Ризики забруднення водоносних горизонтів.

З урахуванням досвіду країн, що вже розробляють родовища сланцевого газу з використанням технології ҐРП, слід зазначити, що визначити ризики і масштаби забруднення підземних вод у гідрогеологічних умовах окремих регіонів України без ретельного вивчення та проведення дослідно-експлуатаційних випробувань неможливо.

Небезпека полягає в тому, що поширення забруднення підземної гідросфери від ділянок видобутку сланцевого газу може розтягнутися на тривалий час і проявитися на водозаборах через 5-15 років залежно від інтенсивності водообміну в техногенно-порушених умовах та стійкості токсичних речовин, що застосовуються як технологічні присадки, у конкретній гідрохімічній обстановці.

Тобто, важливо знати наскільки неконсервативними, будуть ці речовини у підземній гідросфері. Останній аспект проблеми не вивчено і спрогнозувати поведінку цих речовин на тривалий період досить складно.

Особливе занепокоєння викликають ГРП в тих частинах геологічного розрізу, що знаходяться у безпосередній близькості до водоносних горизонтів з водою питної якості. Таким прикладом за даними Українського державного геологорозвідувального інституту є північно-західна частина Юзівської площі, яка знаходиться в межах Дніпровсько-Донецької западини, де на глибинах до 1000 м поширені водоносні горизонти підземних питних і мінеральних вод.

За інформацією НАК "Надра України" водоносні горизонти, які використовуються для питного водопостачання, та перспективні товщі для видобутку нетрадиційного газу розмежовані потужними товщами осадових порід. При цьому водоносні горизонти знаходяться на глибинах перших сотень метрів (зона активного водообміну), а колектори нетрадиційного газу для геологічних умов України знаходяться на глибині 2500-5000 м (зона застійного водообміну). Для уникнення проникання технологічних розчинів та рідини для ГРП у водоносні горизонти під час будівництва свердловин зводяться два шари непроникних бар'єрів, які включають залізні обсадні колони та цементування. Тріщини від ГРП можуть мати довжину від кількох десятків до декількох сотень метрів залежно від щільності та однорідності пласта. Проте ці тріщини не можуть мати кілометрові довжини, що дозволило би хімічним реагентам проникнути до водоносного горизонту, розриваючи нашарування пластів у поперечному напрямку.

На думку фахівців Держводагентства для позитивного вирішення питання про розвідку та видобування сланцевого газу спочатку треба визначити ділянки науково-дослідних полігонів і провести відповідні дослідження. Ці дослідження необхідно починати з:

оцінки стратегічних перспективних ресурсів та інвентаризації розвіданих запасів прісних підземних вод, які використовуються і/або можуть бути використані в майбутньому, але знаходяться в зоні ризику забруднення в результаті видобутку сланцевого газу;

оцінки природної захищеності цих вод та прогнозу можливого її порушення при застосуванні технології ГРП;

оцінки експлуатаційних запасів технічних поверхневих та підземних вод, що можуть бути використані для забезпечення ГРП при видобутку сланцевого газу;

розроблення техніко-економічних розрахунків варіантів очищення, утилізації, повторного використання відпрацьованих технічних вод та захисту поверхневих водних ресурсів у зонах видобутку сланцевого газу.

Першочерговим критерієм вибору місця впровадження дослідного проекту видобутку сланцевого газу повинен бути не максимальний прогнозований його вміст у геологічному середовищі, а геологічна захищеність прісних підземних вод питного значення та унікальних мінеральних вод лікувально-оздоровчого значення від можливого надходження внесених при застосуванні технологи ГРП хімічних речовин і природних токсичних мікроелементів, що вивільняються.

Крім того, за даними Національного екологічного центру у межах Олеської площі знаходяться численні водозабори, що використовуються для господарсько-питного водопостачання, родовища мінеральних вод. Закон України "Про питну воду і питне водопостачання", зокрема, забороняє експлуатацію надр у зонах санітарної охорони водозаборів питного водопостачання. Водний Кодекс України забороняє експлуатацію надр на землях водного фонду, але дозволяє здійснення геологорозвідувальних та бурових робіт. Тому проведення зазначених робіт має враховувати ризики забруднення водоносних горизонтів.

Необхідність використання значних обсягів води при застосуванні ГРП. Для здійснення ГРП в одній свердловині необхідний значний обсяг води (4-20 тис. куб. м). При цьому в одній свердловині ГРП може бути проведений кілька разів. Однак, на вугільних та атомних станціях використовують значно більші обсяги води. Зокрема, для виробництва еквівалентної кількості енергії з вугілля, води потрібно втричі більше.

Дослідження показують, що обсяг води, необхідний для експлуатації свердловини з використанням ГРП протягом десяти років, еквівалентний об'єму, необхідному для роботи вугільної електростанції потужністю 1000 МВт протягом 12 годин.

