Туристичний ринок як економічна система

РИНОК ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ

Ринок туристичних послуг та його суб’єкти

Туризм є частиною ринку послуг і товарів, і його можна розглядати з погляду попиту і пропозиції. Попит формується на внутрішніх і міжнародних туристичних ринках. Пропозиція складається з транспорту, туристських визначних пам'яток і форм дозвілля, туристичних об'єктів, системи обслуговування і відповідної інфраструктури, а також рекламно-інформаційної діяльності.

Туристичний ринок - це сфера задоволення потреб населення в послугах, пов'язаних із відпочинком та змістовним проведенням дозвілля в подорожі.

Об'єктивним підґрунтям формування т уристичного ринку є зростання та урізноманітнення суспільних потреб і відповідне йому поглиблення суспільного поділу праці. Він є частиною світового ринку послуг, його видовим компонентом.

Ринок туристичних послуг - багатоаспектна, поліструктурна, поліформна та багаторівнева система, що функціонує за законом врівноваження попиту і пропозиції, який відтворює об'єктивно обумовлену необхідність відповідності в часі і просторі вартісних та натурально-речових форм платоспроможного попиту і товарної пропозиції, і діє на основі коливань виробництва та споживання турпродукту.

На туристичному ринку взаємодіють різні туристичні організації і підприємства, посередницькі фірми (турагенти), підприємства побутового обслуговування і т.д.

Для розкриття ринкової системи економічних відносин важливо охарактеризувати суб'єкти ринку.

- Домогосподарство - господарська структурна одиниця ринку. Цей суб'єкт ринку - кінцевий споживач туристського продукту і послуг - виступає також власником і постачальником деяких факторів виробництва (капітал, робоча сила) туристського продукту.

- Господарюючий суб'єкт - ділова структурна одиниця ринку, що використовує фактори виробництва для отримання прибутку, які він направляє на відтворювання туристичного продукту. На ринку виступає постачальником туристичного продукту.

- Уряд - регулююча структурна одиниця ринку. Представлена бюджетними державними підприємствами, установами і відомствами, регулюючими виробництво, розподіл і споживання туристичного продукту.

Туристичний ринок як економічна система

Туристичний ринок - економічна система взаємодії чотирьох основних елементів: туристичного попиту, пропозиції туристичного продукту, ціни і конкуренції.

Пропозиція - готовність і реальна можливість туристичних організацій виробити і поставити на ринок певну кількість туристичного продукту. Визначає на туристичному ринку наявні об'єми того чи іншого туристичного продукту або послуг та їх ціну. Звичайно до розширення пропозиції ведуть зростання попиту і збільшення цін на туристичні продукти тоді як розширення пропозиції викликає падіння цін і туристичного попиту;

Пропозиція сукупна - сумарна пропозиція всіх товарів і послуг в економіці в певний період часу; 2) рівень наявного реального об'єму туристичного виробництва при кожному даному рівні агрегатних цін на туристичний продукт.

Пропозиція туристичного продукту - кількість туристичного продукту і послуг, які були виставлені на ринок при даному рівні цін.

Туристичний попит визначається як платоспроможна потреба в туристичному продукті, що виробляється в регіоні, країні або у світовому масштабі. Він знаходиться в безпосередній залежності від величини доходів населення. Попит - це вираз потреб населення в туристичному продукті, як реальних, так і потенційних в кількісному і якісному виразі на ринку.

Рис. з маркетингу

Особливістю попиту на туристичному ринку є його висока еластичність, тобто можливість швидкої зміни структури споживання при зміні різних чинників, в основному ціни, а також якості обслуговування.

Ціна - міра і регулятор динамічної рівноваги між попитом і пропозицією на туристичному ринку. Ціна на ринку знаходиться в постійній зміні, але при рівності попиту і пропозиції встановлюється рівноважна ціна коли гранична корисність туристичного продукту і граничні витрати на його виробництво врівноважують один одного.

