Читайте также:
|
|
Приклад 1 Тупикова водопровідна мережа (рис.1) характеризується наступними даними: довжини ділянок: l1-2 = 300 м; l2-3 = 200 м; l3-4 = 150 м; l3-5 = 250 м; l2-6 = 100 м; l6-7 = 100 м; l6-8 =150 м; геодезичні відмітки точок: z1= 41 м; z2= 40,5 м, z3=40,5 м, z4=38 м, z5=37 м, z6=38 м, z7=36 м, z8=37 м. Вузлові витрати Q2 = 6 л/с, Q3 = 20 л/с, Q4 = 12 л/с, Q5 = 17 л/с, Q6 = 8 л/с, Q7 = 9л/с, Q8 = 8 л/с, питомі путні витрати на ділянках: 2-3 і 6-8 qо =0,02 л/с/м; вільний напір Нв ≥12 м. Визначити діаметри ділянок і натиски у вузлових крапках, якщо труби чавунні.
Рішення
Вибір і розрахунок головної (основної) магістралі проводиться так.З умови задачі видно, що напрями до точок 7 і 8 не можуть бути основною магістраллю, оскільки відмітки цих точок, відстані до них і витрати в них менше ніж в точках 4 і 5. В точці 5 витрата більше, ніж в точці 4, великою також є і відстань до точки 5, але відмітка землі в точці 4 вище, ніж в точці 5. У зв'язку з цим слід порівняти між собою напори у вузловій точці 3, необхідні для подання води в точки 4 і 5.
Приймемо в першому наближенні граничну швидкість на ділянках 3—4 і 4—5 Vпр = 1,1 м/с і по формулі (3) визначимо діаметри ділянок, які відповідають цій швидкості
Приймаємо найближчі діаметри умовного проходу D3-4 = 125 мм і D3-5 = 150 мм
Уточнимо швидкості руху води V на цих ділянках і з їх допомогою по табл. 1 визначимо питомі опори:
Визначимо необхідний напір в точці 3 для подачі води в точку 4:
Потім в точці 3 для подачі води в точку 5
м.
Оскільки для подачі води в точку 4 необхідний напор, більший, ніж для подачі води в точку 5, то основною магістраллю є напрям 1–2–3–4.
Приймаємо натиск в точці 3 Н3= 52,16 м.
Перевіряємо вільний напір в точці 3
Таким чином, напір вийшов менше заданого. Тому потрібно збільшити п'єзометричну відмітку в точці 3 до
Далі визначаємо розрахункову витрату на ділянці 2—3:
Задаємося граничною швидкістю на цій ділянці Vпр=1,2 м/с і визначаємо діаметр
Приймаємо діаметр умовного проходу D2-3 = 250 мм
Уточнення швидкості, визначення питомого опору на ділянці 2-3 і п'єзометричного напору в точці 2, а потім і розрахунок лінії 1–2 проводиться аналогічно розрахунку, приведеному вище. Слід пям'ятати, що розрахункова витрата на ділянці 1–2 буде сумою всіх вузлових витрат в точках 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 і шляхових витрат на ділянках 2–3 і 6–8.
Розрахунок основної магістралі зводимо в таблицю (табл. 5).
Таким чином, якщо на початку основної магістралі споруджується водонапірна башта, то її розрахункова висота повинна дорівнювати вільному напіру в цій точці, тобто 15,34 м.
Розрахунок відгалужень (гілок) від основної магістралі ведеться таким чином.
Гілка 3—5. Для цієї ділянки відомі п'єзометричні напори на початку і в кінці. З формули (5) можна відразу визначити необхідний питомий опір
Приймаємо найближчий більший діаметр D = 150 мм (табл. 1).
Таблиця 5
Номер точек | Довжина | Розрахункова витрата | Гранична швидкість | Діаметр | Уточнена швидкість | Питомий опір | Втрати напору | Геодезична відмітка | П’єзометричний напір напір | Виправлений напір | Вільний нвпір |
1,1 1,2 1,4 | 0,95 1,07 1,2 | 100,2 2,58 0,95 | 2,16 1,68 2,16 | 40,5 40,5 | 52,16 54,18 56,34 | 50,34 52,5 | 12,34 13,68 15,34 |
Для даного діаметра при заданій витраті вже був визначений питомий опіре Тому ми можемо визначити вільний напір в точці 5:
Гілка 2–6–8. Тут, окрім діаметрів, не відомий також п'єзометричний напір в точці 6, яким можна задатися відповідно до середнього п'єзометричного похилу, визначеного по формулі (6):
Тоді орієнтовний напір в точці 6
а розрахункова витрата на ділянці 2—6
По табл. 1 приймаємо D = 200 мм
. Уточнимо швидкість руху води V і питомий опір S0.
Уточнюємо п'єзометричний напір в точці 6:
Ділянки 6–8 і 6–7 розраховуємо по відомій різниці напорів в їх початку і в кінці аналогічно ділянці 3–5. Розрахунки гілок зводимо в таблицю (табл. 6).
Таблиця 6
Гілки | Довжина | Витрата, | Початковий напір | Кінцевий напір | Питомий опір | Діаметр | Швидкість | Факт. питомий опір | Втрати напору | Фактич. напір в кінці ділянки | Геодезична відмітка в кінці ділянки | Вільний напір в кінці ділянки |
3 – 5 2 – 6 6 – 8 6 – 7 | 9,5 | 52,5 54,18 53,18 53,52 | 52,11 | 48,5 26,4 | 0,94 0,87 1,16 1,1 | 38,4 8,46 | 2,78 0,66 4,24 2,57 | 49,72 53,52 49,28 50,95 | 12,72 15,52 12,28 14,95 |
Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Короткі теоретичні відомості | | | Райские соленья и сладости |