Використання води під час видобутку нетрадиційного газу не є постійним. Вода використовується періодично, під час буріння та на кожній стадії ГРП. Воду очищують і використовують повторно. З кожним ГРП, від 25% до 75% рідини підіймається на поверхню разом із газом. Обсяг зворотного плину залежить від типу сланцю, способів проведення ГРП і складу рідини. Відпрацьована вода зазвичай містить багато солей, органічних та неорганічних сполук, піску. Вода зі зворотного плину очищується, в першу чергу, від солей.

Найбільш поширеним методом очищення є використання селективних мембран, які під високим тиском фільтрують іони солей, або спеціальних суспензій, які осаджують солі. Щоб позбутись небезпечних мікроорганізмів проводять також дезінфекцію рідини. Очищена вода може повторно використовуватися для ГРП. Оператори свердловин зобов'язані надавати плани поводження з відпрацьованими рідинами — зокрема показати, як вони вплинуть на навколишнє середовище та здоров'я людей, надати перелік заходів з усунення будь-яких загроз, а також вести моніторинг діяльності та контроль. Найкращий міжнародний досвід та моніторинг забезпечення виконання законів треба впроваджувати на кожному етапі розробки сланцевого газу: дозвіл на свердловину, взяття зразків перед бурінням, стандарти будівництва свердловини, її завершення, видобуток, підключення, завершення її роботи.

Технологічне застосування небезпечних хімічних речовин. У речовині для ГРП вміст хімічних сполук становить від 0,5 до 2%, а води та пропанту (наприклад, піску) 98%-99,5%. Зазначені хімічні компоненти широко використовують у промисловості і вони містяться у багатьох комерційних продуктах: у розчинниках, фарбах, поліролях, побутових миючих засобах. Використання цих речовин у ГРП можна оцінювати з точки зору обсягу їх споживання у нашому щоденному житті і тоді стане зрозумілим, що ризики їх використання полягають не у хімічному складі, а у професійності їх використання.

Більшість сучасних виробничих процесів використовують хімічні речовини, і їх застосування у великій кількості завжди є небезпечним. Наприклад, очисні споруди для питної води використовують велику кількість хлору. Якщо його застосовувати правильно, то він є безпечним для працівників і забезпечує чисту воду для громади. Але завжди існує потенційна небезпека порушення правил, що може призвести до серйозних наслідків для довкілля. Аналогічна ситуація з використанням хімічних сполук під час ГРП – вони безпечні при правильному використанні.

У таблиці 2 наведено приклади компонентів рідини для ГРП та їх застосування поза ГРП.

Таблиця 2.

Рідина для ГРП: хімічні речовини, основні сполуки та їх застосування.

Тип хімічної речовини	Основні сполуки	Призначення	Практичне застосування основних сполук
Кислота (15%)	Соляна кислота	Допомагає розчиняти мінерали та спричиняти розриви у породі	Засоби для догляду та чищення басейнів
Біоцид	Глютаральдегід	Знищує бактерії, що виробляють корозійні речовини	Засоби для дезін­фекції, стерилізатори медичного і стоматологічного інструменту
Окислювач	Пероксидисульфат амонію	Запускає уповільне­ний розпад густих полімерних ланцюжків І	Відбілювачі у мий­них засобах та засобах догляду за волоссям, виробництво побутового пластику
Інгібітор корозії	N,N-Диметил-формамід Пе	Перешкоджає корозії труб В	Виробництво фар­мацевтичних пре­паратів, акрилових волокон, пластику
З'єднуваль­ний елемент	Борати (солі борних кислот	Підтримує в'язкість рідини при підви­щенні температури	Пральні порошки, мило, косметика
Змащувач	Поліакриламід	Зменшує тертя між рідиною і стовбуром свердловини	Очистка води, по­ліпшувачі ґрунту
	Вазелінове масло		Засоби для зняття косметики, проносні засоби, льодяники
Гель (згущувач)	Гуарова камідь або Гідроксі-етилцелюлоза	Згущує воду, щоб утримати пісок	Косметика, зубні пасти, соуси, випічка, морозиво
Регулятор вмісту заліза	Лимонна кислота	Перешкоджає випадінню в осад оксидів металів	Харчові добавки, ароматизатори їжі та напоїв; лимонний сік (близько 7%)
Хлорид калію	Хлорид калію	Створює основу для мінерального розчину	Низькосольовий замінник кухонної солі
Поглинач кисню	Бісульфіт амонію	Поглинає кисень з води для перешкоджання корозії	Косметика, вироб­ництво їжі та напоїв, очистка води
Регулятор кислотності	Натрій або карбонат калію (поташ)	Підтримує ефективну дію інших компонентів	Господарська сода, мийні засоби, мило, пом'якшувачі води, виробництво скла і кераміки
Пропант (розклиню-вач)	Кварцовий пісок	Залишає розриви відкритими для виходу газу	Фільтрація питної води, виробництво бетону та інших будматеріалів
Інгібітор відкладень	Етиленгліколь	Перешкоджає відкладенню солей на стовбурі свердловини	Автомобільний антифриз, побутові засоби для чищення, засоби антиобледеніння
Поверхнево-активні речовини	Ізопропанол (ізопропіловий спирт) Підвищує в'язкість рідини для ГРП	Засоби для миття скла, антиперспі-рант, фарба для волосся
Примітка. Конкретні сполуки, що використовуються при здійсненні ГРП, змінюються в залежності від вибору компанії-оператора, якості води і унікальних характеристик місця буріння. Вказані сполуки є основними при проведенні ГРП газоносних сланців.

