Кримінологічна характеристика необережних злочинів

Необережні злочини є невіддільною складовою загальної злочинності, самостійним видом у її структурі, а також законо­мірним явищем у суспільстві.

Необережна злочинність багатогранна. Необережні злочини вчиняють у багатьох сферах суспільного життя. Шкода від та­ких злочинів (кількість травмованих і матеріальні збитки) дуже велика й перевищує шкоду від умисних злочинів. Вод­ночас небезпека особи злочинців, які вчиняють необережні зло­чини, значно менша, аніж злочинців, які вчиняють умисні зло­чини.

Необережні злочини пов'язані з порушенням певних правил поведінки, більшість з яких зафіксовані й регламентовані у відповідних законах та підзаконних нормативних актах, а та­кож правил поведінки в побуті.

Необережна злочинність, на жаль, є вічною і з розвитком науково-технічного процесу має тенденцію як до кількісного збільшення, так і до збільшення її проявів та шкоди від її на­слідків. Достатньо пригадати катастрофу на Чорнобильській АЕС, що спричинилася через необережні злочинні дії.

Основні види необережних злочинів пов'язані з такими по­рушеннями правил безпеки:

• при використанні техніки у промисловості, будівництві, сільському господарстві (ст. 267, 271-275 КК України);

• при охороні природи і використанні її ресурсів (ст. 236,
237, 239-245, 247, 250, 251 КК України);

• при експлуатації транспортних засобів (ст. 276, 286-288,
291 КК України);

• при охороні або збереженні майна (ст. 196, 197, 270 КК
України);

• у службовій діяльності (ст. 367 КК України);

• при використанні професійних обов'язків (крім названих
випадків) і норм поведінки в побуті, а також правил, що
захищають життя і здоров'я особи (ст. 119, 128, 131, 140,
264 КК України).

Найнебезпечнішими за наслідками є необережні злочини при взаємодії людини з технікою.

Необережний злочин — це передбачене кримінальним зако­ном суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчи­нене в результаті злочинної самовпевненості або недбалості.

Необережна злочинність — це сукупність необережних зло­чинів, що вчинені в державі або регіоні за певний період часу (найчастіше за рік).

У загальній структурі злочинності необережна становить 10-15 %. Структура необережних злочинів така: порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту (до 80 %), порушення правил охорони майна, службова недба­лість (близько 10 %), порушення правил охорони праці й техні­ки безпеки (5 %), необережні злочини проти особи (4 %). Окре­мі необережні злочини мають високу латентність.

Обсяг необережної злочинності залежить від позиції зако­нодавця до того, що треба криміналізувати, а що ні. Нині пере­лік необережних злочинів має тенденцію до збільшення через появу нових технологій, речовин, процесів у науці й техніці, що здатні не тільки бути корисними, а й призводити до побіч­ного ефекту та великої шкоди.

Нагадаємо, що в необережних злочинах діяння може бути вчинене з необережності, але частіше його вчиняють умисно. Ставлення ж особи до наслідків діяння завжди необережне, і ці наслідки винний легковажно розраховує відвернути або не пе­редбачає їх настання, хоча повинен був і міг передбачити.

В окремих випадках з превентивною метою законодавець вста­новив відповідальність лише за факт порушення певних правил і норм поводження з автомобілями, механізмами, речовинами

(ч. 1 ст. 267, ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 274 КК України), якщо лише факт порушення вже створює загрозу таких тяжких наслід­ків. Проте вивчення судової практики показує, що такі справи трапляються дуже рідко, хоча такі порушення в житті непо­одинокі. Тому в більшості випадків законодавець обмежується встановленням адміністративної відповідальності тільки при порушенні правил без тяжких наслідків (наприклад, ст. 121— 124, 128 КАП України).

Розглянемо особливості необережної злочинності порівняно із злочинністю умисною.

