Тематика курсового проекту

Темою курсового проекту може бути: розробка технічних та організаційних питань монтажу, ремонту технологічного обладнання, наприклад: машини безперервного транспортування; насосів різних типів, сепараторів, вентиляторів, вакуум-апаратів, теплообмінної апаратури та іншого обладнання.

Курсовий проект повинен базуватись на конкретному матеріалі, взятому із практичних робіт на переробних підприємствах, і увійти в один із розділів дипломного проектування. Коло питань, які підлягають розробці та викладенню в курсовому проекті, перераховується у завданні.

Примітка: при відсутності конкретних матеріалів, завдання видається згідно з додатком 1.

3. ОБ’ЄМ І ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Робота повинна складатись із 4-5 листів графічної частини (креслення формату А1) і пояснюючої записки (40-60 сторінок рукописного тексту). Залежно від складності монтуючого обладнання уточнюються вимоги до змісту пояснюючої записки і графічної частини.

3.1. Оформлення розрахунково-пояснюючої записки

Пояснююча записка повинна оформлятись згідно з вимогами ГОСТ 2.105-79.

У розрахунково-пояснюючій записці повинні відображатися всі етапи виконання роботи, проводитись необхідні розрахунки, описуватись схеми, пристрої.

Розрахунково-пояснююча записка повинна складатись із таких розділів:

1.Загально-технічна частина.

1.1 Опис технологічної лінії, обладнання якої підлягає монтажу і ремонту.

1.2 Будова та принцип роботи машини (апарата), що підлягає монтажу і ремонту.

1.3 Характерні причини виходу із ладу машини (апарата).

1.4 Графік ППР машини (апарата), що підлягає ремонту.

2.Розробка технології ремонту машини (апарата).

2.1 Розробка технологічної документації на проведення ремонту машини (апарата).

2.2 Опис конструкції та призначення деталі, яка підлягає відновленню або виготовленню.

2.3 Розробка технології відновлення або виготовлення деталі.

2.4 Схема та карта змащування, вибір мастильних матеріалів та пристроїв.

2.5 Технічний контроль та випробовування машини (апарата).

3. Монтаж агрегату (машини).

3.1 Вибір такелажного оснащення та схема монтажу.

3.2 Розрахунок основних конструктивних параметрів такелажних приспосіблень.

3.3 Вибір фундаментів під обладнання, статичний розрахунок, схема кріплення.

3.4 Вибір методів вивірки обладнання на фундаменті.

3.5 Вибір інструментів та приспосіблень необхідних для монтажу машини.

4. Основні вимоги техніки безпеки, охорони праці та пожежної безпеки при виконанні монтажних, налагоджувальних і ремонтних робіт.

5. Загальні висновки по курсовому проекту.

Перелік посилань.

Специфікації.

Комплект технічної документації.

4. ЗМІСТ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ ПРЕКТУ

Графічна частина курсового проекту складається з 3 – 4 листів формату А1. Залежно від варіанту завдання графічна частина може включати:

1. Принципову схему машини, апарата.

2. Монтажне креслення машини, апарата. Схема мащення машини. План фундаменту та схема розміщення опор машини. Схема строповки машини.

3. Складальне креслення вузла чи механізму агрегату, який буде розбиратись чи збиратись при ремонті машини. На кресленні вказується технічна характеристика та технічні вимоги з прославленням всіх необхідних розмірів і посадок. Креслення деталі, яка підлягає відновленню чи виготовленню.

4. Графічне зображення технологічної карти збирання-розбирання вузла чи машини.

Зміст графічної частини проекту узгоджується з керівником проекту і вказується в бланку завдання.

Всі креслення повинні бути виконані з дотриманням всіх вимог ГОСТів і ЄСКД.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДЕЯКИХ РОЗДІЛІВ

ВСТУП

У розділі необхідно представити характеристику галузі, її місце і роль в народному господарстві.

1. Загально-технічна частина.

У розділах 1.1 – 1.3 необхідно описати технологічну лінію, дати характеристику обладнання, обґрунтувати характерні причини виходу обладнання із ладу, провести аналіз можливих засобів усунення неполадок, а також вибрати і обґрунтувати спосіб ремонту.

1.1 Складання графіка планово-попереджувального ремонту (ППР) машини (апарата).

Метою побудови графіка ППР є розподіл по місяцях планових ремонтів і ТО, а також визначення їх трудомісткості.

