Біржової торгівлі

За майже п’ятисотрічну історію функціонування бірж

учасники торгівлі використовували лише кілька технологій проведення біржових

торгів. Це було зумовлено їхньою консервативністю,

вони не могли поголитися на відміну тра­диційних публічних біржових торгів в

обмеженому колі знайомих між собою біржових брокерів. Закритість (клубність,

елітарність) біржової торгівлі дозволяла ретельно вивчати кандидата у нові

члени біржі, оскільки процедура вступу, крім детального ознайомлення з бізнесом

претендента, передбачала обов'язкові рекомендації двох відомих та шанованих

біржовиків.

Зважаючи на

цю обставину, не дивлячись на всі досягнення науково-технічного прогресу,

комп'ютеризацію та глобалізацію фінансового і товарного ринків, майже до 90-х

років ХХ-го століття на провідних фон­дових та ф'ючерсних біржах світу

зберігалася публічна торгівля з фізич­ною присутністю торговців у біржовій

залі. Основними технологіями торгівлі, які використовуються на міжнародних та

національних біржо­вих ринках, є метод відкритого викрику, балансуючий метод,

або "по­двійний аукціон" та система " маркет – мейкерів ".

Однак з початком 90-х років, - періоду, коли, власне,

і почала зароджу­ватися нова економіка, - провідні міжнародні біржі, які до

того часу були одними з перших представників інфраструктури ринку, що успіш­но

використовували комп'ютерні технології для прискорення процесів отримання та

розповсюдження інформації про біржові ціни, здійснення операцій обліку,

контролю та розрахунків за біржовими угодами, ін­тенсивно займаються

впровадженням електронного трейдингу. І саме фондові біржі допустили до

лістингу та продемонстрували вибухове зростання капіталізації Internet-компаній.

Сьогодні процес інфраструктурних змін на світовому

фінансовому ринку різко загострився. Це пов'язано з глобалізацією, зростанням

кон­куренції між біржами та бурхливим зростанням on-line торговельних систем.

Підвищилася не тільки швидкість доступу, але й швидкість обо­роту капіталу.

Ринки стали динамічнішими, структурованими, більш ліквідними. Зміна структури

інвесторів призвела до становлення нових моделей розвитку бізнесу та ринку в

цілому.

В старій моделі індивідуальний інвестор був відділений

від біржо­вого торговельного майданчика, натомість брокер - член біржі – мав

найкращі умови доступу до інформації, основними клієнтами його були

інституційні інвестори, промислові та торговельні ТНК. Internet - техно­логії уже сьогодні

поставили всіх у приблизно однакові умови. Котиру­вання, звіти і дослідження

стали доступні всім бажаючим, через маржинальну систему торгівлі знизилась

цінова планка доступу, комунікації стали масовими, швидкими темпами йде процес

формування нового інвестиційного співтовариства.

Сьогодні

уже нікого не здивує отримання будь-яким користувачем Internet в Україні інформації з web - сторінок бірж у режимі

"on-line". Наприклад, на сторінці

Чиказької торговельної палати (www.cbot.com), Європейської біржі (EURONEXT • LIFFE) (www.euronext.com) можна отримати необхідну

інформацію щодо біржових цін та курсів на основні контракти, ознайомитися з

правилами роботи цих бірж, оригіналами ф'ючерсних контрактів на всі базові

активи, повідомленнями про ризи­ки, видами спекулятивних та хеджевих рахунків,

системами маржевих внесків, основними учасниками біржової торгівлі,

інструктивними мате­ріалами щодо здійснення спекулятивних та хеджевих операцій

тощо.

Революційні зміни у системах

та засобах зв'язку дозволили через синхронізацію торгів об'єднати біржові ринки,

які діють у певний час доби та на різних континентах земної кулі, у єдиний

світовий біржовий ринок, що функціонує цілодобово. До цього часу на світовому

фінансо­вому ринку чітко виявляються якісні зміни, які уже не можна ігнору­вати.

Розвиток Internet як глобального середовища

розподілу фінансових трансакцій та інвестицій призвів до переміщення фінансових

ринків у Мережу. Розвиток мережних технологій випередив наявні концепції

розвитку грошового та фондового ринків, зумовив їх трансформацію та перегляд

самих основ біржової торгівлі.

Гостру конкуренцію старим товарним ф'ючерсним та

фондовим бір­жам створили Альтернативні Торговельні Системи (ATS - Alternative Trading Systems). Технологія електронної

торгівлі є у десятки разів де­шевшою від стандартної біржової торгівлі,

передусім, для користувачів. Особливо популярною бізнес - моделлю на фондовому

ринку є Елект­ронні комунікаційні мережі (ЕСМ - Electronic Communication Networks). Саме ця технологія

електронного трейдингу є основною на фондовому ринку України (ПФТС - Перша

фондова торговельна система), залишив­ши далеко позаду за обсягами торгівлі 26

традиційних фондових бірж.

