Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Електронної біржової торгівлі.

Читайте также:
  1. Біржова торгівля. Торговельно-біржова діяльність. Товарна біржа. Права та обов’язки товарної біржі. Правила біржової торгівлі. Біржові торги. Припинення товарної біржі.
  2. БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

Сьогодні на світовому

біржовому ринку функціонує декілька електронних систем торгівлі. На ф’ючерсних

біржах ще десять років тому було запровадженно системи Globex та Project А. Система Globex Чиказь­кої торговельної палати

- СВОТ (Chicago Bord of Trade) та система Project А. Чиказької товарної біржі

СМЕ (Chicago Mercantale Exhange) були розроблені

інформаційною компа­нією Reuters Ltd, яка виступила ініціатором,

запропонувавши облад­нання та програмні продукти. Термінали названих систем

розміщені у Чикаго, Нью-Йорку, Лондоні, Парижі. Реєстрацією імен користувачів,

їх ідентифікацію, присвоєнням паролів, запровадженням нових контр­актів тощо

займається Контрольний центр.

Електронні

торги можуть розпочинатися під час звичайних торго­вельних сесій, як це

відбувається через систему Project А. на Чиказькій торговельній

палаті (СВОТ) та у системі APT (Automated Pit Trading) Європейської біржі (EURONEXT • LIFFE). Після їх закриття

електронні торги на СВОТ відбуваються у системі Globex, а також у системі ACCESS (American Computerized CommodityExchange System and Service) Нью-Йоркської товарної біржі

(NYMEX) та у системі SYCOM (Sydney Computerized Overnight Market) на Сіднейській ф'ючерсній

біржі (SFE).

Однак

жодна біржа, що використовує обидві технології паралельно, не допускає торгівлі

одним контрактом одночасно. Навіть Чиказька тор­говельна палата, в якій, крім

основних торгів, через систему Project А. додатково ведеться

торгівля на ф'ючерс з казначейськими облігаціями США, здійснює розмежування за

строками виконання контрактів. У бір­жовій ямі котируються ф'ючерси з близькими

строками поставок, а за допомогою електронного трейдингу - з віддаленими. Це

робиться з метою концентрації попиту та пропозиції в одному місці, а також

недопущення здійснення арбітражних операцій на різних майданчиках однієї біржі.

Після 90-х років ХХ-го

століття всі новостворені біржі практикують запровадження електронного

трейдингу. Виключенням із правил є лише Бразильська товарна ф'ючерсна біржа, на

якій торги проводяться тра­диційним способом. Іншим напрямом протистояння

альтернативним комп'ютерним торговельним системам є процес злиття та поглинання

бірж, який особливо характерний для Європи. Наприклад, 29 жовтня 2001 р.

ф'ючерсна та опціонна біржа Euronext NV, яка сама є продук­том злиття

фондових бірж Парижу, Амстердаму та Брюсселя, підписа­ла угоду з LIFFE про об'єднання торговельних

майданчиків та перемі­щення торгівлі похідними у Лондон та використання її

торговельної системи Connect. Ця тенденція триває і досі.

Більшість фондових бірж, які не витримують конкуренції з електронними

торговельними систе­мами щодо торгівлі цінними паперами, намагаються приєднати

до себе ф'ючерсні та опціонні біржі і у такий спосіб вижити.

У системі електронного

трейдингу котируються фінансові ф'ючерси та опціони, мало використовуються

похідні товарні інструменти. Однак деякі товарні ф'ючерси та опціони мають

суттєві обороти у елект­ронній торгівлі. Це ф'ючерс та опціон на білий цукор LIFFE, ф'ючерси та опціони на нафту

та платину NYMEX, ф'ючерси на вовну на Сід­нейській,

Новозеландській та ф'ючерс на каучук на Сінгапурській ф'ю­черсних біржах.

