Революція 1868-1874 рр. в Іспанії. Перша республіка.

Реакційна політика уряду викликала зростаюче невдоволення в народі. Воно особливо посилилося після того, як були розпущені кортеси і муніципалітети. Керівники опозиційного руху стали готувати військовий переворот. 18.09.1868 р. повстала ескадра порту Кадіс, якою командував адмірал Топете. На наступний день лідери великої буржуазії і ліберальних поміщиків, які зібралися в Кадісі, опублікували відозву. У ній перераховувалися зловживання королівських властей і вказувалося, що метою повстання є встановлення «законності», «порядку» і введення загального виборчого права. Події в Кадісі послужили поштовхом до всенародного повстання. Піднялося населення міст,формувалася народна міліція. Королева Ізабелла втекла з Іспанії. 18. 10.1868 р. організували Тимчасовий уряд на чолі з Серрано. В результаті вересневого повстання політична влада в Іс перейшла від великих землевласників у руки великої фінансової та торговельної буржуазії та ліберальних поміщиків. У лютому 1869 р. в Мадриді зібралися Установчі кортеси.Прийнята Кортесом конституція оголошувала Ісп. спадковою монархією. Король зберігав право скликати і розпускати кортеси. Верхня палата (сенат) як і раніше повинна була складатися з вищих сановників; депутати нижньої палати підлягали обранню на основі загального голосування (для чоловіків). Конституція проголошувала свободу віросповідання і свободу друку, вводила суд присяжних, цивільний шлюб. Новий уряд заборонив орден єзуїтів. Довгий час уряд шукав кандидата на вакантний престол Іспанії. Пропозиція, зроблена принцу Леопольду Гогенцоллерну, родичу прусського короля Вільгельма I, викликала різкий протест Франції й послужила приводом до франко-пруської війни. Зрештою, ісп корона була принцу Амадео Савойському; 30.12.1870 р. новий король прибув до Ісп У ході революції відбувся розкол усередині правлячої партії прогресистів. Ліве крило цієї партії виділилося в самостійну «радикальну партію» на чолі з Руїзом Сорілья. Положення ускладнилося в 1872 р., коли проти уряду знову виступили карлісти, - прихильники Дон Карлоса, претендента на престол. Розпочалася друга Карлистська війна, що затяглася до 1876 р. 11.02.1873 р., кортеси під тиском народних мас проголосили Іспанію республікою. Політична влада перейшла до буржуазних кіл, що виступали під гаслом створення федеративної республіки. Уряд сформував федераліст Фігерас. Були призначені вибори в нові Установчі кортеси. Більшість місць в Установчих Кортесах, які відкрили свої засідання в червні 1873 р., отримали федералісти. Вони погодилися на те, щоб посаду голови уряду зайняв лівий республіканець - Пі-і-Маргалль.

Дата добавления: 2015-07-17