II. Робота над змістом твору.

1. Історіянаписання та доля твору. Створювався роман з 1963 до 1967 р. Громадськість

чекала виходу нового твору, знаючи, що кожен новий роман Гончара — явище неповторне.

Надрукований твір у 1968 р. в журналі «Вітчизна», а згодом — окремими виданнями, Читачі та критика одразу схвально відгукнулися.

Роман був перекладений і російською мовою, готувався до видання в Москві.

І раптом навколо твору завирували пристрасті: посипалися критичні статті, відгуки, були організовані виступи робітників та селян, що нібито «рішуче засуджували і заперечували» зображене в романі (хоча більшість із них твору не читали — «нема коли», як сказала одна зі свинарок). Велику роль у шельмуванні твору відіграв Микола Шамота, тодішній директор Інституту літератури АН УРСР.

Російською мовою твір був виданий в 30-ти примірниках, а далі друк був зупинений.

Що ж трапилось? Просто підняті проблеми були настільки злободенними, що підривали устої радянської держави. Гончара як лідера української радянської літератури, звичайно, не могли репресувати давніми методами. Вдалися до методу нового, але теж почерпнутого із давньої скарбниці — заборонити твір. Деякі керівники упізнали себе в образах твору, звернення до собору в час атеїстичної боротьби теж послужило причиною, згадки про історичне минуле України довершили справу — і твір було вилучено з обігу на 18 років. Лише в кінці 80-х років роман знову повернувся до нас.

2. Тематика твору.

Про що цей твір? Однозначно відповіді не даси.

— Які думки виникли у вас під час читання (що вразило, схвилювало, чи актуальним здався твір?).

Як же визначити тему: «Це книжка про Сучасника» (О. Гончар), тобто дослідження духовного світу різних соціальних верств населення на матеріалі життя робітничого селища. (Гончар часто любить зображувати саме південні райони України).

3. Жанрова специфіка.

Пригадати ознаки роману. Які з них не до кінця витримані? (невеликий час дії (фактичної), але значно глибший у позасюжетній канві; багато героїв, але увага сконцентрована на кількох; обмежене місце дії)

Новий жанр — проблемно-філософський роман (всі проблеми підняті до рівня вічних проблем цивілізації і розглядаються в планетарному масштабі).

4. Композиція.

Композиція струнка — 26 розділів, у кожному з яких розповідається про одного з героїв.

Проте просто переказати твір не вдасться. Чому? Чи дотримується автор хронології у викладі подій? (Пригадати поняття деструкції сюжету та фабули).

5. Сюжетні лінії роману.

Яка лінія головна? (собор — перетин усіх інших ліній).

Які лінії пов’язані з ним найтісніше? (лінії Єльки, Миколи, Володьки Лободи).

Поєднує собор і лінії Ягора Катратого, Івана Баглая, Ізота Лободи, а також усіх жителів Зачіплянки (епізодичні герої, але не другорядні).

Пропонуємо учням схематично зобразити поєднання сюжетних ліній твору.

6. Проблематика.

Відповідно до жанру твору всі сюжетні лінії розкривають певні проблеми.

Всі їх можна звести до таких:

1. Проблема духовності сучасника:

— історична пам’ять;

— фальш у суспільстві; зневага до людини;

— байдужість та інертність «маси»;

— екологічна проблема.

2. Місце людини в суспільстві:

— батьки і діти;

— жінка в суспільстві;

— «начальники» і «рядові»;

— село і місто;

— людина як частка Всесвіту.

Дата добавления: 2015-08-05