Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ТЕМА 6. Нагляд прокуратури за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Читайте также:
  1. Академія прокуратури України при Генеральній прокуратурі України (на правах управління).
  2. Акти нагляду за додержанням і законів.
  3. Акти нагляду за додержанням і застосуванням законів
  4. Билет № 24. Понятие, предмет, особенности прокурорского надзора за исполнением законов органами, осуществляющими оперативно-розыскную деятельность.
  5. Билет № 25. Полномочия прокурора по осуществлению надзора за исполнением законов органами, осуществляющими предварительное следствие.
  6. В) Рекомендации по подготовке и использованию на занятиях технических средств, учебно-методических и наглядных пособий
  7. Взаимодействие с другими государственными органами, общественными организациями и предприятиями.

ПЛАН:

1. Теоретичні питання процесуального керівництва (нагляду) прокуратури за досудовим розслідуванням.

2. Повноваження прокурора під час здійснення нагляду за досудовим розслідуванням.

3. Проблемні питання здійснення наглядової діяльності під час процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

4. Роль прокуратури в координації діяльності по боротьбі зі злочинністю. Правові та організаційні форми координації діяльності у боротьбі із злочинністю.

 

1. Теоретичні питання процесуального керівництва (нагляду) прокуратури за досудовим розслідуванням.

Під час досудового розслідування діють такі владні суб’єкти кримінального провадження, як дізнавач, слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, слідчий суддя. Порядок їх призначення, характер діяльності та повноваження визначено у Кримінальному процесуальному кодексі України.

Порівняльний аналіз цих повноважень свідчить, що відтепер дізнавач і слідчий несуть відповідальність лише за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій (ч. 1 ст. 40 КПК України). При цьому вони позбавляються будь-яких засобів для безпосереднього відстоювання власного внутрішнього переконання перед судом, не беруть участі в судовому провадженні, не наділені правом на оскарження незаконних судових рішень, прийнятих щодо розслідуваних ними кримінальних правопорушень тощо.

Більше того, дізнавач і слідчий перебувають у залежності від керівника органу досудового розслідування, прокурора та слідчого судді, які здійснюють різні форми контролю (нагляду) за їхньою процесуальною діяльністю. Враховуючи таке процесуальне становище дізнавача і слідчого в досудовому розслідуванні, законодавець України переніс основну відповідальність за результати розслідування кримінального правопорушення на прокурора, зобов’язавши його забезпечити швидке, повне і неупереджене розслідування цього правопорушення. Якісно нова роль щодо забезпечення законності в кримінальному провадженні визначена для прокурора як сильного і незалежного його учасника, рушійної сили кримінального процесу.

Для успішного виконання вказаного обов’язку законодавець України наділив прокурора, який здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, правом процесуального керівництва досудовим розслідуванням та запровадив у кримінальний процес принципи «незмінності прокурора» і «самостійності прокурора» (частини 1 і 2 ст. 36, ч. 2 ст. 37 КПК України). Відтепер жодне з основних рішень дізнавача і слідчого у кримінальному провадженні без затвердження (погодження) його прокурором не набуває юридичної сили. За таких обставин зростає роль прокурора і його відповідальність саме за кінцевий результат кримінального провадження. Колишній епізодичний, вибірковий прокурорський нагляд перетворюється на безперервне процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Тепер прокурор не тільки наглядає за законністю, а й організовує процес досудового розслідування, а у подальшому – підтримує державне обвинувачення в суді, за необхідності бере участь на стадіях перегляду судових рішень. Таким чином забезпечується принцип незмінності прокурора на всіх стадіях кримінального провадження – від його початку до набрання судовим рішенням законної сили. Адже загальновідомо, що найкраще підтримує державне обвинувачення в суді той прокурор, який керував досудовим розслідуванням і разом зі слідчим збирав докази.

