Тирания Медичи во Флоренции.Савонарола.

Найхарактерніщшею тиранія була в Флоренції. В 1434 г. Після тривалої боротьби кількох багатих родин фактичним правителем цього міст-держави став став банкір Козімо Медичі (до 1468 г.). За нього ще зберігалася видимість республіканських форм правління, але усе управління фактично зосереджувалося в нього. Козымо Медичы та його наступники Пьеро іЛоренцо бли прихильниками банкірів та власників мануфактур, в той же час вони висували гасла захисту. Популярність Медичі приобрели також дадала широка будівнича програма, яка давала роботу простому народу. Найбільшої могутності тиранія Медичі досягла при Лорепцо Пишному (1469 — 1492), голова найбагатшого банкірського дому Флоренції, мав контори в усіх великих міста талії та Європи. Формально Флоренція залишалася республікою, але всі керівні функції зосередилися Раді, яка повністю підкорялася Лоренцо. За його наказом були придушені повстання в підвладних Флоренції містах: в Вольтерре в 1472, де народні маси під керівництвом бідняка Микеле Мео захопили владу, і в Прато в 1470 г.

Після невдалого замаху на Лоренцо в 1478 його влада ще бульше посилилася. Був приянятий закон згідно з якого замах на життя та власність Лоренцо називалося «образою величност» і жорстоко наказувалося. Але хоч ззовні Флоренція і казалося могутньо, але в середені ховалися глибокі протиріччя, які підтачували економіку держави.

Політика Медичі не дивлячись на демагогічні загравання з народом вела до масового незадоволення населення. Його висловив голова домініканського монастиря св. Марка у Флоренції Джироламо Савонарола. Його програма була направлена на политичне і релігійне оновлення Італії: він виступав проти світської влади церкви, критикувал папство, осуждал багатство і лихварство.

Виступи Савонаролы, хоч сам він був противником народного повстання, сприяли виступу народних мас. В 1494 г., під час вторгнення французських війск в Італію, коли вони підійшли до Флоренції, син Лоренцо — Пьеро Медичі в результаті повстання був виганий з міста і там утворилася республіка на чолі з Савонаролою. Савонарола, який висловлював інтереси малих торгово-ремісничих прошарків Флоренції, провів ряд реформ, які мали неоднозначне значення.

Відміна обвязкових займів, заборона лихварства, организація ломбарда, введення прогресивного податку на нерухоме майно (децима), який наніс удару по патриціанським родинам, виглядали як заходи, що проводилися в інтересах народу; в той же час на чолі республіки була поставлена Велика рада, яка скаладлася з найзаможніших громадян. Цей компроміс незадовольнив багатих і не влаштовував бідних. Крім того, фанатичний аскетизм Савонароли, який під лозунгом боротьби с «суєтой» закликав палити картини, музикальні інструменти, книги, став незадоволення флорентійців. Авторитет Савонароли почав падати. Цим скористалася папська курія і партія в Флоренції, яка її підтримувала. В 1498 Савонаролу схопили, осудили і спалили як єретика.

Дата добавления: 2015-07-17