Ферменти

Ферменти – це специфічні білки, які виконують в організмі роль біологічних каталізаторів. Являючись білками, ферменти мають первинну, вторинну, третинну і багато з них – четвертинну структуру. Кожен із ферментів має один або більше активних центрів, які визначають специфічність хімічної реакції, що каталізується даним ферментом. Крім активного центру деякі ферменти мають алостеричний центр, який регулює роботу активного центру. Ферментативна реакція також може регулюватися іншими молекулами, як білкової природи, так й іншими — активаторами та інгібіторами. В даний час відомо понад 2000 різних каталізаторів - ферментів рослин, що володіють специфічністю дії. Зміни в обміні речовин, що відбуваються під впливом різних факторів зовнішнього середовища, обумовлені зміною швидкості окремих ферментативних реакцій, що лежать в основі обміну речовин. Найважливіший фактор, від якого залежить дію ферментів, - температура. Другим важливим фактором, що робить дуже великий вплив на каталітичну активність ферментів, є активна кислотність середовища, її рН. Крім того, дія ферментів дуже сильно залежить також від специфічних активаторів та інгібіторів (тормозітелей). Найважливішою ознакою ферментів є не тільки їх властивість прискорювати хід хімічних реакцій, але вибірково каталізувати лише визначений шлях перетворення даного субстракта. Це одна з основних властивостей ферментів порівняно з небіологічними каталізаторами.Зворотність ферментативних реакцій заключається в здатності ферментів каталізувати пряму і зворотну реакцію.Історія сучасного вчення про диханні рослин нерозривно пов'язана з ім'ям академіка В.І. Палладіна. В роки першому петербурзького періоду роботи Палладін досліджував ферментативну природу дихального процесу. Палладін показав, що і анаеробна, і аеробна фази дихання забезпечуються специфічними ферментами, послідовно переробними продукти дихання. Підсумки робіт цього періоду викладені в монографії В.І. Палладіна «Подих як сума ферментативних процесів» (1907). На цьому етапі дослідницької діяльності Палладін застосував оригінальну методику досліджень. Замерзаючи цільні органи рослин при температурі мінус 15-20 ° С, він показав, що навіть в заморожених, тобто вбитих, клітинах робота ферментів, а отже і дихальні процеси, що тривають, хоча і з відхиленням від норми. Тим самим Палладіна вдалося зірвати завісу таємничості з процесу дихання, який трактувався віталісти як специфічний життєвий акт, як один із важливих проявів горезвісної «життєвої сили». Палладін звернув увагу на так звані хромоген клітинної плазми, які він вважав дихальними пігментами. Дихальні пігменти, на думку Палладіна, подібно гемоглобіну крові, є носіями кисню, сприймаючи його за сприяння ферментів (оксидаз) і переносячи далі до дихального матеріалу. Основи своєї теорії дихальних пігментів Палладін виклав у одержала широку популярність на Заході статті з сенсаційною назвою «Кров рослин». Однак подальші дослідження, проведені вченим в останні роки життя, змусили його переглянути всю теорію дихального процесу.

Дата добавления: 2015-07-17