Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Референдум 1 грудня 1991 року й вибори Президента України

Читайте также:
  1. XX з’їзд КПРС та його наслідки для України.
  2. Адміністративно-територіальні зміни України після Другої світової війни. Формування сучасної території України
  3. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  4. Архітектура України ХІХ ст.
  5. Баланс ( Звіт про фінансовий стан ) на "31" грудня 2013 р.
  6. Бароко в архітектурі і живописі України. Школи іконопису. Український портретний живопис. Своєрідність українського бароко в загальноєвропейському контексті.
  7. Будова і властивості атмосфери. Повітря як екологічний чинник. Кліматичні ресурси України.

1. Передумови проведення референдуму.
2. Наслідки референдуму.
3. Обрання Президентом України Л. М. Кравчука.


24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України. Однак, згідно з чинним на той час законодавством, питання про реалізацію права народу України на самовизначення виходило за межі компетенції Верховної Ради УРСР і мало вирішуватися виключно всеукраїнським референдумом. Тому того самого дня, крім Акту проголошення незалежності України, було прийнято й Постанову Верховної Ради УРСР "Про проголошення незалежності України", якою, зокрема, передбачалося провести 1 грудня 1991 р. всеукраїнський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності України.

Референдум, який відбувся у намічені строки, не залишив жодних сумнівів. 90,32 % громадян, які брали участь у референдумі, на питання бюлетеня відповіли: "Так, підтверджую". Позитивну відповідь дало населення всіх областей України і Криму, незалежно від їх національного складу. Отже, за незалежність проголосували не тільки українці, але й представники інших національностей, для яких батьківщиною є українська земля. Підсумки референдуму однозначно засвідчили прагнення народу бути повноправним господарем на власній землі, а не "молодшим братом", частиною ще однієї імперії з новітнім фасадом. Результати голосування ознаменували повноправне входження України до світового співтовариства вільних держав. Почалася хвиля дипломатичного визнання України як незалежної держави.

1 грудня 1991 р. Україна визначила першого президента своєї самостійної держави. У вітчизняній практиці посаду Президента Української РСР було засновано законом від 5 липня 1991 р.

До виборчого бюлетеня по виборах Президента України було включено 6 кандидатів — В. Гриньова, Л. Кравчука, Л. Лук'яненка, Л. Табурянського, В. Чорновола, І. Юхновського. Ще один кандидат у Президенти України О. Ткаченко на останньому етапі боротьби зняв свою кандидатуру і закликав виборців голосувати за Л. Кравчука. Опозиція не спромоглася виставити єдиного кандидата: Рух висунув голову Львівської обласної Ради В. Чорновола, однак його лідери І. Драч і М. Горинь, як і Українська республіканська партія, агітували за голову УРП Л. Лук'яненка, Партія демократичного відродження України (ПДВУ) - за керівника Народної Ради в парламенті України академіка І. Юхновського та за одного з лідерів ПДВУ, народного депутата В. Гриньова.

Уже в першому турі, набравши 61,6 % голосів, переміг Голова Верховної Ради України, в недалекому минулому завідуючий ідеологічним відділом ЦК КПУ, секретар ЦК КПУ, Леонід Макарович Кравчук. Він і став першим Президентом незалежної України (1991-1994).


Ключові дати

1 грудня 1991 р. - референдум і вибори Президента України

1991—1994 pp. - Президент України Л. М. Кравчук

 


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 175 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Шістдесятництво» як феномен українського опозиційного руху. | Правозахисний рух в УРСР. Українська Гельсінська група. | Релігійне дисиденство в Україні кін. 1950- першої пол. 80-х рр.. | Характеристика курсу радянської о керівник іиз на "перебудову". і Початкн "перебудови» та Україна. | Місце і роль гласності у контексті | Розвиток процесу самоорг суспі: утв неформ організ в Україні. | Ростаиня політичної активності політичного суспільства у другій половин 80-х років. Нові громадські об'єднання | Релігійна боротьба за легалізацію УГКЦ та УАПЦ. | Початок формування багатопартійної системи, проблеми, характерні риси, особливості. | Декларація про державний суверенітет України. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Спроба держо перев в СРСР у сер 1991р. Прогол Укра неза держ| Біловезька угода. Утворення СНД.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)