Задачі, об’єкти, джерела інформації і етапи експертного дослідження операцій з грошовими коштами

Практика виробництва судово-бухгалтерської експертизи показує, що у справах про розкрадання і зловживання з грошовими коштами особлива увага повинна бути приділена дослідженню касових операцій.

Кошти належать до числа найбільш мобільних коштів підприємства. Завершуючи кругооборот господарських засобів і будучи вихідним пунктом нового кругообороту, грошові операції носять масовий і розповсюджений характер. Це і робить операції з коштами найбільш вразливою ділянкою господарського життя підприємства. Саме при здійсненні операцій, пов'язаних з рухом готівки у касі підприємства, найчастіше допускаються істотні порушення встановлених правил ведення бухгалтерського обліку і контролю, виявляються нестачі коштів, необґрунтована їхня витрата.

Експертне дослідження касових операцій проводиться у зв'язку з розслідуванням кримінальних справ, тобто коли поставлені перед експертизою питання стосуються нестачі коштів у касі, порушень з метою присвоєння коштів окремими робітниками підприємства, порушенням нормативних документів, які регламентують порядок обліку коштів у касі підприємства і на рахунках у банках.

При перевірці операцій з коштами у касі експерт-бухгалтер повинен керува-

тися Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України (постанова Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 69), Законом України

“Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” від 01.06.2000р.№ 1776-III і іншими нормативними документами.

Касові операції досліджуються не відокремлено, а у взаємозв'язку з іншими операціями:

- реалізацією товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг;

- розрахунками з персоналом підприємства з оплати праці;

- розрахунками з різними дебіторами і кредиторами;

- оплатою витрат на службові відрядженням і інших витрат.

Відповідно до завдання на проведення експертного дослідження операцій з коштами експерт-бухгалтер визначає об'єкти, джерела інформації, методичні прийоми і способи дослідження, узагальнення і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи.

Об'єктами судово-бухгалтерської експертизи операцій з коштами є:

- схоронність коштів у касі, у дорозі і грошових документів;

- операції з грошовими коштами;

- первинна документація і облікові реєстри операцій з коштами в касі і на рахунках у банку;

- нестача коштів і заподіяна шкода, виявлені ревізією;

- обґрунтованість матеріальної шкоди і встановлення осіб, які відповідали за матеріальні цінності у період виникнення матеріальних збитків.

Джерелами інформації для експертного дослідження операцій з коштами є нормативні й інструктивні матеріали, щоі регламентують облік коштів, первинна документація з обліку коштів, звіти касира про рух коштів у касі, виписки банку, регістри синтетичного й аналітичного обліку операцій з коштами, форми фінансової звітності, акти ревізій і аудиторських перевірок, висновки інших видів експертиз, свідчення звинувачуваних і свідків, різні протоколи, які містяться у справі.

Експертне дослідження операцій з грошовими коштами складається з наступних етапів:

- ознайомлення з матеріалами кримінальної справи з ведення касових операцій на підприємстві;

- ознайомлення з актами ревізії в частині перевірки ведення касових операцій, результатів інвентаризації каси;

- перевірка за даними касової книги відповідності грошових оборотів залишкам коштів на початок і кінець робочого дня;

- перевірка реальності сальдо по рахунку “Каса”, відображеному у балансі;

- порівняння даних звітів касира з даними актів інвентаризації каси, із залишками та оборотами бухгалтерського регістра з рахунку “Каса”;

- порівняння підсумкових даних про надходження і витрачання грошей з каси з виписками банку по зарахуванню грошей на поточний рахунок і видачі готівки з поточного рахунка підприємства;

- порівняння виписки банку про видачу готівки з записами в корінцях чекових книжок;

- порівняння суми виторгу підприємства за даними показників реєстраторів розрахункових операцій з її оприбуткуванням у касі і здачею інкасатору;

- перевірка за прибутковими, видатковими ордерами та іншими документами обґрунтованості касових операцій;

- порівняння виторгу, що надійшов у касу, із сумою реалізованих товарно-матеріальних цінностей;

- порівняння суми виплаченої заробітної плати з обліковими даними з нарахування, утримання із заробітної плати, із здачею у банк депонованих сум;

- перевірка правильності відображення операцій з грошовими коштами у

реєстрах бухгалтерського обліку;

- складання висновку за підсумками експертного дослідження операцій з

коштами.

4.2. Експертне дослідження операцій з грошовими коштами

Практика проведення судово-бухгалтерської експертизи свідчить, що серед касових операцій найбільш розповсюдженими порушеннями і зловживаннями є:

- пряме розкрадання коштів;

- неоприбуткування і присвоєння грошових коштів, що надійшли в касу з банку, від різних осіб і підприємств за прибутковими касовими ордерами, від інших підприємств за дорученнями;

- зайве списання коштів по підробленим документам, шляхом повторного використання тих самих документів, шляхом неправильного підрахунку підсумків у касових документах і касових звітах;

- присвоєння сум, нарахованих різним особам підприємства (зарабітної плати працівникам підприємства, депонованої заробітної плати і т.п.).