1. Ці види злочинності відрізняються за формою вини, а
отже, за психологічним механізмом вчинення злочину. Відмін­
ність полягає у ставленні суб'єкта до вчинення діяння і його
наслідків (до останніх ставлення тільки необережне).

2. Різняться ці види злочинності за соціально-психологічни­
ми причинами їх вчинення і характеристикою особи злочинця.
Якщо суб'єкт умисних злочинів прямо або опосередковано про­
тиставляє власну волю інтересам суспільства, то соціально-пси­
хологічною причиною необережних злочинів є неуважність,
безвідповідальне ставлення до існуючих в суспільстві правил
поведінки. Тому загалом суб'єкт необережних злочинів має
значно менший ступінь моральної шкідливості, аніж суб'єкт
умисних злочинів.

3. Сфера діяльності, де вчиняються ці злочини. Необережні
злочини вчиняють на виробництві, у транспорті, у сфері управ­
ління, побуту тощо. Там же можуть бути вчинені й умисні зло­
чини, але перші порушують правила, норми, приписи, звичаї,
що зумовлюють нормальний перебіг виробничих і побутових
процесів.

4. Ці злочини різняться за характером наслідків. На від­
міну від умисних злочинів, при вчиненні яких наслідки свідо­
мо завдаються суб'єктом і, отже, спостерігається певна про­
порційність між "злою волею" злочинця й тяжкістю завданої
ним шкоди, при необережності такої пропорційності немає.
При вчиненні необережного злочину характер завданої шкоди
визначається не так ступенем моральної ушкодженості особи,
як сферою діяльності суб'єкта, характером знарядь і засобів,
які він використовує, ситуацією, в якій вчиняється діяння, а
також іншими обставинами, які можуть бути випадковими

для суб'єкта. Тому в необережній злочинності часто спостері­гається розрив, певна суперечність між особою злочинця (його соціально-моральною характеристикою) і тяжкістю наслідків, що настали [36].

Як зауважувалось раніше, у народному господарстві й побу­ті збільшується кількість і підвищується потужність джерел підвищеної небезпеки, інтенсифікується вплив на природне середовище. Водночас підвищується психологічна напруже­ність у суспільстві, збільшується кількість нервових і психіч­них захворювань, стресів, тривожності серед людей. Це спри­чинює підвищення рівня необережних злочинів, а їх наслідки за тяжкістю, як зазначалося, перевершують наслідки умисної злочинності. Так, загиблих внаслідок автотранспортних злочи­нів, злочинів, пов'язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, злочинів у вигляді порушення встановле­них законодавством вимог пожежної безпеки та інших необере­жних злочинів значно більше, ніж внаслідок умисних вбивств.

Дедалі гостріше відчувається "внесок" необережної злочин­ності в соціальну напруженість суспільства. Крім чорнобиль­ської трагедії, наслідки якої неможливо виміряти, зазначимо катастрофи на шахтах, що постійно відбуваються, забруднення довкілля: землі, атмосферного повітря, морів, знищення лісо­вих масивів тощо.

Необережні злочини відіграють роль умов у вчиненні бага­тьох умисних злочинів, насамперед злочинів проти власності.

Серед необережних злочинців переважають чоловіки (хоча серед порушень правил безпеки дорожнього руху збільшується чисельність жінок-водіїв) ближче до середнього віку.

До морально-психологічних якостей необережних злочинців належать: приглушення почуття відповідальності, егоїзм, нех­тування вимогами закону і правилами, коли це вигідно і зруч­но, професійних знань, вмінь, навичок. Отже, для необережних злочинців характерна легковажно-безвідповідальна або егоїс­тично-споживча поведінка.

Слабкий контроль і терпимість з боку суспільства до пору­шень, низька самодисципліна (коли неодноразово вчинені по­рушення не затавровуються) — усе це вбирає в себе майбутній необережний злочинець.

Необережних злочинців поділяють на ситуативних, нестій­ких і злісних.

І I

I'l

Дата добавления: 2015-07-18