Методичні рекомендації до вивчення теми

1. Під час вивчення даної теми важливо розкрити необхідність і пе­редумови виникнення кредитної системи. Кредитна система є сукупністю різних кредитно-фінансових інститутів, діючих на грошовому ринку і здійснюючих акумуляцію і мобілізацію грошового капіталу. Сучасна кредитна система включає два основні поняття: сукупність кредитно-розрахункових і платіжних відносин, які базуються на певних, конкретних формах і методах кредитування; сукупність функціонуючих кредитно-фінансових інститутів.

Кредитна система складається з наступних інституційних ланок або ярусів: 1) центральний банк, державні і напівдержавні банки; 2) банківський сектор; 3) сектор страхування; 4) спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові інститути. Така система є типовою для більшості промислово розвинутих країн. Проте по ступеню розвинутої тих або інших ланок окремі країни істотно відрізняються один від одного. Кредитні системи країн, що розвиваються, за рідкісним виключенням, розвинуті слабо. В більшості цих країн існує двохярусна система, представлена національним банком і системою комерційних банків.

2. Банківська система - це законодавчо визначена, чітко структурована сукупність фінансових посередників грошового ринку, що займаються банківською діяльністю.

Необхідність формування банківської системи, як особливої структури, визначається двома групами причин: 1) пов'язаних із необхідністю проведення громадського нагляду і регулювання банківської діяльності, узгодження інтересів окремих банків з інтересами товариства - забезпеченням усталеності грошей і стабільної роботи всіх банків; 2) пов'язаних із функціонуванням грошового ринку, забезпеченням збалансованості попиту і пропозиції на грошовому ринку та у кожному його секторі.

Банківська система покликана виконувати такі функції:трансформаційна; створення платіжних коштів і регулювання грошової маси; забезпечення стабільності банківської діяльності і грошового ринку.

3. Необхідно звернути увагу на те, що в останні десятиріччя у ряді розвинутих країн серйозну конкуренцію комерційним банкам надають спеціальні інститути - кредитні установи, як банківські, так і небанківські, які спеціалізуються на якій-небудь галузі кредитування.

Небанківські кредитно-фінансові установи є фінансовими посередниками грошового ринку, які здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх в прибуткові активи: в цінні папери і кредити (переважно довгострокові).

Важливе місце в темі посідає формування грошових ресурсів небанківських кредитно-фінансових установ має ту особливість, що воно не є депозитним, тобто переданими їм коштами власники не можуть так вільно розпоряджатися, як банківськими внесками. Недепозитне залучення коштів може здійснюватися двома способами: на договірних умовах і шляхом продажу посередником своїх цінних паперів. Звідси все СНКФУ можна розділити на дві групи: 1) договірні фінансові посередники (залучають грошові кошти на підставі договору з кредитором (інвестором): страхові компанії; пенсійні фонди; ломбарди, лізингові, факторингові компанії; 2) інвестиційні фінансові посередники (залучають кошти через продаж кредиторам своїх акцій, облігацій, паїв тощо): інвестиційні фонди; фінансові компанії; кредитні спілки тощо.

ТЕМА 9: “ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ”

Мета: засвоїти сутнісні характеристики та функції центральних банків; визначити особливості діяльності НБУ, його функції та операції; ознайомитися з процесом формування облікової ставки та мінімальних банківських резерві; виявити особливості здійснення операцій НБУ на відкритому ринку

План

1. Сутність і функції центральних банків.

2. Національний банк України. Його задачі і функції.

3. Операції НБУ.

4. Дисконтна ставка НБУ.

5. Формування мінімальних резервів.

6. Операції НБУ на відкритому ринку.

Дата добавления: 2015-07-24