Театр Новий (Городоцька, 2а)

"Кроводерські молодці" водевіль Турського;

Вечірня вистава "Улани князя Юзефа", твір Мазура

З чого я для себе зробив висновок, що театр на Городоцькій вже існував. Чув, що нам вдалося його зберегти, що ж, слава Богу. Нещодавно гуляв околицями Стрийського парку і бачив закинуту будову нового будинку цього театру, яку криваві виродки навмисно не добудували. Хтось мені казав, що цю напівруїну передано УКУ. Під духовні вистави? У нас вже є один духовний театр...

Зрештою, духовності забагато не буває. Перепрошую за такі порівняння, але це як секс - організм сам регулює, скільки йому треба духовності.

Травня

Участь лікарів у дуелях

З позицій лікарської етики

(Доповідь д-ра С. Миколайського, прочитана на загальних зборах польської ліги захисту честі 25 квітня 1911 року)

З обговорення:

Д-р Ахс (Цюріх): дотримуюся думки, що лікар не має брати участі у двобоях, зокрема, якщо не є достатньо досвідченим власне у хірургії, щоби міг у випадку тяжких поранень втручатися. Не повинен брати участі - на думку виступаючого - і тоді, коли знає, що двобій є неморальним через умови дуелі, наприклад, коли заряджається тільки один пістолет, а потім дуелянти жеребкуванням ділять пістолети.

Виступів було багато, думки висловлювали найрізноманітніші. Боже ж ти мій, і було це менше як сто років тому. Всього на-всього.

Травня

"Голос жінок" - двотижневий додаток

Новий тип сучасної жінки

У своєму творі про походження видів Дарвін стверджує, що органічні істоти живуть, розмножуються і розвиваються так довго, як довго середовище, серед якого живуть, сприяє їхньому організмові. В такому випадку організми цих істот пристосовуються до зовнішніх умов існування. З надходженням моменту, коли ці умови змінюються або з причин, незалежних від людини, або змінюються за участі прогресуючого людського духу, мусять істоти, що в них проживають, якщо бажають утриматися при житті, змінити образ життя і, що з цим пов'язане - підкоритися повільному преображенню власної істоти.

Це право пристосовуватися до умов середовища, які змінилися, притаманно також розвитку жінки.

Звісна річ! Гендерна рівність! Я, хоч і не жінка, але також жива істота - пристосовуюся після 1991 року до нових умов існування, вже давно підкорився - ось, Хроніки пишу... Скоро взагалі аскольдом єрьоміним стану.

Червня

Вчинок, гідний покарання

На стоянці на вул. Сенкевіча (суч. вул. Вороного за гот. "Жорж" - Манкурт) стояв автомобіль, що належав підприємцю Люфту. Шофер ненадовго відійшов, залишивши доглядати за машиною слугу гр. П., такого собі Юзефа Павліковського. Той, замість пильнування автомашини, всів до неї, не вміючи керувати, та рушив у напрямку вул. Кароля Людвіка (пр. Свободи). Аж до Ощадної каси доїхав щасливо, а вже тут наїхав на перехожого там інженера п. Авіна, звалив його на землю та, не зупиняючись, погнав далі, наштовхнувся на карету № 337, вщент розбив її та сильно стлумив візника Н. Штадлера і скалічив коня, після чого, неспроможний зупинити машину, зіштовхнувся біля готелю "Бристоль" (поч. вул. Коперніка) з ліхтарем, вивернув його з землі, але нарешті зупинився. Після чого Павліковський вискочив з машини і втік, поки станція швидкої допомоги збирала потерпілих жертв його авантюрної їзди.

Шофера-аматора шукає поліція.

Шумахер, блін. Справді, вчинок, гідний покарання.

Липня

Річниця смерті А. Коцка

В суботу о 8 годині ранку відбулася жалобна відправа в церкві на вул. Краківській за співучасті численної публічності, яка складалась з руських депутатів, професорів університету, студентів та шкільної молоді. Пополудню зібралося на Личаківському цвинтарі близько 500 людей біля могили. Виступили з промовами пп. Хівінський, Олесьницький, Бабійчук, а від імені студенток п. Левицька і Малицька. Після п'ятої години всі спокійно розійшлися після співання пісні над могилою.

Минулого разу прогавив смерть А. Коцка, на що мені слушно вказали. Студент Адам Коцко загинув у ході українсько-польських заворушень минулого року.

Липня

Львівські вивіски

Акція очищення міста від бридких вивісок триває. За останні два роки усунуто за дорученням магістрату або перемальовано більше 1500 вивісок неестетичних, або просто бридких за своїм виглядом. Хоча це тільки маленька частина того, що ще залишається до роботи, тим більше, що останнім часом набувають поширення нові вивіски, які є дослівним перекладом з німецької жахливою "польшчизною" з чужим для самого духу польської мови звучанням.

Ну, у нас зараз такого нема, зрозуміло. Хіба два тижні тому зустрів у вітрині на Франка чудову рекламну фігуру Мерилін Монро та поруч вивіску "Мерелін". Слава Богу, вже зняли велетенську рекламу готелю "Пристиж" на Ярослава Мудрого. Князь такого б не написав, бо був мудрий.

Серпня

Реставрація королівської кам'яниці

Роботи з відновлення та зміцнення королівської кам'яниці на Ринку, 6 тривають. За риштуваннями, які сягають самого верха, з'являються постаті на аттіку у більш виразних, ніж до того, формах, оскільки відчищені від нашарувань мху та пороху. Фігури представляють: короля, лицарів та міщан, художньо об'єднаних дельфінів з величезними очима та зв'язаними хвостами. При відчищенні фігур виявилося, що два лицарі по обидвох боках короля, які ніби салютували, зовсім для іншої мети мають піднесені до шоломів руки; з'ясувалося, що у кожного з них пальці складені так, що творять отвір, в якому були списи, знищені якихось сто років тому. В наш час обидва лицарі знову одержать зброю. Вікна другого поверху вже дістали гарні бронзові грати, згідно з рисунками середини XVII cт. Брама буде замінена на нову за зразком старої...

Перелік був довгий, з чого я зробив висновок, що ми, м'яко кажучи, бачимо перед собою не зовсім то, що бачив старий Корнякт. Хоча і добре, що наші попередники реставрували, намагаючись зберегти будови для нас. Зараз наша черга.

Серпня

Росіянин про Львів

Російський публіцист Савенко проїздом на белградський конгрес зупинився у Львові і свої враження описав в російській газеті "Подолянин".

Галичина - це насправді російський край, але тут все "ополячено". Галичина, це Русь пригноблена. Хоча, не дивлячись на ці "утиски", російські витоки розвиваються інтенсивно.

А оскільки польський уряд переслідує назву "російський", то місцеві росіяни приймають назву рутенів, яка менш вражає "австрійцов". З одним з таких "рутенів" п. Савенко познайомився і запитав, хто такі "рутени"?

- Ми "рутени", - відповів той - і будемо рутенами так довго, аж поки не з'являться тут козаки.

- А тоді що буде?

- А тоді виявиться, що всі ми не рутени, а всі є росіянами і "что ми всє русскіє!".

Живуча думка. Іллюзія живуча. Але вже в минулому. Хіба, якщо наші інші сусіди будуть і далі розповсюджувати свої карти обивателя чи як там вони, щоб ми всі на поляків не перетворилися.

Дата добавления: 2015-07-20