Маржинальний підхід до обліку витрат

Останнім часом на багатьох виробничих підприємствах посилився дисбаланс між рівнями рентабельності на різні види продукції, коли один товар реалізується зі значним обсягом прибутку, а інший - з мінімальним, а іноді є збитковим. Часто це відбувається, коли товар продається за різними цінами на різних ринках, наприклад, всередині країни і за її межами. Можуть бути різні причини такого стану справ. Одна з них - методологія формування ціни.

Одним з найбільш важливих факторів, що впливають на показник прибутковості на одиницю товару, є обраний підприємством метод розподілу витрат.

Класифікація витрат з точки зору їх залежності від зміни обсягів виробництва дозволяє:

1. Проводити аналіз беззбитковості та асортименту продукції

2. Аналізувати зміну рентабельності при зміні умов виробництва і продажів

3. Оцінювати рівень підприємницького ризику.

4. Оптимізувати обсяг виробництва і витрати з урахуванням попиту.

Постійні витрати не залежать від обсягів виробництва.
приклади:

· Адміністративні та управлінські витрати

· Амортизаційні відрахування

· Орендна плата

· Податок на майно

Змінні витрати залежать від зміни обсягів виробництва.

приклади:

· Прямі матеріальні витрати.

· Заробітна плата основного виробничого персоналу.

· Паливо та енергія на технологічні потреби.

Змінні витрати вважаються пропорційними змінам обсягів виробництва

Умовнопостійні витрати:

приклади:

· Витрати на утримання та експлуатацію устаткування можуть включати в себе витрати на плановий ремонт, вироблений незалежно від обсягів виробництва.

· Заробітна плата деяких категорій робітників, яка може включати гарантований мінімум.

Постійні витрати можуть вважатися такими до деякого обсягу виробництва; збільшення його спричиняє й збільшення цих витрат.

приклад:

· Витрати на утримання апарату управління можна вважати незмінним до певного рівня виробництва; зростання обсягів виробництва неминуче тягне за собою збільшення, наприклад, числа економістів і загальної суми витрат на утримання апарату управління.

Умовнопостійні витрати залежать від кількості виробництва, але змінюються ступенево із зміною обсягів виробництва.

приклад:

Витрати по зберіганню матеріалів і готової продукції із зростанням обсягів виробництва можуть змінюватися стрибком. Наприклад, до певного рівня виробництва досить орендувати один склад. При подальшому зростанні обсягів виробництва необхідно орендувати два склади. При цьому орендна плата збільшується.

Постійні витрати на одиницю продукції зменшуються із збільшенням обсягу виробництва.

Прежде чем говорить об анализе маржинального дохода, определимся с самим понятием маржинального дохода.

В научной и практической литературе, под маржинальным доходом (предельным доходом) понимается разность между выручкой предприятия и ее переменными затратами. Фактически маржинальный доход содержит две составляющие это: постоянные затраты компании и ее прибыль. Логика такой трактовки маржи исходит из того что, чем больше ее сумма, тем больше вероятность компенсации постоянных затрат предприятия и получения им прибыли от хозяйственной деятельности.

Маржинальный доход, получаемый в целом по предприятию, рассчитывается по следующей формуле:

МД = Вр - ЗВ

де, МД - маржинальний дохід;

ВР – виручка (без ПДВ);

ЗВ – змінні витрати.

Более информативно определение маржинального дохода не на весь объем производства, а на каждую номенклатурную единицу продукции:

МДод = (Вр - ЗВ) / Код. = р – b

де, Код. – кількість одиниць реалізованої продукції;

р – ціна продукції (одного виробу);

b – змінні витрати на одиницю продукції.

Сущность же маржинального анализа заключается в анализе соотношения объема продаж (выпуска продукции), себестоимости и прибыли на основе прогнозирования уровня этих величин при заданных ограничениях.

По сути, анализ маржинального дохода это определение объема производства продукции, который обеспечивает, как минимум, покрытие суммы переменных затрат, т.е. каждая последующая единица продукта не должна увеличивать общий убыток организации.

Имеется ряд допущений, принимаемых при ведении маржинального анализа, которые являются узкими местами, искажающими полученные результаты. В целом эти допущения можно отнести к недостаткам метода:

1. Линейная зависимость между доходами и затратами. При неизменности цен изменение прибыли не происходит строго пропорционально увеличению объемов продаж за счет того, что все совокупные затраты делятся на переменные и постоянные составляющие, свое действие оказывает операционный рычаг. При достижении определенного момента прибыль увеличивается и уменьшается быстрее, чем растет или падает уровень продаж. Практика показывает, что общие постоянные затраты остаются неизменными, если объем производства увеличивается или уменьшается не более чем на 20%.

