Сутність та завдання прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів

Відповідно до п-9 Перехідних положень Конституції України, на прокуратуру України покладається нагляд за додержанням і застосуванням законів. Цю функцію конкретизовано у ст.1 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів є по суті видом діяльності спеціально уповноважених органів державної влади, що здійснюється від імені держави шляхом використання передбачених законом повноважень та правових засобів їх забезпечення з метою з’ясування стану додержання Конституції України та законів, вжиття заходів до усунення порушень законів, притягнення винних до встановленої законом відповідальності, поновлення порушених прав.

У загальному вигляді завдання прокурорського нагляду сформульовані у ст.4 Закону «Про прокуратуру». Відповідно до її положень, діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: 1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини і громадянина; 3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Зазначені завдання нагляду за додержанням і застосуванням законів конкретизовані наказами Генерального прокурора України Зокрема, з урахуванням актуальності суспільно-правових відносин, які відбуваються в окремих галузях економіки, промисловості, агропромисловому комплексі, фінансової системи, прокурори мають зосереджувати свою діяльність на забезпеченні додержання вимог законів відносно:

— запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

— викриття корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією;

— охорони власності, земельних ресурсів і природного середовища;

— здійснення приватизації державного та комунального майна;

— банківської, митної та зовнішньоекономічної діяльності;

— бюджетної діяльності, оподаткування та енергозбереження та ін.

опротестування незаконних нормативно-правових актів, оскільки їх дія одночасно поширюється на широке коло осіб.

Особливу увагу прокурори мають приділяти нагляду за додержанням законів про адміністративні правопорушення правоохоронними та контролюючими органами. При цьому потрібно вживати заходи щодо опротестування незаконних постанов про накладання адміністративних стягнень; оперативно реагувати на факти незаконного застосування до громадян уповноваженими органами та їх посадовими особами заходів адміністративного примусу. З цією метою прокурори повинні щомісяця перевіряти додержання закону: при адміністративному затриманні; при доставленні правопорушника; щодо порядкуй умов тримання осіб, підданих адміністративному арешту, в спецприймальниках та ізоляторах тимчасового тримання.

Що стосується сучасних підходів, то не існує єдиної позицій практиків та науковців до такої функції прокуратури як загальний нагляд.

За словами А. Портнова, у міжнародному експертному середовищі вважають, що ця функція прокуратурі не потрібна, і що прокуратура не повинна представляти нічиїх інтересів у цивільному, господарському або адміністративному судових процесах. Експерти виходять з того, що прокуратура має опікуватися тільки підтриманням державного обвинувачення в суді і здійснювати контроль над виконанням покарань. На думку експертів, загальний нагляд, як і в багатьох країнах, це прерогатива уряду, міністерств, центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Кожен з цих органів наділений достатніми контрольними повноваженнями, щоб виявляти і належним чином реагувати на порушення законодавства. При дублюванні цих функцій прокуратурою істотно ускладнюється проведення державної політики у різних сферах.

На сьогодні діяльність органів прокуратури поки що не повною мірою відповідає вимогам державно-правової реформи. Окремі складові їх організації та функціонування, безумовно, потребують змін і удосконалення шляхом перегляду чинних правових норм, меж компетенції, структури, оптимізації штатної чисельності й кадрової роботи з добору, розстановки, навчання і виховання прокурорсько-слідчих працівників.

Зокрема, сьогодні зазначена функцію загального нагляду також закріплено у п.5. ч.1. ст.121 Конституції України (із змінами), у наступній формі «нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами», але її не закріплено ні в діючому, ні в новому Законі України «Про прокуратуру».

Як вже зазначалося раніше, реформа прокуратури – це найважливіше зобов’язання України, що було взято нашою державою при вступі до Ради Європи ще в 1995 році. З того часу Парламентська Асамблея Ради Європи, інші європейські інституції та високопосадовці не втомлювалися нагадувати українській владі про необхідність реформування прокуратури. Завдання реформи – створити демократичну, професійну та самоврядну систему органів прокуратури, що у своїх діяльності керується Конституцією, законами та провідними європейськими стандартами прав людини.

Органи прокуратури в тій чи іншій мірі мають усі недоліки, що притаманні й іншим правоохоронним органам: непрозорість та неефективність результатів діяльності, корупція, надмірні адміністративні повноваження керівників, активна участь у політично заангажованих процесах, низький професійний рівень, закрита процедура призначення прокурорів на адміністративні посади, і саме функція загального нагляду, на думку дослідників, гальмує усунення зазначених недоліків, а позбавлення цієї функції сприятиме стабілізації статусу органів прокуратури.

На думку ж інших, навпаки, позбавлення права здійснення загального нагляду сприятиме порушенню прав особи і держави, окрім того, вбачають не тільки доцільним, але вкрай необхідним залишити що наймеш нагляд, передбачений п.5 ч.1 ст. 121 Конституції України, це забезпечить належну реалізацію прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади та місцевого самоврядування.

Дата добавления: 2015-07-26