Чимало з цих сполук ми давно використовуємо у побуті. Дослідження у США показали, що ймовірність забруднення води при ГРП виникає не від самого факту його проведення, а від неправильного проектування, неналежного цементування, неправильного поводження з хімічними речовинами. Саме тому дуже важливим є якісне виконання робіт оператором, належні стандарти і вимоги до процесу видобутку, жорстке регулювання і нагляд. Об'єктом екологічного і санітарно-епідеміологічного контролю мають стати поверхневі стоки, водні об'єкти, ґрунтові води, ґрунт, атмосферне повітря навколо свердловини та навколо місць зберігання рідини для ГРП.

Можливе посилення сейсмоактивності при масовому застосуванні ГРП. Щодо збудженої сейсмічної активності при проведенні масових ГРП у США проводилось багато досліджень. Зокрема з'ясовувалося, чи впливає видобуток нетрадиційного газу, зокрема ГРП, на сейсмічну активність.

За інформацією Держгеонадр геологічна служба США досліджувала кількість землетрусів магнітудою 3 і більше балів за шкалою Ріхтера. Починаючи з 2001 р. середня річна кількість землетрусів у США зросла. Однак, коли науковці почали досліджувати землетруси в регіонах, де проводився видобуток нетрадиційних вуглеводнів, вони констатували, що зростання їх частоти не пов'язане з ГРП. При цьому землетруси силою до 3 балів відносяться до невідчутних, а силою до 2 балів Британським геологічним центром не відрізняється від руху транспорту в урбаністичних районах.

У будь-якому випадку, для безпечного ГРП потрібне уважне вивчення геології. Якщо мікросейсмічні дослідження свідчать про можливий ризик на частині територій, його краще обійти. Проведення якісного моніторингу є найкращим способом уникнення можливих сейсмічних коливань.

Необхідність використання значного земельного фонду. Збереження земельного фонду в межах ділянки надр, наданої у користування у світовій практиці досягається шляхом максимального обмеження земельних ділянок під розробку завдяки кущовому бурінню свердловин із однієї точки. На сьогоднішній день провідні компанії бурять до 25-28 свердловин з однієї ділянки загальною площею від 1 до 2,5 гектара. При цьому знімається і складується для подальшої рекультивації родючий шар ґрунту на великих площах. Для мінімізації негативного впливу на довкілля має забезпечуватися технічна і біологічна рекультивація порушених земель.

Для оцінки загальних площ земельного фонду, які передбачається задіяти задля розвідки і видобування сланцевого газу в Україні слід зазначити, що за даними звіту з екологічної та нормативно-правової оцінки видобування сланцевого газу в Україні, підготовленому на замовлення Агентства США з міжнародного розвитку (USID) провідними австрійськими, американськими та українськими спеціалістами, "середній" прогноз для потенційного виробництва сланцевого газу за етапами інвестиційної діяльності передбачає розгортання 44 бурових (виробничих) майданчиків на 5-му році від початку робіт з їх зростанням до 729 майданчиків на 20-му році.

Крім того, на територіях, перспективних щодо розвідки та видобутку сланцевого газу в Україні, існують ряд заказників і національних парків, зокрема це – Український степовий заказник, Луганський заказник, заказник Розточчя, заказник Горгани, Карпатський національний парк, Національний парк Синевір, Вижницький національний парк, Національний парк Святі Гори, Яворівський національний парк і Сколівский національний парк. Виробнича діяльність на поверхні, а також під землею має враховувати правовий режим зазначених територій, визначений в Українському законодавстві.

Також органи місцевого самоврядування та громади можуть зазнати негативного впливу розробки сланцевого газу через зміну права власності на землю, необхідну для розробки сланцевого газу, і через видимі наслідки, що виникають у результаті розробки.

Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17 листопада 2009 р. № 1559-VI дозволяє купляти або примусово відчужувати землю, необхідну для розробки сланцевого газу. Ця практика, ймовірно, матиме локальні наслідки для громади через відселення частини населення, якщо не знайдеться інших об'єктів власності в регіоні для обміну. Може виникнути невдоволення місцевого населення по відношенню до галузі сланцевого газу, якщо члени громади будуть змушені покинути свої домівки та землю у результаті примусового відчуження.

