Чинник якості і рентабельність

Якість продукції олійних культур визначається вмістом у їх насінні олії. Олійність насіння соняшнику при застосуванні ефективних мікроорганізмів значно збільшувалась, а різниця сягала 2,2% на контрольному варіанті та 2,1-1,5% при мінеральній та органо-мінеральній системах удобрення.

Переробники, як і товаровиробники вже давно зрозуміли, що попит на соняшник та його олію стрімко зростає, а ціна на сировину торік досягла найбільшої позначки за останні десять років. Аналогічна тенденція щодо попиту, очевидно, збережеться і цьогоріч.

У сучасних умовах, поряд з агротехнічними факторами, не менш важливе значення набуває економічна ефективність технологій. За даними модельних досліджень, економічна ефективність вирощування соняшнику нових вітчизняних гібридів знаходиться майже на тому ж рівні, що і закордонних. Так, при вирощуванні соняшнику за ресурсозберігаючої технології відзначається економія витрат на рівні 1030 грн/га. Водночас отримуємо набагато менше прибутку при використанні ресурсозберігаючої технології, а саме на 1220 грн/га додаткового доходу, при вирощуванні як вітчизняних, так і зарубіжних гібридів.

Таблиця 10. Розрахунок порогів прибутковості виробництва насіння соняшнику для гібридів вітчизняної та зарубіжної селекції залежно від технології вирощування

Показники	Вітчизняні гібриди	Зарубіжні гібриди
ресурсо-зберігаюча	інтенсивна	ресурсо-зберігаюча	інтенсивна
Виробничі витрати на 1 га, всього грн
в т. ч. вартість насіння
ПММ
добрива
витрати на оплату праці
захист рослин
орендна плата
інші витрати
Економія витрат, (+/-) грн/га	-1031	-1030
Урожайність, т/га	2,1	2,6	2,4	2,9
Реалізаційна ціна 1 т, грн
Умовно чистий дохід з 1 га, грн
Додатковий дохід при ресурсозберігаючій технології порівняно з інтенсивною, (+/-) грн/га	-1219	-1220
Рівень рентабельності, %	155,4	147,3	161,0	152,5
Поріг прибутковості
при рівні рентабельності 0%	0,82	1,05	0,92	1,15
при рівні рентабельності 15%	0,95	1,21	1,06	1,32
при рівні рентабельності 30%	1,07	1,37	1,20	1,49

Рівень рентабельності при вирощуванні за ресурсозберігаючої та інтенсивної технології як вітчизняних, так і зарубіжних гібридів досить високий і становить 147,3-161%. У таких умовах чистий дохід при вирощуванні вітчизняних гібридів за ресурсозберігаючої технології становить 5750 грн/га, а зарубіжних - 6662 грн/га. При обробітку соняшнику за інтенсивною технологією чистий дохід зростає до 6969 і 7882 грн/га.

Таким чином, соняшник є однією з найбільш високоліквідних культур, яка забезпечує стабільність розвитку господарств лісостепової і степової зон України. Відіграючи значну роль у світовому виробництві насіння соняшнику, Україна має значні потужності з переробки як вітчизняного насіння, так і зарубіжного, оскільки український товаровиробник ще не може задовольнити на 100% потреби олієекстракційних комбінатів. Серед держав-експортерів соняшникової олії Україна займає провідне місце, задовольняючи на 57,7% потреби світового ринку.

Стабільна врожайність у північно-західних регіонах і поява нових високопродуктивних гібридів, які в цих областях забезпечують високі валові збори, дали поштовх до збільшення площ вирощування соняшнику. Перехід до вирощування соняшнику в північні зони, як свідчить статистика за 2006-2010 роки, підвищує середню урожайність і валове виробництво насіння. Але це неможливо без впровадження нових стійких чи толерантних до шкідливих організмів гібридів.

Найбільш сприятливими для вирощування соняшнику в Україні є Дніпропетровська, Кіровоградська та Харківська області. Також високий рейтинг мають Донецька, Полтавська, Запорізька, Черкаська, Вінницька, Миколаївська та Київська області.

Повернення поживних речовин із рослинними рештками стосовно виносу їх з урожаєм у соняшнику становить N - 74%, Р₂О₅ - 54%, К₂О - 94%; ріпаку: N - 60%, Р₂О₅ - 35,8%, К₂О - 71,2%; кукурудзи: N - 51%, Р₂О₅ - 34%, К₂О - 98,5%; зернових колосових: N - 24-32%, Р₂О₅ - 17,1-17,6%, К₂О - 68,1-72,4%; сої відповідно - 27,4%, 27,8%, 32%. Отже, листостеблова маса соняшнику є найбільш багатою на макроелементи.

З середнім по країні урожаєм основної та побічної продукції соняшник виносить азоту 62,5 кг/га, тоді як кукурудза на зерно та ріпак - 109,3 і 110,5 кг/га, соя і пшениця - 83,2 і 82,4 кг/га. Фосфору (Р₂О₅) соняшник виносить на рівні з пшеницею 43,6-45,2 кг/га, значно більше використовують ріпак (83,3 кг/га) і кукурудза (65,5 кг/га). Калію (К₂О) порівняно з іншими культурами значну кількість виносить соняшник та кукурудза на зерно - 142 та 120,6 кг/га, вдвічі менше споживає цей елемент ріпак і пшениця.

Вирощування соняшнику за ресурсозберігаючою технологією менш вигідне, ніж за інтенсивною, незалежно від того, які гібриди застосовуються.При ресурсозбереженні економія витрат становить 1030 грн/га, а недобір прибутку - 1220 грн/га. Поріг прибутковості при вирощуванні вітчизняних гібридів за ресурсозберігаючої технології сягає 0,82 т/га, а закордонних - 0,92 т/га. Інтенсифікація технології вимагає більш високої продуктивності, і для 0% рентабельності необхідно, щоб вітчизняні гібриди забезпечили врожайність на рівні 1,05 т/га, а зарубіжні - 1,15 т/га.

Більшу кількість азоту з урожаєм тільки основної продукції виносить пшениця, соя та кукурудза на зерно - 63,1, 60,4 і 55,2 кг/га. Соняшник при цьому - лише 16 кг/га азоту, фосфору (Р₂О₅) більше з ґрунту споживає ріпак (53,5 кг/га), кукурудза на зерно (43,9 кг/га) і пшениця (37,5 кг/га), значно менше - соя (15,3 кг/га) і соняшник (20,9 кг/га). Калію (К₂О) найбільше використовує ріпак, пшениця і соя - 19,2, 18,2 і 20,1 кг/га відповідно.

Вирощування соняшнику в п’ятипільній сівозміні (чорний або зайнятий пар, озима пшениця, соя, кукурудза на зерно, соняшник) з насиченням 20% не призводило до виснаження ґрунту, а також до суттєвого зменшення макроелементів.

Систематичне застосування побічної продукції попередника на фоні внесення мінеральних добрив нормою N₄₀P₄₀K₄₀ забезпечує підвищення урожайності не тільки в порівнянні з варіантом без використання добрив, а й за мінеральної системи удобрення.

Дата добавления: 2015-08-05