Конкуренція один із найважливіших механізмів ринкової економіки. Є визначальною ознакою ринку, що характеризує ситуацію, при якій всі учасники ринку прагнуть досягти своїх цілей (продати товар з максимальним прибутком або купити товар з мінімальними витратами) в збиток іншим, теж прагнучим до подібних цілей. На ринку продавців виграє той, хто пропонує туристичний продукт за більш низькою ціною, ніж конкуренти. Товар більш високої якості створює при цьому додаткові переваги. Конкуренція представляє найскладніший механізм суперництва між всіма учасниками ринку за вигідні для себе умови виробництва, купівлі і продажу.

Конкуренція на ринку туристичних послуг також означає суперництво між постачальниками туристичного продукту і послуг в боротьбі за частку ринку.

Розрізняють конкуренцію:

досконалу (немонополістичну);

недосконалу (олігополію, монополію, змішані форми).

Конкуренція недосконала - стан ринкової системи господарювання, при якому порушується хоча б одна з ознак досконалої конкуренції.

Конкуренція досконала - ідеальний стан ринкової системи господарювання, коли:

- на ринку безліч покупців і продавців, і жоден з цих суб’єктів ринку не може вирішальним чином впливати на ситуацію на ринку;

- для продажу пропонуються однакові, однорідні товари і послуги;

- жоден з учасників ринку не знає про ринок більше, ніж інші, і всі продавці і всі покупці мають про ринок однакову і повну інформацію;

- покупці і продавці можуть вільно виходити на ринок і покидати його.

Не дивлячись на велику кількість діючих туроператорів і турагентів, основна тенденція туристичного ринку - відхід від ринку конкуренції досконалої убік його монополізації.

Як правило, в туризмі відсутня ситуація досконалої конкуренції, оскільки це область не тільки протекціоністської діяльності і лобіювання державних структур і трансконтинентальних корпорацій але і активної державної політики багатьох країн і об'єднань в захист національних і регіональних економічних інтересів.

Конкуренція туристичного ринку можлива за умови свободи підприємництва. Вона є найважливішим двигуном творчості, новаторства і прогресу, стимулює розвиток туристичного ринку. Конкурентами конкретному

туристичному підприємству є підприємства, що пропунують:

а) той же туристичний продукт і в тих же умовах;

б) той же туристичний продукт, але в інших умовах;

в) іншу продукцію, здатну замінити даний туристичний продукт.

Типи конкуренції на туристичному ринку:

1. туристичний продукт - туристичний продукт-аналог;

2. туристичний продукт - туристичний продукт-замінник;

3. туристичний продукт - туристична послуга.

На конкуренцію впливають три основні чинники:

1. монополізм - виняткове право одного підприємства контролювати ринок і диктувати свої ціни;

2. картель - змова декількох підприємств не знижувати продажну ціну на продукцію, що завдає збитку клієнту;

3. демпінг - продаж продукту підприємством за ціною нижче за собівартість для захоплення збуту і усунення конкурентів.

3. Характерні риси ринку туристичних послуг:

1. Ринок туристичних послуг утворюється внаслідок виникнення потреб та запитів населення на змістовне проведення дозвілля в подорожі зреалізоване у платоспроможному попиті на пропоновані послуги та товари. Ринок туристичних послуг пов'язаний з іншими ринками процесами обміну, характер та інтенсивність яких великою мірою залежить від рівня соціально-економічного розвитку території. Чим розвиненішою і стабільнішою є економіка країни, чим різноманітніша її спеціалізація на світових ринках, тим більш сталі позиції займає національний ринок турпослуг.

2.Характерною ознакою сучасного ринкує те, що він є ринком по­купців. Що це означає? Це такий стан ринку, при якому пропозиція товарів перевищує попит на них при фіксованій ціні. Такий стан ринку визначає пріоритет покупців по відношенню до продавців. Можна сказати "диктат споживачів" на відміну від "диктату продавців", характерного для нашої сучасної економіки. В такій ситуації підприємець може досягти збільшення своїх доходів лише тоді, коли він поставить на ринок продукцію високої якості за доступ­ними цінами. Тому ринок покупців виступає як стимул для постійного відтворення ділових, а не спекулятивних відносин. Тобто, він примушує підприємців шукати джерела своїх прибутків у першу чергу у сфері виробництва, а не у сфері купівлі-продажу.

