Зміст заходу

Вчитель – Вітаємо всіх присутніх на нашому святі.

Після Стрітення незабаром почнеться піст, який завершиться аж на велике свято всіх християн – Великдень. До цього свята на Україні стало традицією малювати писанки. А знаєте ви, що традиція малювати писанки виникла ще задовго до християнства. Сьогодні ми з вами дізнаємося більше про цей вид народного мистецтва. Тож розпочнемо наше свято писанки.

Ведуча - Народне мистецтво… Воно прекрасне, воно зачаровує серця. Одним із різновидом чарівного народного декоративно-прикладного мистецтва є писанкарство. Що ми знаємо про писанку?

Беручи до рук барвисте яйце, ми передусім милуємося його красою, орнаментом і мало замислюємося над його історією, символікою, колишнім ритуальним значенням. Що ж означають символи на писанці? Як виготовляється писанка? Яке її ритуальне значення? Про це ми сьогодні дізнаємось на нашому святі.

Котилася писаночка

Згори на долину,

Прикотилася простісінько

До нас на гостину.

Ведучий – Гарна, як писанка! З давніх-давен так кажуть про вродливу дівчину. У віночку польових квітів, у різнокольорових стрічках, у барвистому вбранні, вона й справді – мов писанка.

Виходить дівчина в українському костюмі, в руках у неї кошик із писанками та крашанками.

Дівчинка –

Українська писанка – як дитяча пісенька,

Як бабусина казка, як матусина ласка.

Сяду собі скраєчку і розмалюю яєчко:

Хрестик, зоря, віконце – і стане воно, мов сонце.

Ведуча – Писанка – це своєрідний шедевр мініатюрного малярства, відомого із сивої давнини. Це витвір різновиду українського народного мистецтва, що має назву писанкарство. Історія його початку пов’язана зі стародавньою культурою, з вірувань давніх слов’ян і з ритуалом весняного відродження життя на нашій землі.

Ведучий – Існує ціла система вірувань, пов’язаних із самим процесом виготовлення писанки: водою, фарбою, умовами розпису; тільки за виконання всіх умов писанка стає магічною.

За легендою, найперше, яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок життя цілого світу. Тому яйце символізує перехід із небуття в буття, є символом життя, родючості, Сонця, особливого весняного, яке приносить тепло, світло, відроджує природу, життя якої було скуте морозом і снігом, як життя пташеняти до часу скуте яєчною шкарлупою.

Ведуча – Писанка – це звичайне куряче або гусяче яйце, яке розписують барвистим мініатюрним орнаментом за допомогою воску спеціальним інструментом – писачком, а розфарбоване барвниками (зазвичай, аніліновими) і з використанням вогню. Саме техніка виготовлення писанки із використанням вогню (за віруванням слов’ян – це частинка Сонця), воску (магічна речовина, яку дає людині бджола-трудівниця), води (як життєдайної сили) підсилює її магічну силу, тому писанки використовуються у багатьох обрядах та звичаях слов’янських народів.

Дівчинка –

Щоб з Великоднем прийшло

Щастя в вашу хату,

Щоб у вас завжди було

У родині свято!

Хай вам писанки несуть

Сонечка краєчок,

Хай всміхаються боки

Золотих яєчок!

Вчитель – Які ви знаєте звичаї та обряди, що пов’язані із писанкою?

Відповіді учнів

Можливі відповіді учнів:

­ «Потрібно було фарбувати 13 яєць: 12 апостолів і Спаситель. Крашанки, фарбовані у суботу перед Паскою довго зберігаються. Шкарлупу з яєць, що тріснули або розбилися, відносили до річки і пускали на воду, «щоб допливли до померлих душ» і сповістили, що завтра Великдень.»

­ «У великодній ранок молоді вмивалися водою, куди перед тим клали писанки чи крашанки та монети (бажано срібні), щоб молодь мала силу і красу».

­ «Люди вірили, що у свяченому яйці знаходиться 40 милостинь. Яйця розрізали на стільки частин, скільки було членів родини. Кожен мовчки з’їдав свою частину, потім їв іншу освячену їжу. Крихти від такого сніданку виносили на подвір’я курям.»

­ «Якщо дівчина на перший день Великодня дарувала парубкові писанку, то він зобов’язувався на третій день Великодня найняти музик і запросити її в танок».

­ «На свято Юрія (6 травня) вся родина йшла на поле до зернових посівів. Вітали ниву традиційно «Христос Воскрес!», сідали на обочині, їли крашанки, а освячену крашанку котили по полю закопували, щоб «земля добре родила», тоді поверталися додому».

Дата добавления: 2015-08-05