Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Опорні схеми до теми.

Читайте также:
  1. Вибір схеми вихідного каскаду, транзистора для нього, режиму роботи і способу включення
  2. ІНТЕГРАЛЬНІ СХЕМИ
  3. Опис структурної схеми процесорного пристрою
  4. ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ
  5. ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ
  6. ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ

ПЕДАГОГІКА

ВИЩОЇ

ШКОЛИ

 

 
 


ПРЕДМЕТ

ПЕДАГОГІКИ

ВИЩОЇ ШКОЛИ

 

 
 

 

 


КАТЕГОРІЙНО-

ПОНЯТІЙНИЙ

АПАРАТ

ПЕДАГОГІКИ

ВИЩОЇ

ШКОЛИ

 

 

 


 

ЗАВДАННЯ

ПЕДАГОГІКИ

ВИЩОЇ

ШКОЛИ

 

 

 
 


ФУНКЦІЇ

ПЕДАГОГІКИ

ВИЩОЇ ШКОЛИ

 

 

 

МІСЦЕ

ПЕДАГОГІКИ

В СИСТЕМІ

ПЕДАГОГІЧНИХ

НАУК ТА

ЗВ’ЯЗОК ЇЇ

З ІНШИМИ

НАУКАМИ

 

 
 


ПРИНЦИПИ

НАУКОВО-

ПЕДАГОГІЧНОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ

 
 


МЕТОДИ

НАУКОВО-

ПЕДАГОГІЧНОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ

 

За останні десятиліття серед педагогічних наук України особливо інтенсивно розвивається педагогіка вищої школи, яка розкриває особливості організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закла­дах, специфічні проблеми здобуття вищої освіти в нашій державі.

Педагогіка вищої школи – це наука про закономірності навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну підготовку як фахівців відповідно до вимог держави.

Предметом педагогіки вищої школи є процес форму­вання духовно багатого спеціаліста вищої кваліфікації різних галузей економіки, науки, техніки, культури, освіти тощо.

Педагогіка вищої школи, пов'язана перед­усім з науками психолого-педагогічного циклу: історією педагогіки, віковою педагогікою (дошкільною, шкільною, педагогікою дорослих чи андрогогікою), дефектологією, професійними педагогіками, порівняльною педагогікою, соціальною педагогікою, гендерною пе­дагогікою частковими, або предметними методиками.

Категорії як найбільш загальні поняття науки в різних галузях педагогіки не відрізняються за назвами (виховання, навчання, освіта), однак вони мають свою специфіку за­лежно від того, який ступінь навчання розглядають.

Підготовка фахівця з вищою освітою передбачає вихо­вання, професійну освіту і навчання.

Під вихованням сту­дентської молоді розуміють формування протягом навчан­ня у вищому навчальному закладі морально-психологічної готовності самовіддано працювати за обраним фахом.

Осві­та студентів передбачає оволодіння загальними і професій­ними знаннями, виробничими уміннями і навичками згід­но з профілем.

Навчання студентів охоплює увесь процес фахової підготовки спеціаліста з вищою освітою, знання якого завжди можуть бути застосовані на практиці.

Педагогіка вищої школи, як і інші галузі загальної пе­дагогіки, може розв'язувати поставлені завдання лише у взаємодії з іншими науками. Зміцнюючи й удосконалюю­чи ці зв'язки, педагогіка запозичує й інтерпретує відповід­но до предмета свого дослідження ідеї інших наук, які до­помагають глибше проникнути в суть навчання і вихован­ня та розробляти їх теоретичні основи. Так, філософські науки дають змогу педагогіці вищої школи визначити суть і цілі виховання, об'єктивно врахувати дію загальних за­кономірностей розвитку суспільства, надають оперативну інформацію про зміни, які відбуваються в науці й су­спільстві, сприяють коригуванню спрямованості вихован­ня.

Особливе значення для педагогіки вищої школи має її зв'язок із психологією, яка вивчає загальні закономір­ності і механізми функціонування психіки людини, її особистісного формування, розвитку, самоактуалізації, різноманітних психічних, психологічних і соціально-психологічних зв'язків та залежностей. Педагогіка обґрунтовує гуманістичні прийоми, способи та форми навчання й виховання. Кожний розділ педагогіки ґрун­тується на відповідному розділі психології (наприклад, дидактика – на закономірностях функціонування пізна­вальних, емоційних, вольових і мотиваційних процесів людини; теорія виховання – на психології особистості та психології групи; теорія управління навчально-виховним закладом – на психології управління). Інте­грація наук сприяє виникненню суміжних галузей, на­приклад педагогічної психології, яка зосереджена на вивченні психологічних закономірностей, умов, чинни­ків і механізмів навчання та виховання.