У

сфері надання інформаційних послуг конкурентами бірж також є відомі

інформаційні агентства. Наприклад, інформаційне агентство Рей­тер (Reuters) надає своїм клієнтам ще

ширший спектр послуг. Встанов­лений у його головному офісі спеціальний

термінал, підключений до відомих бірж, крім отримання інформації про поточні

біржові ціни та курси, політичні та економічні події, що на них впливають, дає

можливість бути віртуально присутнім на біржових торгах, бачити виконання

власних замовлень біржовими брокерами.

Однак

інформаційні системи Reuters, Tenfore, Bloomberg, Dow Jones не дають можливості реально

здійснювати операції купівлі-продажу біржових контрактів. Після довгих та

гострих дискусій, які досі є незавершеними, біржовики згодилися на нову

технологію – біржовий електронний трейдинг, - яку вирішили випробувати на новій

біржі.

Станом на 31 грудня 1992 року у

світі нараховувалось 27 товарних бірж, що використовують системи електронної

торгівлі. Нові електронні системи були введені на товарних біржах Австрії,

Бельгії, Фінляндії, Італії, Японії, Сінгапуру, Іспанії, Швеції, США і

Великобританії. Найперша система була встановлена на Новозеландській ф'ючерсній

і опціонній біржі. Ця система початку функціонувати в січні 1985 року. З

великих електронних систем, введених у дію в останні 2-3 року, можна перелічити

наступні: система "Глобекс" на Чиказькій комерційній біржі, система

"Проект А" у Чикагській торговельній палаті і система “ЕКСЕЗ” на

біржі “НАЙМЕКС”. З 27 товарних бірж, що використовують у даний час системи

електронної торгівлі, 21 є цілком автоматизованої, тобто торгівля на цих біржах

ведеться винятково електронним способом. Це наступні біржі:

§ Бельгійська

ф'ючерсна й опціонна біржа (Belgian Futures and Options Exchange),

§ Датський

Фонд гарантій фьючерсов і опціонів (Guarantee Fund for Danish Futures and

Options),

§ Опціонний

ринок Фінляндії (Finnish Options Market),

§ Німецька

товарна біржа (Deutsche Terminboerse),

§ Ірландська

ф'ючерсна й опціонна біржа (Irish Futures & Options Exchange),

§ Новозеландська

ф'ючерсна й опціонна біржа (New Zealand Futures & Options Exchange Ltd.),

§ Опціонний

ринок Швеції і Великобританії (OM London and OM Sweden),

§ Італійський

ф'ючерсний ринок (Mercato Italiano Futures),

§ два

Іспанських ринки фінансових фьючерсов (Mercado Espanol de Futuros Financieros

Renta Fija S.A. і Mercado Espanol de Futuros Financieros Renta Variable S.A.),

§ Зернова

біржа в Осаці (Osaka Grain Exchange),

§ Підрозділ

біржі цінних паперів в Осаці (Osaka Securities Exchange),

§ Біржа

цукру в Осаці (Osaka Sugar Exchange),

§ Австрійська

ф'ючерсна й опціонна біржа (Osterreichische Termin und Optionenboerse),

§ Асоціація

каучуку Сінгапурської товарної біржі (Rubber Association of Singapore Commodity

Exchange),

§ Швейцарська

біржа опціонів і фінансових фьючерсов (Swiss Options & Financial Futures

Exchange),

§ Токійська

товарна біржа (Tokyo Commodity Exchange),

§ Токійська

зернова біржа (Tokyo Grain Exchange),

§ Міжнародна

токійська біржа фінансових фьючерсов (Tokyo International Financial Futures

Exchange),

§ Підрозділ

Токійської фондової біржі (Tokyo Stock Exchange),

§ Токійська

біржа цукру (Tokyo Sugar Exchange).

Інші шість бірж використовують

електронні системи в сполученні з традиційною торгівлею в біржовому

"кільці": або під час звичайних торгових сесій (тобто паралельно зі

звичайними торгами) - так роблять Чиказька торгівельна палата в системі

"Проект А", лондонська біржа ФОКС і лондонська біржа ЛІФФЕ тільки по

ф'ючерсних контрактах на довгострокові казначейські облігації Японії; або після

закриття звичайних торгових сесій (тобто на додаток до звичайних торгів) - так

роблять Чикагська торговельна палата і Чиказька комерційна біржа в системі

"Глобекс", лондонська біржа ЛИФФЕ, американська біржа НАЙМЕКС і

Сіднейська ф'ючерсна біржа. Із шести бірж, що використовують електронну систему

в сполученні зі звичайним біржовим торгом, жодна біржа (з одним єдиним

виключенням) не веде торгівлю жодним контрактом одночасно й у біржовому "кільці",

і електронним способом. Єдине виключення - це Чикагська торговельна палата, на

якій торгівля ф'ючерсними контрактами на казначейські облігації йде паралельно

в біржовому "кільці" (з термінами виконання в найближчі місяці) і в

електронній системі "Проект А" (з термінами виконання в більш

віддалені місяці).

