Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Християнська церква на порозі середньовіччя. Аврелій Августин.

Читайте также:
  1. Вступ. Державотворчі процеси в епоху раннього середньовіччя. Формування Руської держави у IX - першій половині XI ст.
  2. ДЕЩО З МОСКОВСЬКОЇ ПЕРЕПИСИ 1654 р.: БІЛА ЦЕРКВА, СТАВИЩЕ, ЛОСЕВИЧІ, БОЯРКА, ФАСТІВ, БОРЗНА, БАХМАЧ, КОНОТОП, БАТУРИН, СОСНИЦЯ, МЕНА, НОВГОРОД СІВЕРСЬКИЙ, СТАРОДУБ.
  3. Конфронтація між зх.і сх..церквами. Схизма 1054.
  4. О ЦЕРКВАХ, МОНАСТЫРЯХ И О ТОМ, КАК ЖИЛ МОНАХ
  5. Соціоекологія західноєвропейського середньовіччя.
  6. Теоцентризм філософської думки Середньовіччя. Теологія і філософія.

Напередодні Середньовіччя християнство вже стало офіційною ідеологією Римської імперії (навернули Рим­ську імперію у віру Христову імператори Константан І Великий (274—337) та Феодосій І (379—395). Хри­стиянська церква з духовної общини перетворилася на ієрархізовану соціально-політичну організацію. За допо­могою держави вона збагатилася й надійно вкоренилася в суспільний організм. Найважливіші проблеми теології (бо­гослов'я) та церковної організації вирішувалися на Все­ленських соборах — зібраннях церковних ієрархів (князів церкви). Упродовж 325—787 рр. відбулося сім собо­рів*. Два основні центри керівництва християнською церквою — Рим і Константинополь. І Нікейський собор (325) підпо­рядкував римському єпископові західні провінції, антіохійському — східні, александрійському — Єгипет і Лівію. II Константинопольський собор (381) назвав константи­нопольську кафедру другою за значенням після римської, бо "Константинополь є Новим Римом". IV Халкідонський собор (451) урівняв у правах і по­честях константинопольського патріарха (голову помісної церкви на Сході) з римським престолом (керівний орган західних діоцезій). Серед патріархів лідер­ство поступово здобув патріарх Константинопольський. II Конс­тантинопольський собор 381 р. остаточно утвердив нікей­ський Символ Віри й засудив аріанство як єресь. III Ефеський собор (481) проголосив догмат про Пресвяту Богородицю.. Аврелій Августин (354—430). Аврелій Августин народився у незаможній сім'ї язичника-римлянина і християнки Моніки (пізніше католиць­ка церква канонізувала її). Він здобув пристойну освіту у місцевих риторичних школах, однак єврейською не во­лодів і абияк знав грецьку. Хрестився уже в 30-річному віці, причому цей крок дався йому нелегко. Свої релігійні переживання він досить емоційно відобразив у творі "Спо­відь" — духовному дороговказі для християн. Інші його богословські праці ("Про Трійцю", "Про град Божий" та ін.) значною мірою збагатили християнську думку ранньо­середньовічної доби. Августин розробив концепцію церкви як ієрархічної організації, побудованої па суворій дисципліні. Церква має бути єдиним посередником між Богом і людьми. Ця богословська концепція пізніше стала підґрунтям для тео­кратичних претензій папства. Водночас Августин сформу­лював дуже важливу у політичному відношенні тезу про те, шо державні органи, світська влада потрібні для орга­нізації християнського життя. Ця теза спонукала церкву толерантно ставитися до світської влади.

У розумінні Августина, світова історія — це боротьба між двома "градами": невидимим небесним (божим) і видимим земним (людським).

 


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 124 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Внутрішня та зовнішня політика Іоанна Безземельного. «Велика хартія вольностей». | Виникнення англійського парламенту. Особливості формування станової монархії в Англії. | Рух за реформу церкви в Англіі. Джон Вікліф, лолларди. | Причини повстання англійських селян під керівництвом Уота Тайлера. Хід і наслідки. | Політ-ий.р-ок Нім.у 14ст.Золота Булла | Політичний устрій міст-держав Італії в 13-15 ст. | ОсобливрстСоц-економ. розвитку Німеччини в 14-15 ст. | Правління імператора Юстиніана, його внутрішня та зовнішня політика. | Особливості політ.розвитку Під.Італії в 13ст. Сицилійска вечерня | Тирания Медичи во Флоренции.Савонарола. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Утворення Візантійської імперії та особливості її соціально-політичного розвітку у ІV – V ст.| Конфронтація між зх.і сх..церквами. Схизма 1054.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)