Тести для поточного контролю за темою.

	1	Яким способом експерт-бухгалтер досліджує касові операції:
		а) комплексним;
		б) суцільним;
		в) вибірковим.
	2. Які прийоми та способи використовує експерт-бухгалтер при дослідженні касових операцій?
	а) зустрічна, нормативна перевірка, зіставлення прибуткових і видаткових касових ордерів зі звітом касира і журналом-ордером за рахунком 30 “Каса”;
	б) зустрічна, нормативна перевірка, зіставлення прибуткових касових ордерів зі звітом касира і реєстром за рахунком 31 “Рахунки у банках”;
	в) зустрічна, нормативна перевірка, зіставлення прибуткових касових ордерів зі звітом касира і регістром за рахунком 30 “Каса”. 3.Як визначається результат інвентаризації коштів у касі:
.	а) порівнянням фактичних даних з даними звіту касира;
	б) порівнянням фактичних даних з даними прибуткових касових ордерів
	в) порівнянням фактичних даних з даними видаткових касових ордерів 4. Які результати можливо визначити шляхом проведення інвентаризації: а) нестачу або залишок грошових коштів;

б) нецільове використання грошових коштів;

	в) несвоєчасне оприбуткування грошових коштів.
	5. Ким визначається результат інвентаризації грошових коштів: а) касиром;
	б) бухгалтером;
	в) керівником підприємства.
	6. У якому документі визначаються результати інвентаризації коштів у касі:
	а) акті результатів інвентаризації каси; б) акті про результати інвентаризації грошових коштів; в) порівняльній відомісті. 7. Як відображається у бухгалтерському обліку нестача коштів: а) Д^т 947 К^т 301
	б) Д^т 301 К^т 375
	в) Д^т 375 К^т 301
	8. Як відображається у бухгалтерському обліку залишок коштів у касі: а) Д^т 301 К^т 719
	б) Д^т 301 К^т 702
	в) Д^т 301 К^т 947
	9. Яка облікова інформація використовується експертом-бухгалтером при дослідженні ситуацій, пов’язаних із неповним оприбуткуванням у касу коштів, які надійшли з банку:
	а) звіти касира, прибуткові та видаткові касові ордери;
	б) звіти касира, прибуткові касові ордера, виписки банку, дебетова відомість з рахунку “Каса”, журнал-ордер за рахунком “Рахунки у банках”; в) звіти касира, видаткові касові ордера, виписки банків, журнал-ордер за рахунком “Каса”. 10. Яким способом перевіряються видаткові касові операції: а) комплексним;

б) вибірковим;

в) суцільним.

11. Яка облікова інформація використовується експертом-бухгалтером при дослідженні ситуацій, пов’язаних із вибуттям коштів із каси:

