М’ясо-яєчні породи

В останні роки сучасні яєчні кроси декілька витискають поголів’я м’ясо-яєчних курей своєю несучістю, забарвленням шкаралупи яєць і можливістю одразу після виводу розділити курчат за статтю, використовуючи забарвлення пуху. Але все ж загально користувальні породи зберігають цілий ряд своїх господарських переваг.

Кури м’ясо-яєчних порід завжди відрізнялися життєздатністю, доброю пристосованістю до місцевих умов, значно переважаючи яєчні породи живою масою і масою яєць, що виправдовує деякі перевитрати корму.

Крім цього, кури загально-користувальних порід – добрі насідки, невимогливі до годівлі та побуту, стійкі до захворювань. Коли виникає нестача в годівлі, вони припиняють несучість, щоб зберегти свою потенційну здібність до відкладання яєць і швидко відновлюють продуктивність при покращенні годівлі.

До переваг цієї птиці можна віднести спокійний характер, майже не піддаються стресам.

Яйцекладка курей м’ясо-яєчного типу – 200 і більше яєць. У них смачніше, ніж у яєчних порід м’ясо, тушки добре обмускулені. Жива маса, в залежності від породи, у курей – 2,0-3,0 кг, у півнів – 2,5-3,5 кг.

Здержуючим фактором розповсюдження птиці цих порід є відсутність або значне скорочення репродуктивних господарств громадського сектору. Якщо раніше можна було легко купити курчат таких порід, як кучинські ювілейні, московські чорні, адлерські сріблясті, нью-гемпшир, род-айленд та ін. на інкубаторно-птахівничих підприємствах, то сьогодні курчат або курей зрідка можна знайти на ринку, іноді сумнівної породи.

Кучинські ювілейні. Ця порода створена колективом Кучинського держплемзаводу Московської області шляхом складного схрещування кращих особин російської білої породи за несучістю і масою яєць та кращих за яєчною продуктивністю з м’ясо-яєчних порід нью-гемпшир і род-айланд. М’ясні форми закладеної породи та смакові якості формували м’ясо-яєчні австралорп та білий плімутрок. Кожна з порід, яка приймала участь в створенні нової породи, передала нащадкам свої кращі якості.

Жорстким відбором птиці з більш характерними ознаками очікуваної породи і подальшому розведенні “в собі” закріпили досягнуте.

В новій породі консолідувалися висока яєчна продуктивність для цього типу курей, підвищена маса яєць, висока жива маса з вираженими м’ясними формами і високими смаковими якостями. Корисне доповнилося приємним: кольоровими гамами вбрання. Опірення рихле, червоного кольору з золотистою гривою, кінець хвоста зелений. У півнів опірення червоне, на грудях і хвості чорне з зеленкуватим блиском.

Середньорічна несучість не нижче 160-170 яєць на несучку, маса яєць 60-62 г, жива маса у дорослих курей 2,7-3 кг, у півнів 3,5-3,8 кг.

Кури спокійні, невимогливі в утриманні і годівлі, плодовиті. Молодняк при вирощуванні має високу життєстійкість, добре росте і швидко опірюється. У тримісячному віці курочки досягають 1,2 кг, півні – 1,5 кг.

В умовах кліткового утримання продуктивність досягає до 190 яєць на середньорічну несучку, на початкову 171, з витратами корму 3 кг на 10 яєць.

Кучинські кури показують високі результати в нащадках при схрещуванні з іншими місцевими породами яєчного і м’ясо-яєчного типу. Використовується як батьківська форма при схрещуванні з загорськими лососевими, так і материнська з московськими білими.

Адлерські сріблясті. Виведені на Адлерській птахофабриці Краснодарського краю. У виведені породи приймали участь російські білі, першотравневі, нью-гемпшир, білий плімутрок і юрлівські голосисті.

Мають міцну тілобудову з добре розвинутим кістяком і листовидним гребенем. Опірення у адлерських сріблястих біле з чорним крапом на шиї. Кінець хвоста чорний.

Середня продуктивність 168 яєць. Жива маса курей 2,6 кг, півнів – 3,8 кг. маса яєць – 62 г. Виводимість курчат – до 87%.

Маса курчат в 2-місячному віці 880 г. більш високу масу має молодняк, отриманий при міжпородному схрещуванні.

Порода отримала широке розповсюдження в південних областях Росії і України.

Першотравневі. Виведені в птахорадгоспі ім. “Першого травня” Харківської області при схрещуванні порід віандот, род-айленд і юрлівські голосисті. Першотравневі кури мають виражені м’ясні форми і трояндо подібний гребінь. Опірення біле з чорним пір’ям на шиї і хвості.

