненню і вибуху

соціальних конфліктів);

функція соціального планування (соціологи надають результати своїх досліджень для планування розвитку різноманітних сфер суспільного життя, завдяки чому соціальне планування здійснюється в усіх країнах світу незалежно від соціальних систем; воно охоплює різні галузі, від процесів життєдіяльності світового співтовариства, окремих регіонів і країн і до соціального планування життя міст і сіл, окремих підприємств, колективів тощо);

прогностична функція (соціологія здатна виробляти науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвитку соціальних процесів і спільнот у майбутньому; особливо важливо мати такі прогнози у перехідні, як нині, епохи розвитку суспільства. У цьому аспекті соціологія може визначати діапазон можливостей і вірогідностей; подати декілька сценаріїв можливих процесів, пов’язаних із кожним з обраних

Виховна функція соціології реалізується в тому, що знання які здобуваються цією наукою безпосередньо використовуються систе­мою виховання і впливу на свідомість і поведінку людей з метою формування їх певних соціальних якостей.

Світоглядна функція проявляється в тому, що озброюючи лю­дей соціологічним знанням, вона тим самим формує їх погляди на соціальні процеси, дає їм теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності.

Дата добавления: 2015-08-05