До сучасних принципів менеджменту

проф. Шегда А. відносить такі:

- пріоритет споживача, надійне обслуговування, швидкість і зручність;

- висока якість;

- доступні ціни;

- опора на загальнолюдські цінності;

- моральність;

- допомога іншим підприємцям у досягненні успіху;

- високі стандарти діяльності;

- орієнтація на перспективу розвитку, розширення сфери бізнесу, підприємництва, підвищення стандартів діяльності;

- орієнтація на кінцеві результати діяльності; прагнення до нововведень;

- збереження духу новаторства, незважаючи на лідерство в даний момент;

- усвідомлена відповідальність за результати справи фірми;

- уміння викликати і підтримати ентузіазм персоналу фірми;

- розвиток усього кращого в людях, їхніх умінь, творчих здібностей, бажання працювати оригінально, професійно, ефективно, самостійно;

- розв'язання нових проблем новими методами;

- опора на об'єктивні закони і реальність ринкових ситуацій; наслідування лідерів;

- орієнтація на ясне і чітке бачення інтересів індивідуального споживання;

- використання конкуренції, оскільки монополія — ворог високої продуктивності;

- чіткий, ясний і короткий виклад думок, суджень і аргументів;

- вчинки рішучі, але виважені, що враховують близькі й віддалені наслідки;

- виправлення помилок;

- концентрація своєї діяльності на пріоритетних програмах; розробка реалістичних, простих, чітких критеріїв і показників оцінки своєї діяльності, регулярне звіряння з ними ділового процесу, коригування своєї стратегії, тактики, дій;

- усвідомлення себе членом команди-переможниці [с. 114-115].

Сучасні американські теоретики визначають ці принципи дещо по-іншому:

1. Менеджмент обертається навколо людини.

2. Оскільки менеджмент пов'язаний з інтеграцією людей в їх загальному підприємстві, він глибоко вкорінився в культурі.

3. Кожне підприємство вимагає від менеджменту простих, чітких і єдиних завдань.

4. Завданням менеджменту є також те, щоб підприємство і кожен його член розвивали як свої потреби, так і можливості їх задоволення.

5. Будь-яке підприємство складається із людей з різними навичками і знаннями, які виконують різні види робіт, тому воно повинно будуватися на комунікації між робітниками і на їх індивідуальній відповідальності.

6. Ні обсяг випуску продукції, ні базові виробничі лінії самі по собі не є адекватним виміром діяльності менеджменту і всього підприємства; необхідні різні засоби для оцінки діяльності.

7. Підприємство ніколи не досягає результатів у своїх власних стінах; в межах підприємства існують лише центри, які створюють вартість, однак результат досягається лише за межами підприємства.

До характерних принципів менеджменту належать такі:

• децентралізація управління фірмою з метою забезпечення тісного співробітництва органічно взаємодіючих структурних елементів, наділених широкою самостійністю;

• зростання чисельності працівників, що залучаються до розробки управлінських рішень;

• ототожнення працівників із фірмою, її інтересами і принципами, кожний працівник - це "людина фірми";

• підвищення готовності кожного до інновацій, динамічного оновлення продукції;

• постійне навчання персоналу в процесі діяльності підприємства;

• постійний пошук альтернативних варіантів діяльності фірми;

• використання нестандартних режимів роботи персоналу з гнучкими параметрами; застосування нових способів стимулювання праці й новаторства, орієнтованих на індивідуальні, групові, соціальні потреби;

• здійснення програм довгострокового професійного, посадового розвитку провідних груп працівників, включно з плануванням кар'єри та ін.;

• активне формування нового мислення персоналу з орієнтацією на динамічні, швидкі зміни в характері й масштабах діяльності фірм;

• підприємницький стиль роботи, здатний вчасно помітити зміни в тенденціях розвитку ринку;

• активне використання ідей удосконалення продукції, робіт і послуг фірм-споживачів;

• опора на систему гнучкого лідерства серед персоналу й особисті контакти працівників з навколишнім середовищем фірми;

• підкреслена й підкріплена практичними діями постійна і цілеспрямована підтримка індивідуальної ініціативи працівників фірми й організацій, що з нею співробітничають;

• відхід від команд, директив, розпоряджень і перехід до корпоративної організаційної культури менеджменту, що базується на єдності інтересів, загальнолюдських цінностях і цілях діяльності фірм, партнерстві, співробітництві, взаємній вигоді, взаємодії, а не на владі та підпорядкуванні;

• підвищення ролі неформальної організації і створення атмосфери загальної залученості персоналу до справ фірми, заснованої на спільності корпоративних та індивідуальних інтересів;

• опора на природні інтереси персоналу фірми;

• співробітництво, новаторство творчої природи людини, визнання її обдарувань, зацікавленість у постійному зростанні благополуччя;

• створення спеціальних підрозділів, що здійснюють розробку загальних цінностей корпорації;

• гармонійна взаємодія формальної і неформальної організації, коли головна роль приділяється першій, а існування другої лише враховується;

• орієнтація діяльності фірми на загальнолюдські інтереси.

Дата добавления: 2015-07-17