Читайте также:
|
|
S установка: чим більша готовність до діяльності, тим краща увага;
S потреби: те, що збігається з потребами особистості, насамперед привертає увагу;
•/ емоційна забарвленість подразника чи діяльності: подразник, який несе або позитивну, або негативну емоційну забарвленість, мимоволі викликає увагу;
■S вплив минулого досвіду: чим більше знань, навичок, звичок пов'язано з подією, до якої ми мали б виявити увагу, тим легше підтримувати мимовільну увагу.
Довільна увага (вторинна, активна) — це такий вид уваги, коли людина прикладає зусилля волі, щоб бути уважною, а також ставить перед собою мету бути уважною. Це вищий вид уваги порівняно з мимовільною, він формується протягом життя людини і є результатом свідомої активності суб'єкта. Довільна увага пов'язана з вольовою регуляцією суперечливих мотивів, спонукань та інтересів. Вольові зусилля слід прикладати періодично, інакше довільна увага згасає.
Вольові зусилля на предметах та явищах допомагають підтримувати наступні зовнішні та внутрішні чинники:
■S практичні дії: якщо у процес діяльності включені практичні дії, увагу підтримувати легше. Наприклад, лекцію легше уважно слухати, якщо одночасно її конспектувати;
S розуміння завдання: якщо завдання, яке виконується, людина розуміє, на ньому легше сконцентрувати увагу;
S формулювання питань: якщо формулюється питання щодо об'єкта діяльності, увагу підтримувати легше;
S інтерес до діяльності: чим вищий інтерес, тим більша зосередженість довільної уваги;
S успіх у діяльності: неуспішно виконане завдання продовжує привертати увагу;
S завершеність діяльності: незавершена діяльність сприяє підтриманню довільної уваги;
S інтелект людини: легше зосередити увагу тій людині, яка має вищий інтелектуальний розвиток;
■S словесна регуляція: підтримує довільну увагу словесне нагадування самому собі про цілі діяльності;
•/ емоційна збудженість: якщо об'єкт уваги викликає помірне емоційне збудження, на ньому легше зосередити увагу. Якщо емоційне збудження не пов'язане з роботою, яка виконується, наприклад, людину турбують її особисті проблеми, це послаблює довільну увагу;
S звичка людини: якщо людина звикла працювати зосереджено у різних умовах, її увагу легше підтримати довільно;
S вплив минулого досвіду: чим більше знань, навичок, звичок пов'язано з подією, до якої ми мали би виявити увагу, тим легше підтримувати довільну увагу;
S психічний стан людини: наприкінці робочого дня, а також в кінці тижня увага послаблюється.
Крім мимовільної та довільної уваги в життєдіяльності людини зустрічається ще один вид — післядовільна. Післядовільна увага (похідна первинна) — це такий вид уваги, для якого характерне зниження вольових зусиль при збереженні мети бути уважним. На перших етапах діяльності задіяна довільна увага, тобто потрібні зусилля волі для досягнення поставленої мети, а надалі в результаті залучення внутрішніх чинників для підтримання мимовільної уваги вольові зусилля послаблюються. На цьому етапі довільна увага переростає у післядовільну.
Чинники післядовільної уваги є ті ж самі, що й для мимовільної та довільної. Основним із них є інтерес до діяльності. Іноді на цьому чиннику роблять надмірний акцент. У результаті післядовільну увагу зводять до зацікавленості, яка викликана особливостями об'єкта чи явища. Це є звужений погляд на природу цієї уваги, бо післядовільна увага — це такий прояв спрямованості особистості, коли сама діяльність переживається як потреба, а її результат є особистісно значимий для людини. У виникненні післядовільної уваги відіграє також роль звичка людини трудитися.
Розглянуті три види уваги у практичній діяльності людини є взаємопереплетені, і їх вважають трьома ступенями розвитку уваги.
Залежно від спрямованості (особливостей об'єкта уваги, характеру дії) вирізняють зовнішню та внутрішню увагу. Зовнішню увагу (сенсорну, перцептивну) зосереджено на об'єктах та явищах зовнішнього світу, наприклад, на певних предметах, роботі тощо. Цей різновид уваги є необхідним для успішного сприймання
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 64 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Пізнавальні процеси особистості | | | Пізнавальні процеси особистості |