Читайте также: |
|
Цей спосіб широко застосовують у промисловості під час виробництва поліетилену, блочного полістиролу та поліметилметакрилату. Полімеризація у масі (блоці) реалізується за мінімальної кількості компонентів, а при фото- та радіаційному ініціюванні використовують однокомпонентні системи. Це дає змогу одержувати полімери з високим ступенем чистоти та спрощує технологію їхнього виготовлення: відсутня стадія виділення полімеру з реакційної маси, мінімальне забруднення довкілля завдяки відсутності стічних вод. Тільки блочні процеси дають змогу одержувати оптичне органічне скло.
Водночас істотним недоліком блочної полімеризації є складність відведення тепла при глибоких стадіях перетворення, коли виникає гель-ефект. Теплові флуктуації, що виникають у різних ділянках блока, зумовлюють утворення широкого ММР у таких полімерах. Полімеризацію у масі широко використовують у дослідницькій практиці синтезу полімерів, коли кількість мономера не перевищує декількох грамів. За таких мас теплові перепади у блоці вже неістотні.
Реакції блочної полімеризації у гомогенному середовищі відбуваються за блочним механізмом. Швидкість полімеризації та молекулярна маса полімеру залежить від концентрації ініціатора і температури процесу. Зменшення температури і концентрації сприяють збільшенню молекулярної маси полімеру за одночасного зменшення швидкості реакції полімеризації. Головні труднощі під час блочної полімеризації полягають у регулюванні температури у масі полімеру. Надзвичайно сильний екзотермічний характер реакції, а також порівняно невисокий коефіцієнт теплопровідності отримуваного полімеру призводять до виникнення місцевих перегрівань усередині блока. Водночас раптове підвищення температури в окремих об'ємах реакційної маси спричиняє випаровування мономера, а також утворення дефектів (раковин), у разі, коли зовнішні шари полімеру стають високов'язкими, що не дає змоги виходити газоподібним продуктам. Для зменшення вказаного ефекту підбирають відповідну концентрацію ініціатора і температуру здійснення процесу.
У промисловості блочну полімеризацію здійснюють як періодичним, так і безперервним способами.
Періодичний процес блочної полімеризації застосовують насамперед для виробництва полімерів у вигляді прозорих листів органічного скла. Таку полімеризацію здійснюють у дві стадії. На першій стадії одержують в'язкий розчин полімеру в мономері, що називається преполімером. Залежно від природи мономера попередню полімеризацію здійснюють за кімнатної або підвищеної температури до отримання продукту потрібної в'язкості.
Замість преполімеру можна готувати 0,5-1,5 % розчин полімеру в мономері. Одержаний розчин преполімеру виливають у відповідні форми і здійснюють власне полімеризацію за підвищеної температури. Тривалість і температура полімеризації залежать від концентрації ініціатора, товщини отримуваних блоків. Водночас треба зауважити, що наявність місцевих перегрівань, яких майже неможливо уникнути, призводить до утворення в блоці внутрішніх напружень, що є наслідком різниці між ступенями полімеризації у внутрішніх і зовнішніх шарах полімеру.
Безперервний процес блочної полімеризації виконують баштовим або барабанним способами.
Полімеризацію баштовим способом здійснюють у дві стадії в атмосфері азоту. Після заливання мономера преполімеризатор нагрівають спершу гарячою водою до 85 °С. За цієї температури відбувається ініціювання реакції полімеризації.
Рис. Баштовий спосіб полімеризації стиролу
Надалі в кожух преполімеризатора подають холодну воду, щоб відвести тепло, що виділяється внаслідок реакції. Можна також використовувати безперервне подавання мономера до апарата і відбір преполімеру. Потім процес ведуть так, щоб вміст полімеру у розчині становив 28-35 %, щоб запобігти наростанню на стінках апарата полімеру, зменшують густину преполімеру додаванням надлишку мономера.
Власне полімеризацію здійснюють у полімеризаційній башті, що складається з шести секцій, в яких витримують різну температуру (від 90-120 °С - в першій секції до 190-204 °С - в останній).
Баштовий спосіб полімеризації застосовують для отримання полістиролу, тривалість перебування якого в колоні становить 20-30 годин.
За барабанним способом полімеризацію здійснюють спочатку у барабанній сушарці, отримуючи преполімер. Надалі преполімер з вмістом полімеру 35 % безперервно подають на барабани, що являють собою вальці діаметром 0,5 м і завдовжки 1 м, які розташовані у щільно закритому кожусі. Швидкість обертання барабанів становить 1,5-2,0 об/хв.
Рис. Барабанний спосіб полімеризації стиролу
Отриманий на вальцях полімер знімають спеціальними ножами і після охолодження механічно подрібнюють у млинку.
Недоліком барабанного способу є те, що він не дає змоги одержувати продукти з однаковими фізико-хімічними властивостями і не дає змоги регулювати молекулярну масу полімеру.
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 210 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Механізм радикальної полімеризації | | | Полімеризація у розчині |