Методика експертного дослідження касових операцій залежить від способу зловживання.

При виявленні у касі підприємства нестач (надлишків) коштів.

Нестачі і надлишки коштів у касі виявляють у результаті проведення інвентаризації касової готівки. Причинами виникнення нестач чи надлишків можуть бути помилки в складанні касового звіту і при здійсненні записів у касовій книзі, пряме розкрадання готівки шляхом прорахунку, неоприбуткування

чи несписання коштів, що надійшли, і невитрачених з каси грошей і т.п.

При дослідженні касових операцій експерт-бухгалтер повинен встановити розмір нестачі чи надлишків, матеріально відповідальних і посадових осіб, які заподіяли збиток підприємству, причини виникнення нестач (надлишків).

При дослідженні касових операцій експерту-бухгалтеру необхідно:

- зіставити записи в касовій книзі й у касовому звіті з касовими документами. При цьому експерт–бухгалтер визначає, чи всі касові документи на момент перевірки відображені у касовій книзі. У разі виявлення розбіжностей експерт–бухгалтер з'ясовує причини їхнього виникнення. Крім того, експерт–бухгалтер повинен перевірити, чи всі номера прибуткових і видаткових касових ордерів відбиті у записах касира;

- перевірити правильність підрахунків у касовій книзі підсумків операцій за день і переносів з однієї сторінки касової книги на іншу. Необхідність у такій перевірці виникає у випадку виявлення експертом–бухгалтером необумовлених виправлень, помарок, підчищень у підсумках і переносах касової книги, які спотворюють результати інвентаризації касової готівки;

- перевірити відповідність записів у касовому звіті записам у касовій книзі. Звіт касира являє собою відривний лист касової книги, записи в якій копіюються з записами у касовому звіті. Отже, записи у касовому звіті й у касовій книзі повинні бути ідентичні. Однак, у деяких випадках вони можуть і не збігатися. Це може мати місце у випадку, якщо:

- касир виправив допущену їм раніше помилку в касовому звіті і не виправив її в касовій книзі чи навпаки;

- касир, який зробив зловживання (найчастіше за домовленістю з бухгалтером), не вносить зміни у касову книгу, надаючи перекручений касовий звіт, а бухгалтер, перевіряючи касовий звіт, наданий касиром, вносить у нього зміни і не стежить за тим, чи вніс виправлення в касову книгу касир;

- перевірити правильність реєстрації прибуткових і видаткових касових

ордерів. Відповідно до порядку ведення касових операцій касир зобов'язаний реєструвати усі прибуткові і видаткові касові ордери, отримані їм у бухгалтерії. У разі відсутності контролю з боку бухгалтерії касир може виписувати касові ордери самостійно, що дає можливість йому скористатися фіктивними ордерами, якими він оформлює незаконні видачі коштів з каси підприємства;

- перевірити документи, прикладені до прибуткових і видаткових касових

ордерів, за формою та змістом відбитих у них операцій. Необхідність у такій перевірці виникає у випадку, коли документ містить зовнішні ознаки недоброякісності або коли в справі мають місце відомості про наявність підроблених документів, прикладених до касового звіту;

- перевірити правильність арифметичних підрахунків у касових документах. Подібного роду зловживання відбуваються шляхом збільшення чи зменшення підсумкових сум у облікових регістрах і первинних документах. Наприклад, у розрахунково-платіжній відомості при правильному визначенні сум нарахованої і утриманої заробітної плати кожному робітнику підприємства можуть мати місце збільшення чи зменшення сум, які відображаються у розділі розрахунково-платіжної відомості «до виплати».

При оприбуткуванні і списанні готівки за підробленими документами

При виявленні подібних порушень фальсифікація документа, яким виправданий запис з приходу чи витрачання коштів у касі, може бути визначена експертом-криміналістом, а підробка відбитої операції в касовому документі визначається експертом–бухгалтером. Досліджувані експертом–бухгалтером документи можуть бути фальсифікованими і недоброякісними щодо відображених у них операцій.

Оприбуткування і списання готівки без документів чи повторно по тим самим документам – найбільш розповсюджена форма зловживань. Причому відпрацьований видатковий документ (відомість чи касовий ордер) вилучається з архіву і вдруге пред'являється касиром у складі касового звіту. У результаті такої операції в касі утвориться надлишок, що привласнюється касиром іноді при участі бухгалтера. Повторне використання видаткових касових ордерів супроводжується підробкою номерів, дат, сум і т.п.

Тому експерту-бухгалтеру необхідно при перевірці правильності складання касових звітів порівняти записи в них з усіма доданими до звітів прибутковими і видатковими документами. Неповнота додатків, що означає вилучення чи втрату касових документів, може сприяти повторному використанню цих документів для спричинення шкоди. Експерт-бухгалтер повинен перевірити, чи не знаходяться вони при інших касових звітах.