Певний відсоток населення України досі не має оформленого права власності на землю, на якій вони живуть або займаються фермерським господарством, з моменту, коли Україна здобула незалежність у 1991 р. Без цього закон дозволяє Уряду відбирати власність без надання компенсації мешканцю. У разі відбирання землі таким чином, виникатимуть, безумовно, негативні соціальні наслідки.

Розробка сланцевого газу також призведе до видимих наслідків. Із зростанням буріння насосні станції, під'їзні дороги, бурові майданчики, резервуари для зберігання, лінії електропередач, трубопроводи та інше майно та обладнання додаються до ландшафту. Це певним чином призводить до негативних видимих наслідків, оскільки порушує раніше недоторканні природні умови. Вночі бурові і факельні установки можуть освітлювати небо, яке раніше було темним.

Необхідність утилізації відходів буріння. Окремим питанням є утилізація значної кількості вибуреної породи (шламу), непридатного бурового розчину, бурових стічних вод. За даними Національного екологічного центру у Львівській області відсутній полігон для захоронення небезпечних відходів. Спеціалізовані полігони в сусідніх областях для захоронення відходів І-III небезпеки також відсутні. Недопустимо, щоб забруднена вода вивозилася на сміттєзвалища, перевантажені очисні споруди, виливалася на поверхню землі чи у річку.

Технічна вода, суміш води з освоєння свердловин і пластової води, може бути одними з найбільших за обсягом відходами, якими потрібно управляти та які потрібно утилізувати. Ці технічні води можуть містити складну суміш неорганічних (розчинені солі, сліди металів, звішені частки) і неорганічних (розсіяні та розчинені вуглеводні, органічні кислоти) речовин, а в багатьох випадках - і залишкових хімічних присадок (інгібіторів накипу та корозії), які додають у процесі видобутку вуглеводнів.

Під час видобутку сланцевого газу екологічна небезпека виникає у зв'язку з тим, що для створення сприятливих умов вилучення газу необхідно знижувати гідростатичний тиск у інтервалі газового горизонту за допомогою відкачування підземних вод з експлуатаційних свердловин. Як правило, на великих глибинах підземні води високомінералізовані, що створює проблеми з їхньою утилізацією.

Для контролю за утилізацією відходів необхідно мати відповідно оснащені лабораторії та розроблені методики визначення забруднюючих речовин, організувати державний екологічний моніторинг стану довкілля, включаючи радіаційний контроль. Тільки з урахуванням усіх ризиків можна проводити практичне освоєння родовищ сланцевого газу.

Імовірність викидів та забруднення атмосферного повітря. Під час розвідки та видобування сланцевого газу в атмосферне повітря можливі викиди забруднюючих речовин від працюючих двигунів бурового обладнання, викиди летких органічних сполук і оксидів азоту від компресорних двигунів та викиди сланцевого газу, що сприяє парниковому ефекту. Загалом газоподібні вуглеводні, наприклад метан, є парниковим газом з можливістю утримувати тепло в 21 раз ефективніше за двоокис вуглецю. До джерел викидів при цьому відносяться протікання та викиди від виробництва, транспортування та переробки газу.

Технологічно процеси буріння та ГРП здебільшого виконуються із застосуванням дизельних двигунів, викиди від яких регулюються за тими самими стандартами, які регулюють викиди від автотранспорту.

Роботи з освоєння свердловини можуть тривати від кількох годин до декількох днів, протягом яких частина газу тече у зворотному напрямку з рідиною для розриву та спалахує або розчиняється в атмосфері. Процеси очищення газу від сірки (амінне очищення) супроводжується утворенням кислого газу, який спрямовується до надземної відкритої факельної установки для згоряння. Наконечник пальника (факельний наконечник) розміщується на верхівці факельної стійки.

За даними НАК "Надра України" ще одним важливим процесом під час видобутку нетрадиційного газу є утворення озону. Це особливо важливо на заповідних територіях – там, де проживає багато видів диких тварин, що охороняються. У США компанії, місцева влада та університети спільними зусиллями розробляють та впроваджують спеціальні засоби для вимірювання рівня озону. Так, на родовищі Пайндейл за участю компанії "Шелл" було розміщено спеціальні станції вимірювання якості повітря. Спостереження суворо каталогізуються, відтак і компанія, і місцева громада знає рівень викидів, зокрема протягом певного періоду часу.

За оцінками Мінприроди Україна має значні ресурси газу з нетрадиційних джерел. Тільки затверджені запаси метану вугільних родовищ на 01.01.2012 становлять 343258,4 млн. куб. м. Ресурси сланцевого газу становлять до 12 трлн. куб. м. та майже 8 трлн. куб. м. газу центрально-басейнового типу.

За свідченням фахівців концентрація газу в сланцях набагато менша ніж у вугіллі і в природних газових родовищах (0,2-3,2 млрд. куб. м/кв. км), але значну кількість газу передбачається отримати за рахунок потужних товщ і великих площ.

