Поява фотожурналістики в сучасному розумінні

Фотографія затвердилася в багатьох галузях життя. Зайняла вона й одне з перших місць в журналістиці як важливий засіб образного повідомлення новин. Технічні досягнення тут тісно переплетені з фотожурналістикою. Будь-який перспективний спосіб фіксування зображення або винайдення нової фотокамери незабаром бралися на озброєння фотожурналістикою, а та, у свою чергу, зіграла не останню роль у виникненні інтересу до фотографії як серед вчених, так і серед широких верств населення.

Раніше фотографії для преси гравірували, це ускладнювало процес тиражування, саме тому їх мало використовували в поліграфії. Лише в кінці 70-х, початку 80-х рр. XIX ст., коли в поліграфії з'являються нові види відтворення фотознімків (фототипія, цинкографія), породжені самою ж фотографією, фотографії все частіше і частіше стали з'являтися в масовому друці.

Гравюра (фр. gravure від graver — вирізати, створювати рельєф) — вид графічного мистецтва, створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет. Кожен відтиск з друкарської форми вважається авторським твором.

В залежності від матеріалу форми даний вид графіки ділиться на декілька видів — гравюра на металі, ліногравюра, ксилографія, літографія, гравюра на картоні, воску тощо В залежності від способу обробки (гравірування) форми гравюра на металі також підрозділяється на види: гравюра різцем на міді, офорт, меццотінто, акватинта, суха голка та ін. Для створення рельєфу в даних випадках використовується або механічний спосіб (різьба за допомогою голки, різця тощо), або хімічний (за допомогою кислоти).

Фото-тинто-гравюра – фотоживописний, найпоширеніший спосіб тиражування фотографій міських видів і жанрових сцен в другій половині XIX ст.

Фототипія – cпосіб плаского друку з скляної або металевої зернистої пластини, покритої світлочутливим шаром, на яку фотографічним шляхом наноситься відтворне зображення. При друкуванні фарбою змочуються тільки друкуючі елементи.

Фотолітографія – вид графічного мистецтва. Заснований на літографічному способі друкування із застосуванням фотографії, коли камінь для отримання початкового зображення покривається світлочутливим шаром. Набула широке поширення після відкриття фотографії в 1839 р. і до винаходу цинкографії в 80-х рр. XIX.

Цинкографія — фотомеханічний процес виготовлення кліше (ілюстрованих форм високого друку) шляхом фотографічного переносу зображення на цинкову або іншу пластину, поверхня якої потім піддається травленню кислотою в пробільних ділянках зображення.

З того часу фотографія стала ширше використовуватися в періодичних друкарських виданнях, що, по суті, стало початком фотожурналістики.

Щоб фотографія міцно ввійшла в журналістику, необхідно було сполучення принаймні трьох відкриттів: винахід самого фото-процесу, поява портативної камери й, нарешті, розробка фотомеханічних способів виготовлення ілюстративних поліграфічних форм.

Перші досвіди із застосуванням фототехніки для інформаційних цілей відносяться до 50-их рр. XIX ст. Перший фоторепортаж – серія з декількох знімків на полях Кримської війни в 1855 р. зробив Р. Фентон. Перші досвіди фотографії в Росії датуються 40-ми рр., а перші досвіди натурної фотозйомки, що поклали початок фотожурналістики, датується 60-ми рр. XIX ст. Вони пов'язані з іменами А. I. Даньера й Н. Д. Діго. У російсько-турецьку війну 1877-1879 рр. з'явилися перші військові фотокореспонденти - В. Барканов, Д. Нікітін, С. Савицький [42, c. 29].

Фотожурналістика в сучасному розумінні з'явилася в результаті вдосконалень у поліграфії й фотографії між 1880 і 1897 рр. Перша напівтонова – репродукція фотографії новин була опублікована 4 березня 1880 р. в The Daily Graphic (Нью Йорк).

Винайдений в 1887 р. магнієвий спалах (Flash powder) дозволив фотографам, таким як, Джейкоб Рійс, знімати в приміщеннях. Починаючи з 1887 р. стає можливим відтворювати напівтонові фотографії на друкуючому устаткуванні.

Сучасна фотожурналістика стала можлива з винаходом малогабаритної камери й високочутливих плівок. Поява 35-міліметрової «лійки», що була створена в 1914 р. й випущена в продаж у Німеччині в 1925 р., внесла значні зміни у кожну область фотографії. Нова камера дозволила фотографам побачити звичайні й звичні об'єкти в нових, сміливіших перспективах і розширила їхні можливості краще бачити й оцінювати їхні обриси й форми в просторі.

Закулісні з’йомки відомих міжнародних політичних діячів на конференціях Ліги Націй наприкінці 1920-х рр. робив відмінний юрист, що володів багатьма мовами, Еріх Саломон, що одним з перших став користуватися малогабаритною камерою в інформаційних цілях. Це його мали на увазі, коли говорили, що «необхідно три умови для проведення конференції Ліги Націй: трохи міністрів закордонних справ, стіл і Еріх Саломон».

Фотографи газет і журналів з тих пір слідують його манері, знімаючи рух подій, не чекаючи позування.

Хоча фотографія стала й частиною новин у газетах і журналах, з 1897 р., аж до 1927 р. багато сенсаційних новин у жовтій пресі ілюструвалися гравюрами. Перша фототелеграма була передана Western Union в 1921-у р.

Дата добавления: 2015-08-05