Наприклад. Скласти графік ППР на наступний рік для саморозвантажувального сепаратора-вершковіддільника ОСН-С (10 м³/год) при плановій роботі в плановому році в дві зміни. Останнім був малий перший ремонт М₁ в жовтні поточного року. До кінця року сепаратор мав напрацювання із часу останнього ремонту 700 год., а з часу останнього ТО – 350 год.

Згідно з положенням при роботі в дві зміни тривалість ремонтного циклу сепаратора Т_ц = 12 міс. = 42000 год., міжремонтного періоду τ_р = 3 міс. = 1020 год., і періоду між ТО τ_то = 1 міс. = 350 год.

Типова структура ремонтного циклу сепаратора наступна:

К – 2ТО № М₁ – 2ТО № С – 2ТО – М₂ – 2ТО – К

Число годин напрацювання після М₁ до насатупного по циклу – середнього С – ремонту в плановому році складе 1050 – 700 = 350 год. По верхньому рядку, починаючи з 14-ї графи і далі відраховують планове напрацювання, яке повинно бути рівним 350 год.; в січні 350 год.; після чого в лютому ставимо середній ремонт. Далі відраховуємо 1050 год. напрацювання, що рівне міжремонтному періоду; в березні-квітні – по 350 год.; в лютому і травні – по 175 год.; в травні ставимо другий малий ремонт М₂, а після цього – в серпні, тобто через 1050 год. напрацювання, – капітальний ремонт К.

Аналогічно в листопаді ставимо малий ремонт М₁. Напрацювання між ТО складає 350 год., тому ТО плануємо в кожному місяці, в якому не передбачений ремонт, тобто в січні, березні, квітні, червні, липні, вересні, жовтні і грудні.

Трудомісткість робіт по ремонту і ТО механічної частини технологічного обладнання Т_м.ч. визначається за формулою:

де К – коефіцієнт, який враховує вид ремонту машини, люд.-год.;

Rм – категорія складності ремонту механічної частини даної машини.

Числове значення коефіцієнта, який враховує вид ремонту, виражене в людино-годинах, наведене в таблиці № 1.

Таблиця № 1 Числове значення коефіцієнта.

Значення коефіцієнта К (в люд.-год) при різних видах ремонту
ТО	М	С	К

Приклад. Визначити трудомісткість робіт за рік сепаратора ОНС-С згідно з приведеним графіком ППР (форма 1).

Згідно положення трудомісткість капітального ремонту складає 36 люд.-год., середнього – 21 люд.-год. і малого – 7 люд.-год. Трудомісткість ТО: Т = К = 1×1 = 1 люд.-год. Отримані дані записуємо в знаменник під відповідними видами робіт в графіку ППР. Визначаємо загальну трудомісткість робіт на рік, для чого сумуємо дані всіх знаменників: трудомісткість всіх семи ТО, двох малих, середнього і капітального ремонтів:

1 × 7 + 2 × 7 + 21 + 36 = 78 люд.-год.,

що записуємо в графу 26. Отриманий результат розбиваємо по операціях:

слюсарні 78 × 0,72 = 56,2 люд.-год.;

верстатні 78 × 0,2 = 15,6 люд.-год.; інші 78 × 0,8 = 6,2 люд.-год., і заносимо в 27, 28 і 29 графи графіка ППР.

2. Розробка технології ремонту машини (агрегату).

2.1 Розробка технологічної документації на проведення ремонту машини, апарата.

Порядок складання (розбирання) нескладних збірних одиниць визначають самостійно, а для виробів складної конструкції складається технічна документація на види робіт. Вона складається із збірного креслення, технологічної схеми і (або) технологічної карти складання (розбирання).

На технологічній схемі складання (рис. 1) умовно позначають послідовність з’єднання збірних елементів в порядку їх встановлення. Процес складання позначають товстою прямою лінією, деталі збірної одиниці – однаковими прямокутниками, які в відповідних місцях з’єднуються з лінією складання тонкими лініями. При цьому деталі вказують зверху, а збірні одиниці – знизу лінії складання при горизонтальному розміщенні лінії, а при вертикальному розміщенні – деталі зліва, а збірні одиниці – справа лінії складання (розбирання).При необхідності, на початку лінії показують основну – базову деталь 1 (рис. 1, а), а в кінці – складену групу або збірну одиницю. Прямокутники розділені на чотири частини; в верхній частині вказують назву деталі або збірної одиниці і її позицію (номер) на складальному кресленні; в нижній частині, – позначення (шифр) деталі по каталогу або по інструкції заводу виготовлювача, ГОСТ і кількість деталей. Якщо таке позначення не передбачено, ставлять літеру (букву), наприклад «СК», тобто складання. Якщо після закінчення операції необхідно перевірити якість її виконання, то на схему наносять стрілку і роблять відповідний запис «Контроль».

