Болонський процес стимулює єдиний підхід до назв кваліфікацій, отриманих випускниками

Грудень 2004 року. Українська делегація в рамках виконання вищезгаданого Темпус проекту зустрічається із багатолітнім проректором з навчальної роботи Віденського технічного університету професором Гансом Кайзером - віце-президентом однієї із найвпливовіших асоціацій технічних університетів Європи. В процесі цікавої і корисної розмови проректор Львівської політехніки запитує: "Як ви плануєте називати випускника другого рівня вашого університету: магістр інженерії, чи магістр наук?". Відповідь: "Так, як називаємо вже майже 190 років - дипломований інженер". Емоційне запитання: "Як же так, Болонський процес вимагає присвоєння диплому магістра?". Спокійна відповідь: "Болонський процес нічого не вимагає. У нас свої традиції, і міняти ми нічого не плануємо".

Інший приклад - диплом ліценціата. В Польщі такий диплом видають після закінчення першого циклу навчання, як правило - 3 роки після здобуття середньої освіти. У Швеції - після успішного закінчення двох років докторських студій (певний аналог нашої аспірантури). Тобто - принаймні 7 років навчання в університеті. Цього року в рамках виконання нового Темпус проекту "Управління університетом в контексті Європейського освітянського простору" ми побували у двох провідних університетах цих країн - Політехніці Варшавській та Королівському технологічному університеті Стокгольма. У жодному з університетів (а ми також мали зустрічі із представниками міністерств освіти цих країн) питання про зміну назв кваліфікацій не порушено у порядку денному.

Тобто з "єдиним підходом" все зрозуміло.

Так чому ж, особливо після Бергена, завдання створення загальноєвропейської кваліфікаційної мережі є серед першочергових для вирішення найближчим часом (Україна тут, на жаль, є серед аутсайдерів)? Відповідь полягає у необхідності застосувати єдиний опис кваліфікацій на основі так званого Дублінського дескриптора з метою забезпечення зрозумілості документів про освіту в сенсі термінів навчання та набутих компетенцій. Це питання мало знане в Україні, особливо в середовищі викладачів, які не є фахівцями в педагогіці. Тим, хто зацікавиться питаннями опису кваліфікацій, пораджу розпочати з аналізу моделей євробакалавра (http://tuning.unideusto.org/tuningeu/), а для глибокого вивчення - перечитати книжку "Qualifications. Introduction to a concept" (автор - Sjur Bergan, видавництво - Council of Europe Publishing, 2007). На жаль, перекладу українською ще нема.

Дата добавления: 2015-08-03