При неоприбуткуванні чи частковому оприбуткуванні коштів,

отриманих у банку

Неоприбуткування грошей у касі пов'язане зі списанням отриманих грошей безпосередньо на витрати або з приховуванням прибуткової операції. Найбільш частішими є випадки неоприбуткування коштів, які були отримані у касу з поточних рахунків. Видача готівки проводиться за чеками, що завіряються підписами осіб, відповідальних за касові операції. Чек залишається в банку, а корінець чека – у чековій книжці розпорядника кредитів. Банк періодично видає підприємству виписки по операціях з поточного рахунка, у яких знаходять висвітлення виплати готівкою. Тому чек, корінець чека і виписка банку засвідчують факти одержання грошей у банку. Привласнення грошей у цьому випадку розкривається шляхом взаємної перевірки операцій каси і банка. При цьому касові документи порівнюються з виписками банку.

Неоприбуткування грошей, отриманих за прибутковими касовими ордерами у порядку сплати послуг, погашення заборгованості, сплати товарів, які надійшли, виявляється методом зустрічної перевірки. Одним з найбільш ефективних способів попередження таких порушень є систематичне звірення розрахунків.

Далі експерт-бухгалтер перевіряє надходження коштів у касу з інших джерел. Так, виторг від реалізації товарів, послуг і т.д. надходить у касу для її подальшої здачі у банк. Його оформлення здійснюється відповідно до встановлених правил. Загальна сума виторгу визначається за показниками лічильників РРО. Показання їх фіксуються у книзі обліку розрахункових операцій. У ній на кожну дату наводяться наступні дані: показання лічильників (на початок і на кінець робочого дня), сума виторгу і сума повернень виторгу, грошовий залишок і результати перевірки роботи касового апарата. Ці записи супроводжуються підписами касира й адміністратора. Касири-операціонисти здають свій виторг касиру головної каси. Прийом виторгу оформлюється прибут

ковим касовим ордером.

Внески готівки у касу підприємства у виді невикористаних сум, виданих підзвітним особам на відрядження або на закупівлю матеріальних цінностей також оформлюються прибутковими касовими ордерами з додатком документів, які дозволяють проведення такого рода операцій.

Перевіряючи витрачання коштів з каси підприємства експерт-бухгалтер, насамперед, встановлює відповідність їх нормативним документам. Потім перевіряє за документами правильність і законність витрачання коштів за цільовим призначенням. Так, здача виторгу інкасатору банку за реалізовані товарно-матеріальні цінності оформлюється супровідною відомістю, яка виписується у трьох примірниках. У супровідній відомості, що вкладається в сумку інкасатора, вказуються одержувач і банк одержувача грошей, загальна сума грошей і її покупюрний перерахунок. Другий примірник відомості передається інкасатору. Третій примірник, на якому розписується і ставе штамп інкасатор, залишається у підприємстві. На суму виторгу, яка передається інкасатору банку, касир виписує видатковий касовий ордер.

Виплата заробітної плати здійснюється на підставі платіжної відомості й

оформлюється видатковим касовим ордером. На несплачену заробітну плату складається реєстр депонованих сум, який разом із платіжною відомістю є підставою для списання коштів з каси.

Таким чином, прибуткові і видаткові касові операції мають суворо цільове призначення, що підтверджується відповідними документами. Відсутність такого підтвердження означає порушення діючих правил ведення касових операцій, за яким може переховуватися пряме розкрадання коштів.

При дослідженні касових операцій експерт-бухгалтер повинен вивчити причини виникнення різного роду зловживань. Так, виникненню зловживань з коштами сприяє ряд обставин:

- порушення порядку оформлення касових документів, тобто прийняття документів з необумовленими виправленнями, підчищеннями реквізитів. У касо-

вих документах, як відомо, виправлення не допускаються. У деяких випадках документи з виправленими номерами, датами й іншими реквізитами виявляються повторно використаними;

- підробкам сприяє неправильна реєстрація касових документів (прибутко-вих і видаткових касових ордерів);

- недбале, неорганізоване збереження документів, внаслідок чого можливе незаконне вилучення документів;

- навмисні арифметичні помилки в касових документах та інші.

Умовою попередження зловживань з грошовими коштами в касі є чіткий порядок приймання прибуткових і видаткових касових звітів кваліфікованими працівниками, які не пов'язані з оформленням і реєстрацією касової документації, а також постійний контроль за веденням касових операцій з боку головного бухгалтера і керівника підприємства.

Результати експетного дослідження операцій з грошовими коштами узагальнюються і висвітлюються експертом-бухгалтером у висновку судово-бухгалтерської експертизи.

Контрольні питання

1. Які нормативні документи застосовує експерт-бухгалтер при дослідженні касових операцій?

2. Якими документами оформлюється надходження грошових коштів у касу?

3. Якими документами оформлюється вибуття коштів з каси?

4. Яким нормативним документом регламентується порядок проведення інвентаризації коштів у касі?

5. У які терміни проводиться інвентаризація каси?

6. Якими документами оформлюються результати інвентаризації?

7. Як відображаються в обліку результати інвентаризації каси?

---

Дата добавления: 2015-07-15