3.Вирішальна умова формування ринку - вільний обмін ресурсами, під час якого відбувається регулювання попит і пропозицію за допомогою цінового механізму.
4. Туристичний попит та відповідна туристична пропозиція стосується одразу певного комплексу природних благ, матеріальних та нематеріальних ресурсів, послуг та товарів як загального так і спеціального призначення, який є туристичним продуктом і виступає специфічним товаром на ринку туристичних послуг. Формою споживання турпродукту є туристична подорож - переміщення туриста від місця постійного проживання в місця проведення дозвілля, тобто туристи повинні бути доставлені до місця споживання туристичного продукту.

5.Туристичний ринок характеризується рівнем розвитку - спроможністю виробника турпродукту задовольнити існуючий попит, та ємністю - інтенсивністю та обсягами операцій з купівлі-продажу туристичного продукту залежно від співвідношення умов та чинників внутрішнього та зовнішнього ринкового середовища.

6.Ринок туристичних послуг є структурований, диференційований та ієрархізований. Компонентна структура відображає видове різноманіття попиту/пропозиції відповідно до мотивації подорожі та її параметрів (форма, сезон, термін, клас тощо), сегментацію ринку попиту (масовий, нестандартний, елітарний). Територіальна структура відображає територіальну концентрацію туристичної діяльності і спеціалізацію територій на наданні туристично-рекреаційних послуг, внаслідок чого формуються різноманітні таксони (центри, курорти, райони, зони) - територіально-структурні елементи туристичного ринку. Ієрархічна структура багаторівнева. Кожному з рівнів відповідає певний туристичний ринок, механізм функціонування якого відмінний від ринків інших рівнів: глобальний рівень - світовий ринок туристичних послуг; макрорівень -макрорегіональний ринок; мезорівень - національний ринок; мікрорівень - місцевий ринок; топорівень - маркетингова зона туристичного підприємства. Однак ієрархічність нестрога. Споживання тур продукту просторово локалізоване, але реалізація практично територіально безмежна, кожен суб'єкт ринку має можливість вийти зі своїм продуктом на ринок будь-якого рівня.

7.Діяльність суб'єктів національного ринку регулюється державною туристичною політикою, що є системою сполучення державних та бізнесових інтересів із задоволення туристичних потреб населення шляхом розвитку індустрії туризму і виконання туризмом його економічних, політичних, соціально-культурних, екологічних та просвітницьких функцій.

8.Кінцевою метою функціонування ринку туристичних послуг є задоволення потреб туристів, зреалізоване в обсягах та структурі споживання.

9.Основою функціонування туристичного ринку є обмін, як засіб задоволення потреб населення в туризмі. Обмін здійснюється в товарно-грошовій та інформаційній формі. Механізм обігу коштів на ринку турпослуг виглядає таким чином:

1. Процес реалізації - турист сплачує гроші туристичному підприємству за турпродукт і отримує його (при цьому гарантією якості цього продукту є угода між туристичним підприємством і туристом, а правовим документом, який гарантує виконання зобов'язань туристичного підприємства перед клієнтом - ваучер або путівка);

2. Процес споживання - турист отримує послуги та враження, реалізуючи мету подорожі, що забезпечується всією діяльністю туристичного підприємства;

3. Процес розвитку - туристичне підприємство інвестує кошти у розвиток, на створення нового турпродукту і його просування на ринку;

4. Процес розрахунків - туристичне підприємство сплачує до бюджету податки та провадить інші види розрахунків з державою та місцевими органами влади, недержавними організаціями. Підприємства створюють робочі місця, забезпечуючи зайнятість населення і його доходи, на основі яких формується розгалужена система оподаткування.

Дата добавления: 2015-07-17