За

1990-1992 роки кількість систем електронної торгівлі на товарних біржах різко

збільшилося. Більшість нових бірж, торгівля на який почалася після 1990 року,

зволіли використовувати винятково електронні системи, відмовившись від

традиційного біржового "кільця". Виключення з цього списку знову

утворених бірж складає Бразильська товарна ф'ючерсна біржа. Хоча вона створена

зовсім недавно, по обсягах торгівлі (традиційно обчислювальним у контрактах)

вона зараз займає шосте місце у світі, і торгівля на ній здійснюється

традиційним способом - шляхом "відкритого вигуку" у біржовому

"кільці". Усі біржі (за винятком японських), що починали свою

діяльність зі звичного біржового "кільця", а потім ввели в себе електронні

системи, усе-таки зберегли звичний для всіх торг у біржовому "кільці"

У

2002 р. не залишилось жодної біржі, де не було хоча б деяких елементів

електронного трейдингу.

Комп’ютеризація

біржової торгівлі руйнує її закритість, дозволяє здійснити глобальну концентрацію

біржового товару в одному місці земної кулі, де світовий попит врівноважується

світовою пропозицією, створюючи тим самим справедливу ринкову ціну, на яку

орієнтуються виробники та споживачі товарних ринків, банки, портфельні та

стратегічні інвестори. Ми підтримуємо точку зору В.А. Галанова, що електронний

біржовий трейдинг поступово призводить до наближення біржових товарних та

фондових ринків, відокремлення комп’ютерної торгівлі ф’ючерсними та опціонними

контрактами.

Первинні

та вторинні ринки цінних паперів поступово повинні переміститися у позабіржову

торгівлю, що уже відбулося з ринками сировинних товарів, де основні обсяги

гуртової торгівлі сировиною відбуваються на позабіржових ринках. На товарних

ф’ючерсних біржах торгують похідними строковими фінансовими інструментами. Це

ринки цінових ризиків товарних активі, прогнозні ринки, які дозволяють

хеджувати операції реальних ринків і здійснювати особливо ризикові інвестиції у

права та забов’язання на активи з метою збереження коштів від інфляції та

отримання додаткових доходів.

Саме

цей шлях повинен пройти і ринок цінних паперів, на якому сьогодні чітко

виділяється тенденція щодо відновлення рівноваги між Новим та Старим Світом. На

американському, європейському та азійському фондових ринках відбувається процес

консолідації фондових бірж для проведення операцій з цінними паперами трансна­ціональних

компаній, які уже ідентифікуються за галузями діяльності, а не за країною їх

розташування. Біржовий та позабіржовий ринки є частинами одного цілого,

оскільки виконують одну із найважливіших економічних функцій, а саме

перерозподіляють фінансові ризики між суб'єктами економіки, мають подібний

склад учасників. Однак цей про­цес проходить неоднозначно, оскільки підвищує

ризик інвестицій, який, завжди є вищим на позабіржовому ринку. Останні події на

фондовому ринку США (мільярдні "неточності" при заповненні річних

звітів кор­порації "Enron", "Wolrd

com", які не помітили знані на ринку аудитори), за

"ефектом доміно" зачепили фондовий ринок Європи.

В червні-липні 2002 р. в США були

оприлюднені сенсаційні факти. Як вияви­лось, провідні корпорації країни були у

змові з найбільшими банками, які допома­гали їм показувати недостовірну

бухгалтерську звітність і занижувати витрати. Виходить, що біржі оперували невірними

цифрами! Експерти вважають, що амери­канська економіка коштує у два рази менше,

ніж про це заявляють. Ланцюг скан­далів розпочався з енергетичної компанії

"Енрон", яка оголосила себе банкрутом. І це при тому, що її активи

оцінювалися у 63,4 млрд. дол. Скандал набув політич­ного

характеру, оскільки "Енрон" був у числі головних спонсорів

Республіканської партії і самого Джорджа Буша... Після "Енрон" в

липні 2002 р. оголосила про своє банкрутство "Ворлдком" - компанія із

ще більшими активами - 107 млрд. доларів, вона винна банкам 41 млрд. Пред'явленні

звинувачення і мастодонту американської економіки - телекомунікаційній компанії

"Адельфія". Були виявленні не лише при­писки та крадіжки, але й

незаконні операції з цінними паперами. Поліція заарешту­вала 77-літнього

засновника Джона Рігаса та його двох синів.

Фондовим біржам

буде необхідно провести переоцінку вартості всіх амери­канських компаній.

Щоб припинити обман акціонерів в США

прийнято "Білль про чесний бізнес.

Скандал із штучним завищенням прибутковості показує,

що навіть найдосконаліша техніка не врятовує від шахрайства та нечесності, що

запровадження суперсучасних інформаційних технологій потребує і абсолютно

чесних правил гри, яких повинні добровільно дотриму­ватися учасники ринку.

Процеси

злиття фондових бірж відбуваються у відповідь на запро­вадження сучасних систем

електронного трейдингу, якому дедалі біль­ше надають перевагу інвестори. Через

електронні комунікаційні системи ECNs (electronic Communications networcs)

на

фондовому ринку США уже сьогодні здійснюються біля 30% операцій з цінними

паперами.

Дата добавления: 2015-08-05