В Україні процес розробки сланцевого газу починається з освоєння двох ділянок: Юзівської в межах Дніпровсько-Донецького басейну та Олеської в межах Люблінського басейну (рис. 1, 2).

Тендери на освоєння цих ділянок виграли дві компанії, що входять до числа провідних у світі, а отже володіють найбільш досконалими технологіями: американська «Шеврон» та британо-нідерландська «Шелл». Необхідність залучення іноземних компаній обумовлена, як вже раніше відмічалося, двома основними фактами: розробка родовищ сланцевого газу вимагає великих капіталовкладень та наявності відповідної надійної та безпечної технології видобутку.

Загальні запаси Олеської та Юзівської ділянок складають 1-2 трлн. куб. м газу. Але видобуток на Олеському родовищі може бути обмеженим через складні геологічні умови. За оптимістичним сценарієм – на Юзівському родовищі можна буде щорічно видобувати від 30 до 40 млрд. куб. газу, а на Олеському – 15-20 млрд. куб. м. Прогнози щорічного видобутку сланцевого газу наведено у таблиці 3.

Таблиця 3.

Прогнозі варіанти щорічного видобутку сланцевого газу на Олеській і Юзівській площах в млрд. куб. м

	Олеська площа	Юзівська площа
Песимістичний сценарій	3-5
Базовий сценарій	~10	15-20
Оптимістичний сценарій	15-20	30-44

Враховуючи те, що для України така діяльність з розвідки та розробки сланцевого газу є новою, компанія «Шеврон» у 2012 році започаткувала інформаційно-роз'яснювальну роботу, а саме у липні 2012 року в м. Івано-Франківську проведено семінар "Розвідка та розробка газу сланцевих порід Олеської площі – Погляд у сьогодення та майбутнє". На семінарі проінформовано учасників, серед яких були голови райдержадміністрацій та районних рад, щодо виробництва газу зі сланцевих порід, екологічного, соціального та економічного впливу діяльності, пов'язаної з видобутком газу.

Оголошення переможців тендеру викликало нову хвилю дискусій на різних рівнях щодо доцільності та безпечності розробки родовищ сланцевого газу в Україні. Основними аргументами противників є саме екологічні обмеження розробки таких родовищ в умовах досить щільно заселеної території та небезпеки порушення навколишнього природного середовища (забруднення прісних підземних та наземних вод, втрата родючих ґрунтів, зростання сейсмічності).

Рис.1. Схема розміщення Юзівської ділянки в межах Дніпровське-Донецького басейну

Рис. 2. Схема розміщення Олеської ділянки в межах Люблинського басейну

За інформацією Міненерговугілля на виконання доручень міністерства НАК "Нафтогаз України" проводить широкомасштабні тематичні та лабораторно-аналітичні дослідження з вивчення перспектив газоносності сланцевих відкладів осадових басейнів України, залучивши до їх виконання провідних фахівців з профільних академічних, освітянських та галузевих інститутів.

Вивчено та узагальнено світовий досвід з проблем сланцевого газу та на основі геологічного, літолого-стратиграфічного, геофізичного аналізу з виконанням великого обсягу лабораторних досліджень кернового матеріалу товщ і потенційних структур в західному, центральному та східному регіонах України виділено основні фактори локалізації і критерії прогнозу покладів сланцевого газу, найбільш перспективні стратиграфічні товщі, окреслені регіональні та зональні перспективні території, виконані перші оцінки прогнозних ресурсів сланцевого газу Східного та Західного регіонів, виділені найбільш перспективні ділянки надр тощо.

З урахуванням розробленого комплексу факторів локалізації і критеріїв прогнозу покладів вуглеводнів, пов'язаних із сланцевими товщами, виділені різнорангові і різновікові об'єкти різного ступеня перспективності на виявлення покладів сланцевого газу.

До високоперспективних об'єктів віднесені:

чорносланцеві товщі девону і карбону Дніпровсько-Донецької западини площею біля 100 тис. кв. км, загальною товщиною чорносланцевих товщ понад 1000 м) і товщі в прибортових частинах западини залягають на глибинах не більше 2000-4000 м. Вони представлені чорними сланцями, аргілітами та алевролітами, збагаченими органічною речовиною.

товщі лудловського ярусу силуру Львівського палеозойського прогину, які залягають у південно-західній частині Східно-Європейської платформи на глибині до 2000-4000 м, представлені аргілітами чорного кольору, масивними, шаруватими, гідрослюдистими, збагаченими органічною речовиною.

До основних питань екологічної спрямованості, що виникають у зв'язку із впровадження наявних технологій при видобуванні сланцевого газу в Україні Міненерговугілля відносить недостатній аналіз та відсутність відповідних наукових досліджень при видобуванні сланцевого газу.

За інформацією Івано-Франківської обласної державної адміністрації Олеська площа сланцевих порід майже повністю охоплює територію Рогатинського, Галицького, Тисменицького, Тлумацького, частково – Калуського, Коломийського, Снятинського, Городенківського районів області. Загальна площа родовища складає 2,9 тис. кв. км. Перспективний видобуток сланцевого газу в області – 3 трлн. куб. м.

