Учні разом із вчителем виконують пісню М. В. Таловирі на слова

С. Жупанина «Писанки»

Ввечері матуся нас чарує,

Писанки на виставку малює.

Віск черпає пищиком із блюдця,

Очі мами лагідно сміються.

Очі мами світяться у ласці:

Квіточки на писанці зірчасті,

А на другій – півники та бджоли,

Ми таких не бачили ніколи.

А на третій писанці – зірниці,

Ще й під ними золоті жар-птиці.

На четвертій – олені та сарни,

А на п’ятій – рушничок прегарний.

Ввечері матуся нас чарує,

Писанки на виставку малює.

Дивиться і тішиться матуся:

Я у неї малювати вчуся.

Ведучий – На Україні і нині вважають писанку особливою святинею, вірять у те, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Тож і в наш час у Великий піст, який триває 40 днів, розпочинають виготовляти магічні обереги – писанки.

Ведуча – Тож зараз ми вам розкажемо і покажемо, як виготовляють писанку.

Пояснення та демонстрація виготовлення писанки (щоб це не зайняло багато часу, слід підготувати писанки для кожного етапу)

«Писанки малюють писачком. У нього заливають розтоплений віск і час від часу нагрівають носик писачка над вогнем свічки. Воском наносять орнамент, який має залишитися білим, на білому сирому яйці, яке перед цим обезжирили оцтом. Тоді кладуть у найсвітлішу фарбу (наприклад, жовту). Через деякий час дістають із фарби, просушують і знову малюють те, що має залишитися тепер таким кольором (наприклад жовтим). Тоді кладуть знову у фарбу, вже темнішу (наприклад, червону) і так далі. Останньою має бути найтемніша фарба (наприклад, чорна). Розчин фарби слід тримати холодним. Після закінчення фарбування писанку слід очистити від воску. Для цього її нагрівають і обережно знімають м’якою ганчіркою віск».

Дівчинка –

Гарна писанка у мене,

Мабуть кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Хоч не зразу змалювала, –

Зіпсувала п’ять яєць, –

Дівчинка –

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: «Молодець!»

Я ту писанку для себе,

Для зразочка залишу,

А для мами і для тата

Дві ще кращі напишу.

Хлопчик (в українському костюмі) – Мені так сподобалися писанки, що я обов’язково спробую сам розмалювати.

Розмалюю писанку,

Розмалюю,

Гривастого коника

Намалюю.

Розмалюю писанку,

Розмалюю,

Соловейка-любчика

Намалюю.

Розмалюю писанку,

Розмалюю,

Різьблену сопілоньку

Намалюю.

А сопілка буде грати,

Соловейко щебетати,

А гривастий кониченько

Славно танцювати.

Вчитель – Щоб писанка мала магічну силу, її слід розмалювати магічними символами: їх в українській писанці багато, вони дуже різноманітні і кожен символ має своє значення. Давайте познайомимось із магією української писанки.

Учні демонструють зразки символів української писанки (намилювані на папері у збільшеному вигляді) та пояснюють їх значення (додаток)

Вчитель – У писанкарстві магічним є не тільки символ, а й колір. Наприклад, червоний колір – символізує силу, здоровя, любов, владу, для молоді – надію на одруження.

Жовтий – достигле зерно, отже врожай, достаток, небесні світила.

Блакитний – небо, повітря, воду, отже здоровя.

Зелений – колір весни, тому символізує воскресіння природи, багатство рослинного світу.

Коричневий та чорний – символізує землю та родючість.

Червоний з білим та чорний з білим – означають пошану до духів, подяку за охорону від злих сил.

Багатство кольорів у писанці – символізує любов, родинне щастя, мир.

Майстер клас з виготовлення писанки ( Додаток )

Дівчинка –

Для писанки дали

Всі всього потрошку:

Бджілка дрібку воску,

Голка – кінчик вушка,

Щоб чим тонша була смужка.

Свічечка – пломінчик,

Сонечко – промінчик,

Цибулина – гарну

Золотисту барву.

Дівчинка –

Небо – барву льону,

А трава – зелену…

Всю її списали

Пальчики Олени.

Потім освятило

Просяне кропило…

Вона дякує за це –

Особливо курці,

Що знесла яйце!

Ведучий – Дарували писанки не всім однакові: дітям давали писанки зі світлими кольорами, для молоді – з сонцем, з символами сили та кохання, різнобарвні, господарям – здебільшого з символами родючості, здоровя та достатку, старшим людям дарували писанки з чорним фарбуванням та поясами – «небесними мостами».

Ведуча – Архелогічні матеріали засвідчують поширення писанок із кераміки ще в епоху Київської Русі (саме яйце за своєю природою дуже крихке і його важко зберігати тривалий період). З ХІХ ст.. писанкарство з різними технічними і регіональними художніми відмінностями зустрічалося по всій території України, на що вказують давні колекції писанок у музеях Києва, Коломиї, Лубен, Кракова, Варшави та інші.

Ведучий – Найдавніші датовані писанки у колекціях музею Львівського відділення інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України належать до 1882 року.

Ведуча – На жаль, багато найкращих зразків української писанки (понад семи тисяч) було знищено у Київському музеї українського мистецтва під час ВВ війни. Наше з вами завдання – відновити народні традиції. Послухайте легенду про необхідність писанкарства у нашому житті.

Учні розповідають легенду.

Учень – Десь високо в горах серед скель прикутий міцними ланцюгами лютий Нехрист. Щороку навесні посилає він своїх посланців на землю, щоб ті дізналися, як живуть люди. Дуже радіє він, коли між людьми немає злагоди, любові. Адже тоді його ланцюги слабшають, і тоді з часом він зможе їх розірвати. Але коли чує звістку про добрі стосунки, мир між людьми, то лютує. Та найстрашнішою для нього є звістка про те, що люди пишуть писанки. Тоді Нехрист ще більше лютує, рве ланцюги, бо кожна намальована людиною писанка робить ці ланцюги ще міцнішими!

Отже, поки люди малюють писанки, дарують один одному з побажаннями добра, достатку, щастя та здоровя, то доти не зможе Нехрист повернутися на землю, доти буде радість і добро між нами.

Ведучий – Своєрідні регіональні відмінності зберігаються в українській писанці і на початку ХХІ століття розрізняють писанки Прикарпаття, Поділля, Слобожанщини, Полісся, Київщини, Бойківщини, Львівщини, Буковини тощо.

Демонстрація зразків ескізів регіональних писанок

Ведуча – Слава про красу й оригінальність українських писанок давно вже сягнула найдальших країн. Найбільші колекції наших писанок є Лондонському королівському музеї, в Санкт-Петербурзі, в Краківському та Празькому музеях. Пам’ятник українській писанці встановлено в Едмонтоні у Канаді.

Ведучий –

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить,

Христос воскрес!

Воістину воскрес!

Ведуча –

Щоб з Великоднем прийшло

Щастя в вашу хату,

Щоб у вас завжди було

У родині свято!

Нехай вам писанки несуть

Сонечка краєчок,

Нехай всміхаються боки

Золотих яєчок.

Вчитель – Вам сподобалося наше свято? Але на жаль воно закінчується і, щоб його продовжити, вам необхідно вдома виготовити писанку та принести до школи на конкурс «Диво веселкове – диво писанкове». Чекаємо від вас писанок на конкурс. До побачення! До нових зустрічей!

Дата добавления: 2015-08-05