Однією

з головних характеристик електронного трейдингу є алго­ритм, що

використовується для укладання біржових угод. В основному сучасні біржові

електронні торговельні системи використовують алго­ритм ціна/час. Підбір продавців та покупців здійснюється на

основі співставлення цін у режимі реального часу. Система підбирає найкращу

ціну (найвищу для покупця та найнижчу для продавця), якщо є команди з однаковою

ціною, то обирається та, яка була введена раніше. На LIFFE використовується алгоритм найкраща ціна/розподіл обсягів, на японсь­ких ф'ючерсних

біржах поряд з алгоритмом ціна/час використовується система електронного аукціону.

Всі

функціонуючі системи сучасного електронного біржового трейдин­гу будуються за

однією схемою, яка включає три головних компоненти:

центральна біржова система, яка

забезпечує зведення всієї ринкової інформації та виконання наказів трейдерів;

лінія зв'язку з центральною

біржею;

робоча станція члена біржі -

трейдера, через яку він отримує інформа­цію, вводить накази щодо купівлі-продажу

біржових контрактів.

Головною вимогою до функціонування системи

електронного трей­дингу є забезпечення надійності та ефективності її

функціонування. Велике значення має швидкість зв'язку при передачі інформації,

яка за ефективністю має відповідати людському спілкуванню. Ці проблеми

вирішуються за умови використання можливостей нової економіки, сучасних

інформаційних технологій. Однак біржовики провідних бірж світу свідчать, що

сучасні принципи електронної торгівлі ще далеко не досконалі. Особливо важко

вирішуються завдання щодо рівня склад­ності правил укладання угод (використання

спредів, арбітражу, свопзамовлень, замовлень із зазначеними умовами тощо),

забезпечення надійності та ефективності.

Проілюструємо функціонування

електронної біржі на прикладі ATS/2 (Automated Trading System) та "Глобєкс"

("Global Exchange", Globex).

3.1

Система “АТС/2”

 

"АТС/2" ("Automated

Trading System" - ATS/2). Вона розроблена підрозділом Міжнародної

розрахункової палати в Лондоні ("ICCH Financial Markets Limited"), що

з 1984 року стало активно брати участь у розробці і впровадженні систем

електронної біржової торгівлі. Первісна розробка - "АТС/1" - була

призначена для Новозеландської ф'ючерсної й опціонної біржі. Її задачею було

створення в Новій Зеландії електронного ринку, доступ до якого мали б

географічно розкидані торгові центри. Новозеландська біржа, що виникла в 1985

році, стала першою успішно функціонуючою цілком автоматизованою ф'ючерсною

біржею, що забезпечувала функції торгівлі, клірингу й обліку через єдиний

комп'ютерний термінал, встановлюваний в офісі в кожного члена біржі. У 1987

році та ж система - "АТС/1" - була впроваджена на Лондонській біржі

ФОКС, де вона успішно функціонувала протягом двох років. У 1989 році її

перемінила інша система ("FAST").

 

Незабаром завдяки зростаючому

інтересу до ідеї електронної біржі і зрослому рівню технології була розроблена

друга система - "АТС/2". У травні 1989 року вона була впроваджена на

Ірландській ф'ючерсній і опціонній біржі, розташованої в Дубліні. Дана система

встановлена також на Бельгійській ф'ючерсній і опціонній біржі, Люксембурзькій

фондовій біржі і на деяких інші. В даний час до введення цієї системи готується

цілий ряд бірж.

 

Система "АТС/2" була

розроблена як найбільш загальна система електронної торгівлі, що рівною мірою

підходить і для сировинних товарів, і для фінансових інструментів (з

використанням як ф’ючерсів, так і опціонів). Ця система дозволяє біржі в

індивідуальному порядку вирішувати, у якому виді представляти інформацію і які

правила використовувати. Доступ до біржі - на основі місцевого чи міжнародного

членства - здійснюється через різноманітні мережі.