У технологічному плані для видобутку сланцевого газу передбачається застосування горизонтально-направленого буріння і багатоступеневого ГРП. Горизонтально-похиле буріння суттєво не відрізняється від традиційного способу буріння, при цьому значна увага приділяється конструкції та технології ізоляції свердловин для належного захисту підземних джерел питної води.

14-15 листопада 2012 року на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу проведено міжнародний симпозіум на тему "Нетрадиційний природний газ: Стратегії для енергетичної безпеки України" за участю Надзвичайного і Повноважного посла США в Україні Джона Теффта.

10 грудня 2012 року проведено робочу зустріч голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації М. Вишиванюка та голови Івано-Франківської обласної ради В. Скрипничука з представниками компанії "Шеврон" з метою ознайомлення, узгодження поглядів щодо перспективи видобутку сланцевого газу. При цьому відмічено, що цей проект є перспективним в плані отримання незалежності від дорогого російського природного газу, забезпечення соціального розвитку територіальних громад, водночас необхідно звернути особливу увагу на реалізацію заходів з екологічної безпеки, спиратися на наукову думку авторитетного в нафтогазовій галузі – Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Впродовж 31 січня - 5 лютого п.р. компанія «Шеврон» провела у Тлумацькому, Тисменицькому, Галицькому, Рогатинському районах Івано-Франківської області за участю голів місцевих рад інформативно-роз'яснювальні семінари "Виробництво природного газу зі сланцевих порід".

Слід зазначити, що компанія "Шелл" також веде інформаційну діяльність в Україні. Зокрема йдеться про ряд прес-конференцій, семінарів, круглих столів за участю фахівців компанії та її віце-президента з розвідки і видобутку по Україні Грехема Тайлі. 23-25 квітня 2013 р. "Шелл" стала спонсором міжнародного екологічного форуму "Довкілля для України" за участю українських урядовців.

Недостатність даних геологічного вивчення ділянок надр та відсутність досвіду щодо впровадження такого типу технологій в Україні зумовило досить широкий діапазон думок щодо еколого-техногенної безпеки видобутку сланцевого газу в Україні.

Деякі провідні експерти вважають, що при дотриманні технології в умовах України видобуток сланцевого газу є досить безпечним. В.о. директора львівського відділення Державного геологорозвідувального інституту Ярослав Лазарук зазначає: "Поклади сланцевого газу залягають на глибині понад два з половиною кілометри, а водоносні горизонти розташовані на глибині до 500 метрів, тобто ці розробки не перетинатимуться". Він також вважає досить малоймовірним, що роботи з видобутку сланцевого газу призведуть до якихось великих ґрунтових провалів і тим більше сейсмічних струсів.

Доцент кафедри екологічної та інженерної геології, гідрогеології Львівського національного університету ім. І. Франка, кандидат геологічних наук Василь Дяків вважає перебільшеними загрози забруднення питних водозаборів (глибина у Львівській області 400) внаслідок розробки родовищ сланцевого газу (глибина залягання 2000-3000 м).

Разом з тим, питання розвідки та видобутку нетрадиційного газу в Україні, на думку міжнародних експертів, несе загрозу підвищення соціальної напруженості та можливості маніпулювання громадською думкою. Иоханнес Тайссен, голова найбільшої німецької енергокомпанії E.ON. зазначає: "Видобуток сланцевого газу в густонаселеній Європі може викликати протести населення, проте твердження, що технологія видобутку є настільки шкідливою, що від нього слід відмовитися не відповідає дійсності".

Основних причин не сприйняття в Україні місцевим населенням видобутку нетрадиційного газу можна виокремити кілька:

висока "заполітизованість" питань енергетичного забезпечення, що спонукає зацікавлені сторони створювати "необхідні громадські настрої";

відсутність досвіду роботи в Україні; непоінформованість населення.

У Комітеті отримано численні звернення громадських організацій, територіальних громад та громадян, які занепокоєні можливими наслідками та ризиками видобування сланцевого газу в густонаселених техногенне перевантажених регіонах України. При цьому окремого аналізу потребує дослідження фінансово-економічної доцільності видобування сланцевого газу. Плани видобутку сланцевого газу в Україні збурюють громадськість своїми масштабами та можливими екологічними ризиками. Громадськість вже звертається до міжнародних організацій та Європарламенту.

Узагальнення питань, що турбують громадськість, і на які необхідно давати відповіді підчас проведення розвідки та видобування сланцевого газу, проведено Національним екологічним центром України спільно з Міжнародною благодійною організацією "Екологія-Право-Людина", на які зазначені організації самі дають відповідь. Серед цих питань:

І. Що очікує на водні ресурси після початку розвідки та видобутку сланцевого газу на території Оkеської площі?

1. Високий ризик забруднення поверхневих і підземних вод в процесі буріння та експлуатації, і скиду недоочищених стоків.