Педагогіка тісно пов'язана із фізіологією. Для розумін­ня механізмів управління фізичним і психічним розвит­ком студентів важливо знати закономірності життєдіяльності організму загалом і окремих його систем. Останнім часом посилився зв'язок педагогіки з меди­циною. Зумовлено це передусім процесами гуманізації виховання, а також серйозними проблемами, пов'язани­ми із здоров'ям громадян країни. На стику екології, біо­логії, медицини, психології виникла спеціальна наука про здоров'я – валеологія. Оскільки педагогіка вищої школи є наукою соціаль­ною, актуальні її зв'язки із соціологією – наукою про ста­новлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і процесів; про механізми і принципи їх взаємодії. Нові можливості для дослідження процесів виховання і навчання відкриває перед педагогікою кібернетика. Використовуючи її дані, педагогічна наука розробляє за­кономірності, способи і механізми управління навчальним процесом.

Послуговується педагогіка і відомостями юриспруден­ції, економіки, екології, етнографії, етнології, історії, тех­нічних наук, водночас збагачуючи їх своїми відкриттями.

Зв'язки педагогіки вищої школи з іншими науками зу­мовлені спільністю їх об'єктів і реалізуються як взаємо­вплив, взаємодія, взаємопроникнення.

Розвиваючись у єдності теоретичних і практичних ас­пектів, педагогіка вищої школи ставить перед собою такі основні завдання (М. Фіцула):

– вироблення методологічних та теоретичних, методич­них засад професійної освіти в сучасній педагогіці;

– формування концепцій змісту освіти і процесу на­вчання для різних типів вищих навчальних закладів (з урахуванням тенденцій розвитку відповідних галузей науки, техніки, культури);

– визначення закономірностей становлення особис­тості в умовах вищого навчального закладу;

– вироблення концептуальних засад проектування освітніх систем інноваційного типу;

– розв'язання проблем гуманізації та гуманітаризації вищої освіти на сучасному етапі;

– теоретичне обґрунтування моделі випускника в умовах багаторівневої вищої освіти;

– розроблення педагогічних основ професійного ста­новлення викладача вищої школи;

– педагогічне забезпечення функціонування екстер­нату у вищому навчальному закладі;

– теоретичні та методичні засади розроблення дер­жавних стандартів вищої освіти;

– педагогічні технології у вищій школі: теоретичні основи і проектування;

– інтеграція навчальних курсів, поєднання індивіду­альних, групових і колективних форм навчальної діяль­ності;

– розроблення теоретичних і методичних засад блоч­но-модульної організації навчання у вищому навчальному закладі;

– порівняльне вивчення розвитку вищої освіти в ос­вітніх системах різних країн;

– диференційований підхід у навчанні як засіб профе­сійного та особистісного розвитку студентів;

– організація самостійної роботи студентів вищого навчального закладу в умовах нової парадигми вищої освіти;

– розроблення дидактичних концепцій розвитку творчих здібностей студентів;

– демократизація навчального процесу;

– організація наукової діяльності майбутніх фа­хівців;

– формування пізнавальних інтересів студентів у про­цесі професійної підготовки;

– визначення шляхів навчально-виховної роботи з об­дарованими студентами;

– формування педагогічної майстерності викладача вищого навчального закладу;

– педагогічна діагностика в системі вищої освіти;

– вироблення теоретичних засад відбору контингенту студентів вищих навчальних закладів і наукових засад підготовки фахівців вищої кваліфікації в аспірантурі та докторантурі.

Реалізація завдань педагогіки вищої школи відбува­ється у процесі її теоретичних пошуків, реальної педаго­гічної практики, постійної спрямованості на її удоскона­лення, на відповідність реаліям сьогодення.

Педагогіка як на­ука розвивається завдяки пошуково-дослідній роботі, тоб­то педагогічним дослідженням.

Педагогічне дослідження – це процес формування нових педаго­гічних знань; вид пізнавальної діяльності, спрямований на роз­криття об'єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку.

Педагогічне дослідження має на меті виявлення об'єк­тивних закономірностей навчання, виховання і розвитку особистості. Воно спрямоване насамперед на вивчення предметної діяльності особистості як головного джерела її соціального формування і виховання.