 

Система "АТС/2", як і

будь-яка інша, розділена на три компоненти: робітники станції, що зв’язують

мережу і центральну ЕОМ. Робочі станції діють на базі стандартних персональних

комп'ютерів. Програмне забезпечення працює на основі операційної системи MS

Windows. Екранні індикатори керуються через через Microsoft Windows. Для

форматування даних застосовується "Microsoft EXCEL". Центральна ЕОМ

працює на базі комп'ютерів "Digital VAX".

 

Система "АТС/2" має

функцію доступу і захисту для того, щоб тільки трейдери, що є членами біржі,

могли підключитися до системи і брати участь у торгівлі. Біржа має можливість

здійснювати контроль за доступом, причому вона може перевірити, до яким з

функцій "АТС/2" у трейдера є доступ, і проконтролювати його.

Користувач підключає свою робочу станцію до біржі, вводячи своє кодове ім’я і

пароль.

 

"АТС/2" надає трейдеру

інформацією про те, що відбувається на ринку. Ця інформація пересилається в

його робочу станцію в реальному часі. Існують три види ринкової інформації,

закладені в системі:

 

- Вікно ринку (Market Window).

Показує набір товарів, торгівля котрими ведеться на даному ринку чи його

сегменті. По кожному товару показані останні на даний момент ціни покупця і

продавця та відповідно зазначені кількості даного товару. Форма наданя цієї

інформації дуже гнучка, і вона може бути підібрана індивідуально з урахуванням

вимоги біржі й особливостей товарів.

 

- Трейдерсікі новини (Trader News

чи Trader Ticker). У цьому вікні виводиться інформація, необхідна даному

трейдеру. Наприклад, центральна біржова система автоматично надішле трейдеру

повідомлення про введення їм помилкового наказу, а у випадку вирішення угоди

відразу ж надішле повідомлення про це.

 

- Ринкові новини (Market News чи

Market Ticker). У цьому вікні показується найбільш загальна інформація про

ринок у цілому. Трейдер може вибрати, про які ринки він хотів би одержувати

інформацію, і організувати в себе на екрані дисплея кілька рівнобіжних вікон.

 

Трейдер може дуже швидко подати

наказ по кожному з ринків, до яких у нього є доступ, при цьому він використовує

клавіатуру чи маніпулятор "миша" для здійснення введення. Наказ

вводиться шляхом вибору потрібного товару в "Вікні ринку", а потім

вибору виду наказу з меню. Якщо трейдер хоче продати/купити стандартну

кількість товару по поточній ринковій ціні, то він просто вибирає потрібну йому

кількість з меню, і наказ вважається поданим. Якщо ж він хоче указати свої власні

чи кількість ціну, чи додати які-небудь спеціальні умови, він може викликати

спеціальне вікно для введення наказу.

 

Уведення наказу (Order Input). У

режимі цього вікна трейдер може ввести особливі для даного наказу кількість, чи

ціну інші умови. Потім він подає наказ, натискаючи клавішу “deal”.

 

Види наказів (Order Types). Це

режим вибору виду наказу. Наприклад, наказ “усі чи нічого” обумовлює, що вся

зазначена кількість товару повинна бути куплена/продане, у противному випадку

наказ повинний бути скасований. “Діє до скасування” означає, що наказ дійсний

доти, доки не знайдеться трейдер-контрагент; якщо його немає, то наказ діє

доти, доки трейдер сам не скасує його, чи поки не скінчиться торгова сесія.

 

“АТС/2” забезпечує вибір методів

вирішення угод. Звичайний режим - "Безупинна торгівля"

("Continuous Trading"), у якому трейдери постійно подають накази на

покупку і продаж, а центральний комп'ютер постійно веде роботу з підбору

продавців і покупців для висновку угод. Біржа може внести свої особливості в

правила, за якими здійснюється підбор заявок на покупку і пропозицій на продаж.