2. Виснаження запасів прісних підземних і поверхневих вод, які забираються в процесі буріння і експлуатації свердловин.

3. Шкода рибним ресурсам.

4. Шкода запасам мінеральних вод.

5. При бурінні однієї свердловини використовуються десятки тонн хімікатів, які чомусь становлять «комерційну таємницю».

6. Під час виконання гідравлічних розривів лише для однієї свердловини використовується від 9 000 до 29 000 метрів кубічних води.

7. Велика частина води (1 300 - 23 000 метрів кубічних води з однієї свердловини) потім повертається на поверхню. Ця вода містить хімічні речовини зі сланцевих порід: важкі метали, природні радіоактивні матеріали та різноманітні забруднюючі речовини, що використовуються при закачуванні, включаючи токсичні речовини.

8. Ймовірно, забруднена вода вивозитиметься на сміттєзвалища, очисні споруди (які і так вкрай перевантажені і в незадовільному стані) або ж виливатиметься на рельєф чи річку.

II. Що відбувається з відходами, які утворюватимуться внаслідок розвідки та видобутку сланцевого газу?

1. В області відсутній полігон захоронення небезпечних відходів. У Богородчанах є сміттєзвалище, де приймають відходи 4-го класу небезпеки, тобто малонебезпечні (ТПВ). Бурові шлами вивозилися на це сміттєзвалище. Спеціалізованого полігону для відходів нафто-, газовидобутку немає. В Івано-Франківській області є окремі підприємства, що займаються видобуванням та мають накопичувачі відходів для внутрішнього використання, як наприклад НГВУ "Бориславнафтогаз" у Бориславі, але екологічна інспекція його закрила у 2011 році через вичерпання ліміту.

2. Важко повірити, що таку велику кількість рідких відходів вивозитимуть на спеціалізовані полігони інших областей, якщо такі є у наявності.

3. Львівським обласним контролюючим органам важко буде відслідковувати забруднення, оскільки використовуватимуться складні органічні і неорганічні речовини, на які лабораторії в області не атестовані, відсутні методики їхнього дослідження.

4. У випадку, якщо буде мати місце безмитне завезення обладнання та хімреагентів (як це зазначено у вищезазначеному проекті угоди), Україна може стати полігоном для захоронення небезпечних відходів; відкриються можливості для безконтрольного та безлімітного ввозу небезпечних відходів.

III. Що чекає ґрунти після початку розвідки та видобутку сланцевого газу?

1. Неминуче забруднення ґрунтів.

2. Навіть при добуванні традиційних вуглеводнів, на території області мало місце забруднення ґрунтів важкими металами та нафтопродуктами, і перевищення норм сягало 10-100 разів, а визначалися лише акредитовані показники.

3. Добування сланцевого газу викликає значне занепокоєння. Не можна твердити, що це буде забруднення ґрунту чи води, страждати від цього будуть цілі екосистеми.

4. Хто буде відновлювати природний ландшафт? Інвестор, держава чи сама природа?

IV. Що несе розвідка і видобуток сланцевого газу здоров'ю мешканців прилеглих територій?

ГРП передбачає закачування під землю під великим тиском великих об'ємів води і хімічних речовин (кислоти, пестициди (бактерициди), інгібітори корозії, антикоагулянти та багато інших небезпечних речовин), які можуть мати негативний вплив на природні екосистеми та здоров'я людини.

На думку зазначених громадських організацій:

1. Екологічні ризики, пов'язані з розробкою сланцевого газу, не достатньо вивчені і важливо провести глибокі геологічні, гідрологічні, мінералогічні та хімічні дослідження перед тим, як приймати рішення із застосування технології гідравлічного розриву. Теперішня практика розробки сланцевого газу показує, що ризики для довкілля та здоров'я та життя людей є численними і вкрай небезпечними, і поспішні рішення можуть обернутися трагедією для мільйонів людей.

2. Попередній аналіз проекту угоди '«Про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, між (1) державою Україна та (2) компанією «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.» та (3) ТОВ «НАДРА ЮЗІВСЬКА» вказує на те, що інвестори планують забезпечити мінімальне дотримання стандартів екологічної безпеки, що в умовах української корумпованої системи екологічного контролю означає відсутність будь-якого контролю.

3. Українське законодавство містить низку прогалин щодо регулювання розробки сланцевого газу. На даний час нема механізмів утилізації відпрацьованих вод, рекультивації земельних ділянок, де проводиться буріння, компенсації місцевих мешканцям за екологічну шкоду, збереження біорізноманіття та ін. Відсутність належного законодавчого регулювання означає відсутність доступу до правосуддя для місцевих громадян.