2. Переменные и постоянные затраты. Если рассматривать постоянные и переменные затраты с точки зрения отношения к затратам на единицу продукции, то они имеют противоположные значения – в пересчете затрат на единицу продукции переменные затраты становятся постоянными и наоборот. По отношению к объему выпуска продукции переменные затраты будут оставаться неизменными, а постоянные затраты зависят от объема производства. Изменение объема постоянных затрат в пересчете на единицу продукции играет роль «операционного рычага» для значений прибыли при варьируемых объемах продаж.

Операционный рычаг, рассчитанный для заданного объема продаж и применяемый для оперативного определения величины получаемой прибыли в зависимости от изменения объема продаж, выше на тех предприятиях, на которых выше соотношение постоянных затрат к переменным, и, соответственно, ниже в обратном случае. Значение операционного рычага позволяет путем умножения на процент изменения объема продаж определить, на сколько процентов изменится объем прибыли.

3. Неизменность воздействующих факторов – масштабов производства, технологии, производительности труда, действующих расценок и тарифов оплаты труда, отпускной цены выпускаемой продукции и, при многономенклатурном выпуске, соотношения в пакете (структуры продаж). Единственным переменным показателем принимается объем выпуска (продаж).

4. Равенство объема производства и продаж, означающее, что вся выпущенная продукция продается.

Завдання для самостійного опрацювання:

Умовні позначення:

ВР – виручка від реалізації продукції;

МД – маржинальний доход;

МДод – маржинальний доход на одиницю продукції;

Код. – кількість одиниць реалізованої продукції;

ПВ – постійні витрати;

ЗВ – змінні витрати;

ПР – прибуток.

Нехай умовно:

Код.
МД
МДод.	1,49
ЗВ
ПВ
Пр

З алгоритму розрахунку МД:

МД = ПВ + Пр

5360 тис.грн. = 1760 тис.грн. + 3600 тис.грн.

або

Кількість одиниць * Маржинальний доход на одиницю

3600 тис.од. * 1,49 грн. = 1760 тис.грн. + 3600 тис.грн.

Представлені алгоритми спрямовані на полегшення розрахунків, пов’язаних з обґрунтуванням прийняття рішень щодо зміни обсягу реалізації, ціни, витрат та прибутку.

Задачі на 1 дію на розуміння використання показника маржинальний дохід.

1. Визначте обсяг прибутку при збільшенні обсягу реалізації на 10%?

МД = ПВ + Пр → Пр = МД - ПВ

х = 3600 тис.од. * (1+10%/100)* 1,49 грн. – 1760 тис.грн. = 4136 тис.грн.

Перевірка: 3600 тис.од.*(1+10%/100) * 1,49 = 1760 тис.грн. + 4136 тис.грн.

При збільшенні обсягу реалізації на 10% прибуток збільшиться на

2. Визначте обсяг прибутку при збільшенні постійних витрат на 10%?

МД = ПВ + Пр → Пр = МД - ПВ

х = 3600 тис.од. * 1,49 грн. – 1760 тис.грн. * (1+10%/100) = 3424 тис.грн.

Перевірка: 3600 тис.од * 1,49 = 1760 тис.грн. * (1+10%/100) + 3424 тис.грн.

При збільшенні постійних витрат на 10% прибуток зменшиться на

3. Скільки одиниць продукції необхідно реалізувати, щоб отримати прибуток в обсязі 5000 тис.грн.?

Перевірка: 4537 тис.од. * 1,49 грн. = 1760 тис.грн. + 5000 тис.грн.

Щоб отримати прибуток в обсязі 5000тис.грн. необхідно реалізувати 4537 тис.од.

4. Якої повинна бути ціна, якщо реалізація 3600 тис.од. принесла прибуток в обсязі 5000 тис.грн.

ВР = ЗВ + ПВ + Пр → Пр = МД - ПВ

х = (10840 тис.грн. + 1760 тис.грн. + 5000 тис.грн) / 3600 тис.од. = 4,9 грн.

Перевірка: 3600 тис.од * 4,9 грн. = 10840 тис.грн. +1760 тис.грн. + 5000 тис.грн.

Щоб отримати прибуток в обсязі 5000тис.грн. необхідно реалізувати 3600 тис.од. за ціною 4,9грн. за одиницю

5. Скільки одиниць продукції необхідно реалізувати, щоб досягнути рівень беззбитковості?

В зоні беззбит. МД = ПВ + Пр → МД = ПВ

Перевірка: 1182 тис.од. * 1,49 грн. = 1760 тис.грн. + 0 тис.грн.

Рівень беззбитковості буде досягут, якщо буде реалізовано 1182 тис.од.

---

Дата добавления: 2015-07-15