Отже, на теоретичному і практичному рівнях в Україні з’явилось нове родове поняття (нова регламентація) «прокурорське процесуальне керівництво досудовим розслідуванням», а на організаційному – «керівник органу прокуратури», «старші прокурори та прокурори відповідних прокуратур». Ще у далекому 1990 році в окремій публікації на сторінках журналу «Социалистическая законность» (друкований орган Прокуратури Союзу РСР) автором обґрунтовано та запропоновано перейменувати поняття «старший помічник прокурора» та «помічник прокурора» на поняття «старший прокурор», «прокурор» відповідної прокуратури всіх рівнів з метою використання цих уніфікованих термінів у практичній діяльності.

Адже це тоді мало для кримінального процесу велике як теоретичне, так і практичне значення. У сучасних умовах запроваджені законодавством нововведення мають також велике значення і потребують окремого теоретичного осмислення й вжиття фундаментальних практичних заходів.

У зв’язку із визначенням прокурора ключовим владним суб’єктом досудового розслідування як під час обговорення проекту КПК України, так і після його прийняття та з набранням чинності, на сторінках юридичних наукових видань розгорнулася дискусія щодо сутності поняття «прокурорське процесуальне керівництво досудовим розслідуванням». Сам законодавець України визначає його як форму прокурорського нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування (ч. 2 ст. 36 КПК України), внаслідок використання якої прокурор забезпечує професійне, ефективне та законне виконання дізнавачем і слідчим поставлених перед ними завдань. Саме завдяки цьому у наказі Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4-гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» всіх прокурорів, задіяних у досудовому розслідуванні, називають «процесуальними керівниками досудового розслідування» та «керівниками прокуратур усіх рівнів» (пп. 1–12).

Із таким визначенням прокурорського процесуального керівництва досудовим розслідуванням не погоджуються багато вчених-правознавців сучасної України. На сьогодні в юридичній літературі існує багато поглядів на цю проблему, а вчених, які їх висловлюють, можна умовно поділити на шість груп. Так, автори першої групи повністю відкидають керівну роль прокурора під час проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вважаючи, що процесуальне керівництво несумісне зі здійсненням прокурорського нагляду ні за призначенням, ні за змістом, ні за порядком реалізації. Пропонується навіть вилучити з ч. 2 ст. 36 КПК України словосполучення «у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням».

Другу групу вчених об’єднує думка, що в ролі процесуальних керівників можуть виступати лише керівники органів досудового розслідування, яким більш притаманний цей вид процесуальної діяльності. Вони пропонують «відомчий контроль» замінити на термін «процесуальне керівництво» для характеристики діяльності цих владних суб’єктів досудового розслідування.

Треті відстоюють наявність у прокурора процесуального керівництва під час проведення досудового розслідування, але тлумачать його, як і український законодавець, у формі прокурорського нагляду.

Четверта група науковців визначає процесуальне керівництво як один із засобів взаємодії прокурора з дізнавачем та слідчим.

Автори п’ятої групи обґрунтовують наявність у прокурора самостійної функції у досудовому розслідуванні, що називається процесуальним керівництвом під час проведення досудового розслідування кримінального правопорушення.

І, нарешті, представники шостої групи авторів взагалі не вбачають відмінності між прокурорським наглядом і прокурорським керівництвом під час проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, вважаючи ці два поняття ідентичними.

 


Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 159 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Число новых магазинов, открытых в сети за период с 1993 по 2006гг. | Сутність та завдання прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів | Предмет та межі втручань прокурорів у піднаглядні об’єкти при здійсненні загального нагляду. Предмет і об’єкт прокурорського нагляду. | Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів. | Методика і тактика нагляду за додержанням і застосуванням законів. | Акти нагляду за додержанням і законів. | Нагляд за відповідністю правових актів органів місцевого самоврядування вимогам Конституції України та чинному законодавству | Роль прокуратури в координації діяльності по боротьбі зі злочинністю. Правові та організаційні форми координації діяльності у боротьбі із злочинністю. | Сутність та завдання прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Нагляд за додержанням законів про звернення громадян в органах місцевого самоврядування.| Повноваження прокурора під час здійснення нагляду за досудовим розслідуванням.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)