У педагогіці виконуються фундаментальні і при­кладні педагогічні дослідження. Фундаментальні до­слідження покликані розкрити сутність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної ді­яльності, дати її наукове обґрунтування. Прикладні до­слідження охоплюють питання, безпосередньо пов'язані з практикою.

До категоріаль­ного апарату педагогічного дослідження відносять: кон­кретно сформульовану педагогічну проблему і тему, об'єкт, предмет, гіпотезу, мету, завдання дослідження.

Методологічні засади педагогічного дослідження складають:

– філософська методологія, що виражає світогляд­ну інтерпретацію результатів наукової діяльності, форм і методів наукового мислення у відображенні дійсності;

– опора на загальнонаукові принципи, форми, підхо­ди до відображення дійсності (системний підхід, моделю­вання, статистична картина світу);

– конкретна наукова методологія (сукупність мето­дів, форм, принципів у конкретній науці);

– дисциплінарна методологія, що стосується частини науки (дидактика);

– методологія міждисциплінарних досліджень.

Принципи організації педагогічних досліджень. Ефек­тивність педагогічного дослідження зумовлюється дотри­манням певних принципів (О. Цокур): принципу об'єктивності, принципу врахування неперервних змін, розвитку досліджуваних явищ, принципу виділення основних факторів, які ви­значають кінцевий результат, принципу врахування об'єктивних суперечностей, що притаманні педагогічним явищам та процесам, принципу єдності історичного та логічного, принципу концептуальної єдності педагогічних до­сліджень, принципу поєднання аспектного і цілісного підхо­дів, принципу системності.

Організовуючи до­слідження конкретної педагогічної проблеми, слід дотри­муватися певної послідовності:

– Визначення проблеми дослідження.

– Ґрунтовне вивчення встановлених наукою фактів, положень, висновків. Вивчення практики організування навчально-вихов­ного процесу. Формулювання гіпотези (наукового припущення), ймовірного висновку дослідження.

– Проведення експериментальної роботи.

– Вивчення передового досвіду з досліджуваної проб­леми.

– Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою.

– Узагальнення результатів дослідження, формулю­вання наукових висновків, доведення або спростування гі­потези.

– Оформлення результатів дослідження.

У процесі педагогічного дослідження, організованого з метою отримання нових фактів, використовують систему методів науково-педагогічного дослідження.

Метод науково-педагогічного дослідження шлях вивчення і опанування складних психолого-педагогічних процесів форму­вання особистості, встановлення об'єктивних закономірностей навчання і виховання.

Методи педагогічного дослідження поділяють на три гру­пи: методи емпіричного дослідження, методи теоретичного дослідження і методи кількісного оброблення результатів.

Емпіричні методи педагогічного дослідження спрямовані на пізнання дійсності. До них належать педагогічне спостереження, опитування (бесі­да, інтерв'ю, анкетування), аналіз змісту педагогічної до­кументації і результатів діяльності, рейтинг, тестування, експертна оцінка, педагогічний експеримент.

Методи теоретичного педагогічного дослідження включають індукцію і дедукцію, аналіз і синтез, порівняння, класифікацію, абстрагування і конкретизацію, уявний експеримент.

Методи кількісного оброблення результатів педагогіч­ного дослідження в икористовують для кількісного ана­лізу фактичного матеріалу, отриманого у процесі дослі­дження. Вони надають процесу дослідження чіткості, структурованості, раціональності, ефективності при опра­цюванні великої кількості емпіричних даних. Широко ви­користовують такі їх види: реєстрування, ранжування, моделювання метод вимірювання.

Отже, педагогіка послуговується широким арсеналом наукових методів дослідження, і всі вони спрямовані на отримання достовірних даних про педагогічну реаль­ність.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте предмет педагогіки вищої школи.

2. Педагогіку називають наукою і мистецтвом. Викладіть свою точку зору на дану проблему.

3. Розкрийте сутність основних категорій педагогіки вищої школи.

4. Обгрунтуйте зв’язки педагогіки вищої школи з іншими науками.

5. З’ясуйте різницю між фундаментальними і прикладними педагогічними дослідженнями.

6. Охарактеризуйте основні теоретичні методи науково-педагогічного дослідження.

Завдання для самостійної роботи


Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 176 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ | ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ | ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ | ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ | ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ | ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ | Вставка с.62-63 | ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ | ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ | ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Коментар до вивчення змістових модулів| Тема 1.2. Вища освіта України. Система вищої освіти в Україні та управління нею.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.015 сек.)