Листопада. Звільнення Бейліса

Звільнення Бейліса. Поразка чорносотенців

Вироком суду присяжних після майже місячного розгляду справи, до якої були прикуті очі цілого світу, Бейліс був звільнений від оскаржень у вбивстві дванадцятирічного Андрія Ющинського. Цим самим впала версія ритуального вбивства та всі її вістря, які висунув російський націоналізм з очевидним наміром дальших єврейських погромів.

Грудня

Ешче Польска не згінела!

Такі слова прозвучали нещодавно в статті одного з найбільш відомих поетів і модерністичних публіцистів сучасної Росії з нагоди обговорення польської літератури в одній з російських газет:

"Є народи - пише К. Бальмонт - які разом з втратою своєї політичної незалежності втрачають і своє культурно-історичне обличчя, власну силу творчого життя....Але є народи, які, втративши свою державність, зовсім не втрачають творчої сили. Такими є маловідомі нам поляки. Кожен із трьох відомих польських поетів ХІХ сторіччя є генієм, особливо гарним в череді сучасних їм європейських поетів. Міцкевич, Красінський, Словацький гарні кожен самі по собі, як гарною є людина обдарована голосом душі, але ще й тому, що кожен з них має світопогляд довершений і гармонійний, якого не мали ні Пушкін, ні Лермонтов, а ні навіть Тютчев"

Я б заперечив, якби це якійсь Тютькін написав, але Бальмонту не насмілюся, він на поетах знався. Почали рік на польській душі і завершуємо на тій самій душі.

До відома читачів: наступна подача Хронік буде останньою, але плекаємо надію, що це не стане нашою взагалі останньою зустріччю - ми повні творчих планів.:)

Цитати з "Нью-Йорк Таймс" від Andrij

1 січня

Делегати зі всіх європейських країн обговорюють ситуацію в Європі. Альянси країн чітко визначені. Головні цілі переговорів - багатонаціональні імперії Туреччини і Австрії. Один депутат заявив: "Якщо Австрія наполягатиме на своєму, вона стане такою ж хворою, як Туреччина. Слов'яни імперії не заспокояться доти, доки вони не звільнять Боснію, Герцеговіну, Хорватію і Далматію. Водночас Угорщина і Галичина борються за незалежність. У результаті ця неприродна імперія з 14 народів, розпадеться як колода карт."

Лютого

Велика стаття про Австро-Угорщину. Довге правління Франца-Йосифа, що триває більше 60 років, рано чи пізно прийде до кінця. Його офіційний титул включає "король Галичини". Правління Франца-Йосифа було відзначене миром і зростанням політичного і економічного престижу Австрії. Відданість його підданих можна тільки порівняти з відданістю підданих королеви Вікторії. Франц-Йосиф став справжнім отцем для своєї строкатої імперії. Вислів "якби Австрії не існувало, її б треба було винайти" набув нового значення при Франці-Йосифі - він бачив місію своєї імперії як базу світу, що стоїть на самій межі західної цивілізації. Його спадкоємцеві, маловідомому Фердинанду Францу, належить вирішувати багато нелегких завдань. Рухи незалежності всередині імперії можуть стати непереборною проблемою для спадкоємця престолу. Основний головний біль для Відня виходить з Балкан, від угорців, чехів і поляків. В той же час скарги від рутенців, словаків і румун вирішуються відносно легко на місцевому рівні.

Лютого

Тисячі людей в Галичині під загрозою голоду в результаті паніки, пов'язаної з Балканською війною і недостатнього торішнього урожаю. Заводи в провінції закриті, тисячі людей виявилися безробітними. У Лемберзі страждання настільки розповсюджено, що міські власті роздавали безкоштовно хліб і картоплю. Проте наразі всі міські запаси їжі вичерпані. Делегація з Лемберга відправилася до Відня просити поповнення міських запасів їжі. Уряд обіцяє допомогти.

Дата добавления: 2015-07-20