Алітові (алюмінієві) породи

Термін “аліти” використовують для позначення порід, що складаються головним чином з мінералів гідроокису алюмінію, часто із значними домішками окису заліза, що одержали назви латеритів та бокситів.

40. Боксити складаються з гідроокису алюмінію з домішками окису алюмінію, гідроокису заліза та інших з¢єднань. Вони мають білий, сірий, жовтий, бурувато-червоний, цегельно-сірий колір. Боксити - тонкодисперсна, м¢яка або щільна порода, часто має землистий вигляд, схожа на глину. Інколи зустрічаються маси з виразною оолітовою структурою. Від схожих з ними глин відрізняються тим, що малогігроскопічні, не дають з водою пластичної маси, на дотик пісні. Від бурого залізняка відрізняються забарвленням, кольором риски та меншою щільністю. Боксити застосовують для виробництва алюмінію.

Вуглецеві породи (каустобіоліти)

Каустобіолітами називають горючі мінерали і породи органогенного походження. Каустобіоліти можуть бути твердими - торф, горючі сланці, кам¢яне вугілля; рідкими - нафта; газоподібними - горючі гази.

41.Торф - порода, що складається з рослинних залишків, що не повністю перегнили. Вони мають вигляд слабоущільнених пористих мас жовто-бурого, бурого або чорно-бурого кольору. В залежності від складу рослин розрізняють торф: сфагновий, осоковий, очеретяний та ін. Порода дуже пухка і легко ріжеться лопатою. Сирий торф нагадує напіврідку кашоподібну масу. Торф належить до місцевих паливних ресурсів.

42. Горючі сланці - сланцюваті глинисті або мергелисті породи, які мають до 60% бітумної речовини. Породи бурого та чорного кольору. Дуже часто поверхня сланців має відбитки різних рослин і організмів. В тонких пластинках їх можна запалити, вони горять кіптячим полум¢ям, з характерним запахом бітуму. Від глинистих сланців відрізняються меншою щільністю і горючістю.

43. Сапропелі - прісноводні мули, що утворюються з перегнилих рослинних і тваринних решток на дні стоячих водоймищ. Включають глинисті, карбонатні і кременисті мінерали та більше 10% органічної речовини.

У свіжому стані сапропелі є драглистою масою сірувато-зеленого або буруватого кольору; при висиханні стають пластичними, гумоподібними, а потім твердими. З часом сапропелі переходять у сапропеліти. Сапропеліти характеризуються матовістю, однорідною структурою без шаруватості, мають раковистий злом, поступово переходять у горючі сланці. Велика кількість летючих компонентів обумовлює довге, кіптяве полум¢я, яким горять сапропеліти.

ЗМІСТ

ВСТУП..3

ГОЛОВНІ ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ.....................................3

Методика визначення осадових гірських порід.......................5

Визначник осадових гірських порід...................................................................5

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСАДОВИХ ПОРІД........................8

Осадові породи уламкового походження........................8

Грубоуламкові породи (псефіти).......................................................................10

Піщані породи (псаміти)............................................ 11

Пилуваті (алевритові) породи......................................12

Глинисті (пелитові) породи.........................................13

Породи хімічного та біохімічного походження...............................................15

Карбонатні породи..............................................................................................15

Кременисті породи..............................................................................................17

Фосфатні породи.................................................................................................19

Залізисті породи..................................................................................................19

Сульфатні породи................................................................................................19

Галогенові породи.....................................................................................................................20

Алітові (алюмінієві) породи..................................................................................................20

Вуглецеві породи (каустобіоліти).....................................................................21

ЛІТЕРАТУРА......................................................................................................23

ЛІТЕРАТУРА

Зоценко М. Л., Коваленко В. І., Хілобок В. Г., Яковлєв А. В. Інженерна геологія. Механіка ґрунтів, основи і фундаменти. – К.: Вища шк.,1992. – 408 с.

Дата добавления: 2015-07-15