		а) звіти касира, прибуткові касові ордера, супровідні відомісті, виписки банків, журнали-ордери за рахунками “ Каса”, “Рахунки у банках”, “Розрахунки з оплати праці”, “Розрахунки з підзвітними особами”; б) звіти касира, видаткові касові ордера, супровідні відомісті, виписки банків, журнал-ордер за рахунком “Каса”, відомості за рахунками “ Рахунки у банках”, “ Розрахунки з оплати праці”, “Розрахунки з підзвітними особами”;
		в) Звіти касира, видаткові касові ордера, супровідні відомісті, виписки банку, розрахунково-платіжні відомості, журнали-ордери за рахунком “Каса”.
		12. Як перевірити здачу виторгу інкасаторам банків: а) взаємний контроль операцій і зіставлення записів у журналі – ордері за рахунком 30 “Каса” і відомості за дебетом рахунку 31 “Рахунки у банках”;
		б) зустрічна і логічна перевірка касових документів, прибуткових касових ордерів, супровідних відомостей на здачу виторгу інкасатору банку, взаємний контроль цих операцій, зіставлення касових і банківських документів, порівняння даних відомості за дебетом рахунку 30 “Каса” і кредитом рахунку 333 “Грошові кошти у дорозі”;
		в) зустрічна і логічна перевірка касових документів, видаткових касових ордерів, супровідних відомостей на здачу виторгу інкасатору банку, взаємний контроль цих операцій, зіставлення касових і банківських документів, порівняння даних журналу-ордеру за рахунком 30 “Каса”.
		ТЕМА 5. ЕКСПЕРТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗРАХУНКІВ І ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У темі розглядаються такі питання:
		5.1. Об’єкти та джерела інформації експертного дослідження розрахунків та зобов’язань. 5.2. Експертне дослідження розрахунків та зобов’язань
		5.1. Об’єкти та джерела інформації експертного дослідження розрахунків та зобов’язань Основні об’єкти експертизи розрахунків та зобов’язань: договорні відносини між підприємством, покупцями та постачальниками, штатна дисциплина підприємства, дисципліна праці, документальне оформлення надходження товарів (послуг, робіт), відвантаження та реалізація товарів (послуг, робіт), розрахунки з покупцями та постачальниками за товари, роботи та послуги, правильність і своєчасність розрахунків з підзвітними особами, документальне оформлення відпрацьованого часу, виконаних рабіт, наданих послуг, правильність розрахунку заробітної сплати за її видами, правильність і своєчасність розрахунків з органами соціального страхування, інвентаризація розрахунків та зобов’язань та ін. Джерела інформації експертного дослідження розрахунків та зобов’язань: нормативні документи, які регламентують порядок розрахунків і зобов’язань, договора постачання товарів, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки, посвідчення про відрядження, прибуткові та видаткові касові ордери, звіт про використання підзвітних сум, накази та распорядження про прийом на роботу, накази про звільнення робітників, накази про надані відпустк, договори, контракти, документи обліку персоналу, особисті картки рабітників, розрахунково-платіжні відомості, розрахункові та платіжні відомості, реєстри синтетичного і аналітичного обліку з розрахунків та зобов’язань, фінансова та статистична звітність, матеріали ревізій, які проводилися перед експертизою.
		5.2. Експертне дослідження розрахунків та зобов’язань
		Основним об’єктом дослідження розрахунків з постачальниками є перевірка правильності і чинності розрахунків з постачальниками товарів та послуг. Експерту-бухгалтеру необхідно: - перевірити розрахункові документи, які передаються до сплати у банк; - перевірити обґрунтованість облікових даних про вартість товарів, які були сплачені, але не надійшли; - перевірити своєчасність сплати постачальникам за товари, які надійшли; - - з’ясувати, чи не мали місце випадки приховування дебіторської заборгованості шляхом відображення у балансі звернутого сальдо. Особливу увагу експерт-бухгалтер звертає на заборгованість постачальникам з поставок товарів, які надійшли без документів, тобто з неотфактурованих поставок. При дослідженнні розрахунків з претензій перевірку необхідно починати з інвентаризації заборгованості з претензій по кожній сумі. При дослідженні претензійних сум необхідно встановити: - чи не враховуються на балансі суми претензій з простроченими термінами позової давнини; - чи ведеться на підприємстві оперативний облік претензій та як здійснюється контроль за своєчасністю та обґрунтованістю передачі матеріалів до суду для відшкодування заборгованості; - чи маються рішення суду про погашення претензійних сум.
	Перевірку правильності і чинності розрахунків з підзвітними особами експерт-бухгалтер розпочинає з перевірки наявності на підприємстві наказу про коло осіб, які мають право отримувати грошові кошти під звіт. Обґрунтованість витрат коштів під звіт експерт-бухгалтер встановлює: - перевіркою звітів про використання підзвітних сум та прикладених до них пе- рвинних документів; - перевіркою записів за рахунком 372 “Розрахунки з підзвітними особами” з кореспондуючими рахунками; - перевіркою правильності оформлення документів, які підтверджують витрати підзвітних осіб. При дослідженні розрахунків з підзвітними особами з витрат на відрядження експерт-бухгалтер може виявити такі порушення: - відсутність посвідчення на відрядження; - відсутність наказу про відрядження конкретної особи; - відсутність звіту про виконання роботи у відрядженні; - передача підзвітних сум іншіим особам; - несвоєчасне звітування перед бухгалтерією особи, яка перебувала у відрядже- нні; - несвоєчасне повернення до каси невикористаних підзвітних сум; - нецільове використання підзвітних сум; - неправильне і несвоєчасне нарахування добових, сплати за проїзд, тощо. Слід враховувати, що особа, яка повернулася з відрядження, повинна відзвітувати перед бухгалтерією за використання підзвітних сум не пізніше трьох діб з дня пове- рнення з відрядження. При дослідженні використання підзвітних сум, отриманих на купівлю товарів, експерту-бухгалтеру необхідно перевірити: наявність чеків, рахунків на придбання товарів, документів на оприбуткування придбаних за підзвітні суми товарів, прави- льність списання цих товарів.
	У разі виявлення необґрунтованих витрат експерт-бухгалтер визначає їх роз- мір, вказує призвища посадових осіб, які необґрунтовано отримали гроші, а також осіб, які здійснювали бухгалтерський облік і контроль. Висновки підтверджуються посилкою на первинні документи, записи у облі- кових регістрах, вказівкою порушень нормативних актів. Перевірка розрахунків з оплати праці починається з аналізу виконання штатної дисципліни. Експерт-бухгалтер здійснює перевірку: - обгрунтування вибору керівництвом підприємства форм оплати праці; - наявності штатного розкладу на підприємстві; - наявності наказів про зарахування робітників у штат підприємства та догово- рів про працю; - чинності та правильності нарахування заробітної плати; - чинність та правильність утримань із заробітної плати.
	При дослідженні правильності нарахавання заробітної плати експерту-бухга- лтеру необхідно перевірити правильність нарахування основної заробітної плати при почасовій формі, для чого перевіряються табелі обліку рабочого часу. Експерт- бухгалтер встановлює, чи підтверждуються у табелях дані про невідпрацьовані часи, чи підтверджується це відповідними документами (листи непрацездатності, накази про відпустку, тощо); чи підтверджується нарахована заробітна плата при відрядній формі показниками виробітки, фактичними даними про виготовлення готової проду- кції або про обсяг виконаних робіт та послуг за актами; правильність нарахування відпускних.

Далі експерт-бухгалтер перевіряє правильність розрахунку відрахувань від заробітної плати та утримань із заробітної плати кожного робітника підприємства відповідно чинному законодавству.

За результатами дослідження розрахунків і зобов’язання експерт-бухгалтер складає висновок.

Контрольні питання

1. Назвіть об’єкти дослідження розрахунків і зобов’язань?

2. Які нормативні документи застосовує експерт-бухгалтер при дослідженні розрахунків і зобов’язань?

3. Якими документами оформлюються розрахунки з постачальниками?

4. На підставі яких документів видаються гроші на відрядження?

5. В який строк підзвітні особи повінні відзвітувати за використання грошей,

що видані на відрядження?

6.В якому розділі балансу відображається залишок заборгованості постачальникам?

7. Яким способом експерт-бухгалтер перевіряє реальність сальдо за рахунком

63 “Розрахунки з постачальниками”?

Дата добавления: 2015-07-15