4. Судячи з проекту угоди з компанією Шелл, інвестори не обіцяють Україні жодного зниження ціни на газ. Їхні рішення щодо того, кому продавати газ і за якою ціною, базуються виключно на ринкових факторах. Визнано, що вартість видобутку сланцевого газу в Україні буде значно вищою, ніж в США через значну глибину залягання сланців. Тому основний аргумент на користь розробки сланцевого газу, що це буде дешевий газ, який принесе енергетичну незалежність Україні, є необґрунтованим.

5. Згідно сучасного енергетичного бачення (наприклад, огляд WWF МСОП, МЕА тощо) про досягнення 100% відновлюваної енергетики до 2050 р. нема потреби у нетрадиційному викопному паливі. Глобальний вуглецевий бюджет і прагнення не перевищити середнього рівня глобальної температури на 2.0°С виключають експлуатацію нетрадиційного палива. Замість того, Звіт щодо енергетики закликає до активного заощадження споживчої енергії, а зменшений попит на енергію потрібно задовольняти з відновлюваних джерел. Згідно Декларації тисячоліття ООН та Цілей розвитку тисячоліття, до яких Україна приєдналася, енергоощадність та використання відновлюваних джерел енергії є єдиним шляхом розвитку енергетики для забезпечення збалансованого розвитку держави загалом.

За інформацією НАК "Надра України" загроза навколишньому природному середовищу існує лише у разі недотримання технології геологорозвідувальних робіт та недотримання вимог природоохоронного законодавства. Саме тому дуже важливим є якісне виконання робіт, належні стандарти і вимоги до процесу видобутку, чітке регулювання і контроль зі сторони відповідних органів.

На думку НАК у процесі проведення геологорозвідувальних робіт та розробки нетрадиційних покладів вуглеводнів необхідно:

1. Перед проведенням робіт скласти агропаспорт земельної ділянки, відведеної під буріння. Для збереження родючого шару ґрунту на буровому майданчику необхідно його зняти, скласти по периметру майданчика для збереження та подальшого використання в процесі рекультивації після завершення робіт. Майданчик вкрити бетонними плитами. До майданчика прокласти під'їзну дорогу, родючий шар ґрунту під дорогу зняти, дорожнє полотно вкрити шарами: нетканим матеріалом "геотекстиль", річковим піском та бетонними плитами. По закінченні робіт бетонні плити, пісок та "геотекстиль" видалити і вивезти. На місці розташування бурового майданчику та під'їзної дороги провести рекультивацію.

2. Для захисту водоносних горизонтів ретельно виконувати стандарти герметичного цементування обсадних колон свердловини. Для моніторингу стану води в навколишніх населених пунктах проводити відбори проб питної води в приватних колодязях і артезіанських свердловинах, призначених для водопостачання різних об'єктів, виконувати хімічні та бактеріологічні аналізи кожної проби. Протоколи аналізів разом з рекомендаціями щодо вживання води надавати місцевим мешканцям та органам місцевого самоврядування.

3. Для запобігання забруднення ґрунтів та ґрунтових вод місця тимчасового розміщення відходів буріння (бурового шламу та бурового розчину) гідроізолювати двома шарами полімерних плівок – "бікроеласт" та "техноеласт".

4. Для зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами дизельні двигуни генераторів дооснащувати спеціальними каталізаторами.

5. Для зменшення впливу на довкілля від утворених в процесі виробництва відходів на буровому майданчику скласти та ввести в дію План поводження з відходами. Відходи сортувати за типами та класами небезпеки, розміщувати в спеціальних контейнерах та регулярно вивозити на утилізацію спеціальною ліцензованою організацією.

6. Для запобігання та недопущення витоків та проливів, паливно-мастильні матеріали та інші хімічні речовини зберігати на бетонованому майданчику з обвалуванням бетонними блоками. Місця зберігання забезпечити сорбентами та екологічними аптечками - наборами для ліквідації проливів.

7. Надрокористувачам впроваджувати плани екологічного моніторингу за станом довкілля в зоні впливу – повітря, води, ґрунту. Екологічні перевірки проводити, згідно з планом.

Перспективи розвитку нетрадиційних джерел вуглеводнів у вирішальній мірі залежать від вирішення екологічних проблем, які супроводжують розвиток такого типу виробництв. Тому необхідно чітко уявляти комплекс екологічних та соціальних наслідків і економічних вигод для побудови максимально ефективної політики у цій сфері.

Значна різниця в оцінках ресурсів сланцевого газу свідчить про недостатню вивченість цього питання та необхідність ретельного наукового супроводу робіт з його вивчення та освоєння видобутку сланцевого газу із застосуванням сучасних світових технологій.

Слід зазначити, що тільки всебічне вивчення цього питання, відкритий діалог з громадськістю сприятиме врегулюванню проблемних екологічних питань видобування сланцевого газу у законодавстві, оцінці впливу цієї діяльності та ризиків від її провадження на навколишнє природне середовище, забезпеченню дотримання вимог відповідних міжнародних договорів про екологічну інформацію та за результатами всебічного аналізу та прийняттю виваженого рішення із зазначеного питання.

Дата добавления: 2015-07-17