Несучість – 140-160 яєць в рік, масою яєць – 57-58 г. Маса курей – 2,3-2,5 кг, півнів – 3,0-3,5 кг.

Мають розповсюдження серед любителів України та в окремих областях Росії.

Полтавські. За забарвленням опірення полтавські кури поділяють на глинястих, зозулястих і чорних. Найбільше розповсюдження мають чорні.

Вважають, що в їх виведенні приймали участь місцеві кури та завезені з Росії півні породи орпінгтон.

Опірення полтавських глинястих світло- і темно-жовте, з чорними кінцями махових і хвостових пір’їн. У півнів забарвлення шиї більш світле, крила темно-жовтого кольору, хвіст чорний. Гребінь листовидний або трояндоподібний.

Середня жива маса півнів – 3кг, курей – 2,1 кг. Несучість 160-180 яєць, масою 55-57 г. Добре розвинутий інстинкт насиджування. Розводять полтавських глинястих в основному на Україні. Вдосконаленням породи займається Український НДІ (п. Боркі, Харківської області).

В останні роки селекція в основному направлена на підвищення яєчних якостей і виділення поєднувальних ліній.

Род-айланд. Виведені у середині ХІХ століття у США у штаті Род-Айланд схрещуванням місцевих курей з кохінхінами, з червоними та чорно-бурими малайськими, домініканськими та італійськими бурими (бурий леггорн).

Опірення курей цієї породи червоне з світлими або темними відтінками. На хвості і на шиї іноді зустрічаються чорні пір’я. Їх корпус глибокий і широкий. Гребінь прямостоячий листовидний. Спина довга, пряма і широка.

Жива маса півнів – 3,5 кг, курей – 2,5 кг. Середня річна несучість від 150 до 190 яєць, маса яєць 56-60 г. Статева зрілість наступає у 170-180-денному віці.

Дуже розповсюджені. Племінна робота з породою ведеться у відділеннях НДІ України і Росії.

Н’ю-гемпшир. Виведені у штаті Н’ю-Гемпшир, США, в 20-х роках минулого століття шляхом відбору особин породи род-айланд з підвищеною несучістю і виводимістю яєць. Н’ю-гемпшир значно переважає своїх утворювачів.

Розрізняють два типи в породі: м’ясні і м’ясо-яєчні.

Перші використовувалися для м’ясного виробництва, а тому їх яєчна річна продуктивність складала 160-180 яєць. Жива маса півнів – 4кг, курей – 2,5-3 кг.

У яєчних відповідно 220-230 і маса 2,3-2,5 кг у курей, 3-3,22 у півнів.

За зовнішнім виглядом нью-гемпшири відрізняються від род-айланда більш світлим, глинястим опіренням. При отриманні бройлерів використовується як материнська форма.

Суссекс. Виведенні в англійському графстві Суссекс схрещуванням місцевих курей з корнішами, білими кохінхінами, орпінгтонами і світлою брамою.

У них листовидний, прямостоячий невеликий гребінь. Найбільш розповсюджені особини з білим опіренням і чорною гривою в смужку з краплинками. Є і інші різновиди опірення, але вони зустрічаються рідше.

Жива маса курей 2,4-2,5 кг; півнів 3-3,5 кг. Несучість 150-170 яєць, масою 60 г і більше. Кращі несучки відкладають по 200 яєць в рік.

Розводять в багатьох країнах СНГ. М’ясо суссексів характеризується підвищеним вмістом жиру.

При виробництві бройлерів використовується як материнська так і батьківська форма.

Юрловські голосисті. Належать до старішої російської породи курей народної селекції. Відбір півнів проводили на найдовше кукурікання, що привело до створення екстер’єру, який відрізняється масивною грудною кліткою. Крім цього передбачають, що в створенні даної породи приймали участь деякі азіатські бійцеві породи.

Півні мають характерний орлиний вигляд, який характерний для бійцевих курей. У курей ноги високі, жовтого або чорного кольору, опірення чорне, темно-жовте з червоним відливом, вушні мочки червоні.

Маса курей коливається від 3 до 4 кг, півнів – 3,5-4,5 кг, несучість – 180-200 яєць в рік. Кури несуть великі яйця (65-70 г). Шкаралупа яєць – коричнева.

Українські вушанки. Походження цієї породи точно не встановлено. Назву порода отримала за червоні вушні мочки, закриті густими бакенбардами. Птиця має широкі округлі груди, щільну тілобудову, пряму і широку спину. Голова велика, широка з одиноким гребенем і коротким міцним дзьобом. Зріст невеличкий, ноги порівняно низькі. У півня добре розвинутий хвіст. Оперення переважно чорне, іноді зустрічається рябе. Кури добре пристосовуються до місцевих умов, мало чуттєві до низьких температур повітря.

Дата добавления: 2015-07-16