Технологічну карту складання (розбирання) складають для конкретної збірної одиниці. В лівому верхньому куті карти розміщують збірне креслення збірної одиниці з вказанням позицій деталей і посадок, які з’єднуються. Під кресленням – в таблиці-карті приводять номери і найменування операцій і переходів по ходу процесу складання (розбирання), інструменти і приспосіблення, технічні вимоги на складання (розбирання), професію робітника і розряд роботи, норму штучного часу, тобто трудомісткість виконання кожної операції. При необхідності в карті вказують спосіб контролю зібраної збірної одиниці і допустимі відхилення (допуски на складання).

2.2 Опис конструкції та призначення деталі, яка підлягає відновленню або виготовленню.

У цьому `розділі необхідно коротко описати конструкцію деталі, її призначення і умови роботи в вузлі чи механізмі. При аналізі технічних умов експлуатації слід звернути увагу на граничні відхилення розмірів, вимоги до жорсткості, допуски форми і розташування поверхонь. Необхідно визначити поверхні що найбільше піддаються зносу, вибрати методи кінцевої обробки, методи контролю технічних вимог.

Результати аналізу можна звести в таблицю № 2.

Аналіз технічних умов

Таблиця № 2.

Позначення поверхні	Технічна умова або вимога	Метод виконання	Метод контролю
А	Забезпечити висоту мікронерівностей 0,16 мкм	Шліфування тонке	Після виготовлення на профілометрі-профілографі

Примітки
Норма часу (хв.)	3,6		26,75		3,6	3,6
Профіль Робітника, розряд робітника	Слюсар І І розряд
Технічні вимоги на складання	Підшипник підігріти в маслі до 70-80°С в ручну перевірити легкість обертання підшипника	-----	Посадку проводити без перекосу	Аналогічно	Підшипник нагріти в маслі до 80-90°С	-----
Інструмент, приспосіблення, матеріал	Молоток, оправка, гаряче масло	-----	Напильник	Молоток, оправка	Прес ручний	Оправка, молоток	-----
Операція і переходи	На колінчатий вал 1 встановити шарикопішипник №413	Контроль посадки	Підібрати шпонку 2 до вала	Посадити шестерню 3 на вал	Посадити підшипник №413 в гніздо 4	Посадити підшипник з гніздом на вал	Контроль посадки
Номер п/п

2.3 Розробка технології відновлення або виготовлення деталі.

При розробці технологічного процесу механічної обробки деталі необхідно провести:

–Вибір і обґрунтування способу ремонту деталі.

–Технічний контроль креслення деталі.

Технічний контроль креслення деталі зводиться до детального його вивчення. Робочі креслення деталі, яка обробляється, повинні містити всі необхідні відомості, які дають повну уяву про деталь, тобто всі проекції, розрізи, додаткові вигляди, перерізи, які чітко і однозначно пояснюють конфігурацію деталі і можливі способи одержання заготовки. На кресленні повинні бути вказані всі розміри з необхідними допусками, класи чистоти поверхонь, які обробляються, допустимі відхилення від правильних геометричних форм, а також взаємного розташування поверхонь. Креслення повинно містити інформацію про матеріал деталі, термічну обробку, покриття, які використовуються, масу деталі.

При відновленні деталі проводиться опис технологічного процесу відновлення деталі одним чи декількома способами з врахуванням особливості експлуатації деталі в вузлі.

2.4 Схема та карта змащування, вибір змащувальних матеріалів та пристроїв.

На схемі (рис.2) в безмасштабній системі дається рисунок машини або її кінематична схема, а для кожного вузла тертя вказується його найменування або умовний номер (індекс), змащувальні матеріали і їх в’язкість (кінематична або умовна) при стандартній температурі, спосіб подачі, розхід та періодичність добавки та заміни мастильного матеріалу.

Також в останньому розділі необхідно скласти карту змащування, яка буде являти собою таблицю, в якій вказані найменування вузлів, їх кількість, вид змащувального матеріалу, періодичність змащування, спосіб його подачі та нормативний розхід.

Рис.2. Приклад схеми змащування тістомісильної машини.

2.5 Технічний контроль та випробування машини, апарата.

У цьому розділі необхідно описати пристрої для проведення контролю, вказати параметри випробувань на міцність, щільність. При випробуванні машини на холостому ходу в проекті вказують місця спостережень, контролюючі показники (число обертів, вібрація, температура) та допустимі по них відхилення.

Дата добавления: 2015-08-05