Особливості можуть бути наступні. Наприклад, якщо надійшли два однакових по

змісту наказу на покупку, то наявна кількість товару може бути розподілене

нарівно між ними, а може бути віддано тому, чий наказ прийшов першим. Система

здатна використовувати самі різні методи торгівлі. Наприклад, система може

проводити електронний аукціон, при цьому заявки і пропозиції на даний товар

будуть протягом визначеного часу збиратися для того, щоб у підсумку

установилася "справедлива" ціна на даний товар у цей день. Після

того, як ціна дня буде встановлена, всі угоди будуть зареєстровані за даною

ціною.

 

Трейдер має можливість вести облік

і контроль за наказами, що він передає на біржу.

 

Запит наказу (Order Enquiry). У

даному режимі трейдер може переглянути всі накази, що він передав на біржу, і

уточнити, на якій стадії виконання вони знаходяться в сучасний момент.

 

Виправлення/скасування наказу

(Order Amend/Cancel). У накази, уведені раніше в систему, можуть бути внесені

зміни у відношенні чи ціни кількості, чи ж ці накази согут бути скасовані.

 

“Блокнот для записів” (“Scratch

Pad”). У режимі кожного вікна ринку трейдер може відкрити вікно для робочих

записів. Це його “особистий” простір, у котрому він може скомпонувати целій

ланцюг наказів, а потім передати їх усі разом на біржу. Використання “блокноту”

є дуже зручним, тому що дозволяє трейдеру однією дією відкликати відразу усі

свої накази, змінити їх і знову відправити на біржу. У системі ще існують режими

“Export” і “Import”, що перетворять накази, що віддаються, з/в інші комп'ютерні

формати.


 

3.2

Система “Глобекс”

 

В даний час, по визнанню багатьох

фахівців, одна з найбільш популярних і перспективних електронних систем - це

система "Глобэкс" ("Global Exchange", Globex). Це

міжнародна система електронної торгівлі ф'ючерсними й опціонними контрактами.

Вона почала функціонувати в першій половині 1992 року. Дана система була

розроблена спільно агентством "Рейтер" і Чиказькою комерційною

біржею.

 

До системи "Глобекс"

приєдналася в 1992 році Чиказька торгівельна палата. Французька біржа

"МАTІФ" також бере участь у "Глобекс" на повноправній

основі. Цілий ряд бірж має намір приєднатися найближчим часом до цієї системи і

веде переговори на цю тему. Серед них: американська біржа "НАЙМЕКС",

ф'ючерсна біржа в Сіднеї, Лондонська біржа "ЛІФФЕ", Сінгапурська

міжнародна валютна біржа, німецька товарна біржа і деякі інші. Система

"Глобекс" у даний час працює після закриття звичайних біржових сесій

у Чикаго (з 17.45 до 6.00). Система використовує для підбора продавців і

покупців алгоритм "ціна/час".

 

Кожна угода в системі

"Глобэкс" проходить кілька послідовних етапів:

 

Уведення наказів через термінали

"Глобэкс".

 

Перевірка в спеціальному

контролюючому модулі системи кредитоспроможності трейдера (по параметрах,

виробленим членами розрахункової палати).

 

Підбор наказів покупців і продавців

по алгоритму "ціна/час".

 

Відразу після висновку угоди

інформація про виконані накази відсилається назад на ті термінали, з яких

надійшли дані відомості накази. Тим часом ще невиконані накази продовжують залишатися

в системі доти, поки вони не будуть виконані чи відкликані.

 

Відразу після здійснення в системі

угоди всім продавцям, що беруть участь у торгівлі, посилається інформація про

останню на даний момент ціні, по якій був проданий товар, і дані про кількість

товару, а також остання на цей момент інформація про найкращі ціни покупки і

пропозиції з указівкою кількостей товару.

 

Після того як прийде підтвердження

угоди, звіт про неї спрямовується в розрахункову палату, де здійснюється

кліринг.

