Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Львов польский 1919-1929

Читайте также:
  1. Вибори Президента м. Львова.
  2. Владимир Ямпольский
  3. ГЛАВА 18 ЗЕМЛЯНЫЕ ЧЕРВИ ПРОТИВ ЛЬВОВ
  4. Глава IL. Речь члена Государственной Думы В.Н. Львова 29 ноября 1916 г. Свидание с А.Н. Волжиным
  5. ДЕНЬ СЕДЬМОЙ - СУБОТА (ЛЬВОВ)
  6. Как сделать каргопольский кокошник
  7. Как сшить каргопольский казачок

Якщо чесно – складно мені писати про цей період. Не в контексті. Привітна жіночка вже в іншому відділі університетської бібліотеки пропонувала мені єврейські газети, українські газети, а я вперто просив саме польські. Бо цікавий власне польський погляд.

Хоча польську знаю погано, точніше - погано знав тридцять років тому, а зараз ще й забув.

Врешті-решт мені винесли грубезний том. «Kurjer Lwowski», wydanie poranne. 8 сторінок тексту. До цинкографії кур’єр ще не доробився, тому ілюстрацій нема, друк не завжди якісний, кегль часами дуже дрібний.

В Галичині точилася запекла війна. От правильно ми свого часу не хотіли брати воєнних років - вся газета про війну. Історію я знаю погано, події не завжди зрозумілі - знову складно. Тому моїх коментарів мало. Зрештою, хто хоче вивчати історію - прошу до панів істориків.

А тут так, як кажуть поляки, - музичка до слуханя…

No więc zaczynamy!

Й

1 січня

Атак генеральний на Львів вщухає?

Воєнне повідомлення.

Зранку протягом цілого дня неприятель атакував, не шкодуючи кривавих жертв. Голоско, Кривчиці, Персенківку, Кульпарків і Скнилів. Атаки відбиті завдяки героїзму наших військ на всій лінії. Під вечір неприятель скерував значно підсилений вогонь артилерії на Скнилові, кинув потім в атаку піхоту на тим відрізку. Але ця атака розбилася об мужню поставу польського солдата.

 

2 січня

Повідомлення Верховного Командування польських військ у Східній Галіції.

Вже неодноразово подавалися до публічного відому підтверджені випадки систематичних порушень українськими військами положень гаагської і женевської конвенцій. Не згадуючи випадки менш значимі, подаємо до публічного відома наступні яскраві факти порушення положень, як і є обов’язковими для всіх цивілізований військ.

1) В листопаді ц.р. українські війська напали під Микулинцями на підрозділ польських військ, яких вели в послуху і порядку на виконання наказу Верховного Командування офіцери коаліційних польських військ зі сходу до своїх місць постійної дислокації в країні. Напад був здійснений без попередньої вимоги з’ясування мети і напрямку маршу.

Обурливо! Обурливо! Ясна річ, треба було спочатку з’ясувати мету і напрямок, взяти у панів офіцерів коаліційних військ письмовий дозвіл на здійснення нападу і потім під бій барабанів із прапором в руках урочисто напасти.

І загинути.

Цивілізовано.

 

5 січня

Відновлені обстріли міста.

Українські війська, що оточили Львів, далі продовжують варварські методи боротьби. Після дводенної перерви вчора знову посипалися на місто гарматні постріли, завдаючи значної шкоди цивільному населенню і викликаючи жертви серед людей. В одному місці снаряд ударив в партеровий будинок і знищив його майже повністю. Загинули двоє євреїв, батько і син. Одному з них шрапнеллю відірвало голову.

 

15 січня

Успіхи польських військ.

Великий Любінь в польських руках.

Військове повідомлення

Для львівської групи ніч пройшла спокійно.

Група полковника Сікорського веде переможні сутички з неприятельськими патрулями в околицях Бартатова, Суховолі, Фейєровки і Вроцова.

Група ген. Зелінського після переможних зіткнень з неприятельськими підрозділами дійшла до Любеня Малого. Любінь Великий зайнятий нашими військами. О 8 годині ранку неприятельська піхота атакувала при підтримці бронепотяга Любінь Великий. Атаку відбито.

Під Хировом ситуація без змін.

Під Любачивом спокій.

 

Лютого

Затихнуть вигуки: Роботи! Хліба! Відновіть фабрики!

Якщо всі підпишемось на першу польську державну позику.

Цікаво. Не встигла утворитися польська держава - негайно почала позичати в населення гроші. Щодо німців не знаю, але як тільки львів’яни потрапили в підпорядкування товариша Сталіна, ці позики просто посипалися на їхні голови. Потім гроші позичали всі його наступники аж до 91-го. А зараз щось не чую.

Чи я глухий став, чи люди мудріші?..

 

Лютого

Відставка чи відпустка?

Ген. Шептицький сказав на прощання своїм офіцерам:

- До вчорашнього дня я був відповідальний перед народом, від сьогодні відповідальний перед історією.

І професії спічрайтера тоді не було. Просто в сусідніх генералів завжди була жага до гучних фразесів.

 

Лютого

Що українці офірували угорцям?

7-го дня ц.м. прибула до угорського міністра закордонних справ Ореста Шабо українська делегація, яка заявила йому, що Україна прагне тривалих та інтенсивних господарський стосунків з Угорщиною. Україна офірувала угорцям необмежену кількість бензину, нафти, гасу, цукру, заліза, тютюну, фосфатів.

Найбільш юним читачам нагадаю - «Газпрому» ще не було.

 

Лютого


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Театр Новий (Городоцька, 2а) | Вересня | Березня | Листопада | Листопада | Знову вбивство та самогубство | Розполячування Галичини | Листопада | Березня | Травня 2009 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Вересня| Визволення Тернополя

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)