 

У розрахунковій палаті відповідно

до результатів угоди вносяться зміни в рахунки продавця і покупця у відношенні

числа відкритих позицій і маржі.

 

Багато американських брокерських

компаній стали брати участь в електронній торгівлі через систему

"Глобекс". Вони запровадили ряд заходів, щоб клієнтам було як можна

зручніше користатися електронною системою, тобто постаралися зробити практично

непомітним для своїх клієнтів перехід від торгівлі в рамках звичайної біржової

сесії до цього нового виду торгівлі.

 

Прямі лінії зв'язку, по яких удень

передаються команди в Лондон і Токіо, наприкінці дня відключаються, але замість

них тепер починає працювати "Глобекс". Під час звичайної біржової

торгової сесії клієнти звикли чути коментарі про те, що відбувається на ринку, і

це дає їм можливість швидко зорієнтуватися і, якщо потрібно, зателефонувати і

віддати відповідний наказ. Брокерські компанії постаралися організувати тієї ж

саме і під час роботи електронної біржі. У ході звичайного біржового торгу

службовці брокерських компаній, знаходячись у "кільці", намагаються

уловити процеси, що відбуваються в середовищі брокерів, швидко повідомити

найкращі на дану хвилину ціни продавців і покупців і оцінити поточні обсяги

торгівлі на ринку. Уночі службовці компаній намагаються робити тими ж саме:

стежать за цифрами на екрані, повідомляючи найкращі ціни на покупку і на продаж

і кількості контрактів.


 

Як уже зазначалося вище, найбільше змін щодо

використання елект­ронного трейдингу відбулося на фондових ринках. Причому

активне впровадження Internet-технологій призвело до того,

що експерти перед­бачали до 2003 р. зростання вартості фінансових активів, які

будуть знаходитися у володінні індивідуальних інвесторів, до 1,2 трильйонів

доларів. Однак останні скандальні події на фондових ринках СІНА можуть внести

суттєві корективи у цей прогноз. На нашу думку, криза довіри до американського

та інших фондових ринків є тимчасовою, оскільки будуть прийняті відповідні

заходи щодо покарання винних та недопущення поширення недостовірної інформації

в майбутньому.

Потреба ж у електронному

трейдингу буде лише зростати. Уже сьогод­ні близько 40% угод з акціями у

Системі автоматизованого котирування акцій асоціації дилерів з торгівлі цінними

паперами СІНА (NASDAQ) здійснюється через

Інтернет-брокерів. Одним із провідних Інтернет-брокерів є компанія "Charles

Schwab", яка ще кілька років тому була аут­сайдером серед

фондових брокерів. Зараз вона обслуговує більше 3 млн. інвестиційних рахунків,

її капіталізація удвічі перевищує аналогічний показник найбільшого інвестиційного

банку "Merril Lynch".

У

напрямку он-лайн технологій рухається і EASDAQ (європейський аналог NASDAQ). Глобальні пріоритети лежать

в області інтеграції сервісу, переходу торгівлі у мережу, максимальне залучення

учасників та впровадження нових фінансових інструментів. ЄС докладає зусиль

щодо створення єдиного європейського ринку фінансових послуг.

Майбутні принципи розвитку Європейської мережі бірж

засновані на кооперації між незалежними біржами, відкритості доступу для членів

інших бірж, перехресному членстві і спільному володінні супутніми сер­вісами

(включаючи платіжну і розрахунково-клірингові системи), на роз­витку

кастодіальної системи, уніфікації торговельних правил та систем, розвитку

спектру нових інструментів, орієнтації на віддалений доступ.


 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 197 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Леонид Винцкевич | ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ | БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ | ЕЛЕКТРОННОГО ТРЕЙДИНГУ В УКРАЇНІ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розвиток інтернет – трейдингу| ВИСНОВОК

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.038 сек.)