Особливості роботи з пластичними матеріалами. Обробка глини та пластиліну. Методика організації індивідуальної роботи по виготовленню виробів із пластичних матеріалів.

Робота з пластичними матеріалами розвиває у молодших школярів дрібну моторику, сенсорні якості, навички ліплення та зображення в об’ємі, просторові уявлення тощо. До видів пластичних матеріалів відносяться; пластилін, глина, парафін, віск, солоне тісто, пластик (пластична маса схожа на пластилін але може висихати у печі). Більш поширене використання здобули такі види пластичних матеріалів як: пластилін, солоне тісто, глина. Пластилін - це дуже універсальний пластичний матеріал який широко використовується в трудовому навчанні.

Методика та способи ліплення об’ємних фігур. Види ліплення, різноманітність прийомів.

Ліплення та моделювання улюблених казкових героїв, рослин, кущів, дерев, квітів, овочів, будинків, огорожі, річок, земної поверхні, людей, птахів, звірів, споруд тощо. Практичні навички ліплення та моделювання невеликих композицій з 3,5 фігур і предметів.

Глина більш еластична, слухняна та піддатлива, має нейтральний колір. Добути її можна на березі річки чи озера, при дорозі. Але не всяка глина придатна для ліплення, її треба перевіряти на пластичність. Для цього шматочок глини розкочують, роблять з нього ковбаску, згинають у кільце. Якщо його поверхня залишилася гладкою і не потріскалася, то глина придатна для ліплення.

Засмічену глину очищують від паличок, камінців, та ін., подрібнюють, висипають у таз, відро, каструлю або інший посуд і заливають водою так, щоб отримати рідку масу; проціджують крізь решето або сітчасту тканину в чистий посуд і залишають для випарювання. Коли вона загусне, вимішують, поділяють на шматочки і складають у целофанові пакети або загортають у клейонку, щоб вона не пересихала. У такому вигляді глину зберігають, інколи збризкують водою.

Пластилін не такий пластичний, та він дає змогу створювати кольорові композиції з окремих предметів, іграшок та ін. Він гірше піддається обробці, потребує розігрівання, гірше змивається водою і залишає жирні плями. У тому разі, коли глину придбати неможливо, використовують пластилін. Для того щоб виріб з нього довго зберігав свою форму, не брався до рук, був твердішим, його обсипають борошном. Після того, як борошно вбере у себе жир з пластиліну, вибір можна розфарбувати і покрити лаком.

Скульптура позначає «вирізати, висікати, ліпити». У цьому роботі ліплення сприймається як самостійна частина скульптури.Лепка застосовується у будь-який скульптурної роботі, що починається виконанням моделі, що потім переводять їх у інший матеріал.

>Лепку можна класифікувати за матеріалом: з глини, з тіста, пластиліну, снігу та інших м'яких матеріалів. Кожна їх має свої особливості й можливості, тому, годі було заміняти їх одне іншому, а використовувати різні матеріали, залежно від поставленої мети і завдань. Це необхідно враховувати під час плануванні роботи з дітьми.

Глина – природний матеріал, що добували ще давнини і застосовували виготовлення посуду, іграшок та інших предметів побуту.

Досвідчені педагоги воліють працювати з глиною, знаючи, що пластилін гірше піддається обробці, його довго доводиться розминати, хіба що розігрівати до рук колись, ніж щось виліпити, при цьому він, згодом втрачає форму і готовий до випалу.

У школах найчастіше використовується ліплення з пластиліну, бо за працювати з глиною потрібні додаткові заняття з зачистці і випалу виробів. Тому такі кращого заняття здійснювати студіях на позакласної роботі. Але прийоми та фізичні методи для ліплення з глини і пластиліну ідентичні. У нашій роботі будь-якою основу беремо роботи з пластиліном.

Пластилін – штучний матеріал, спеціально створений для ліплення і моделювання.Изготавливается з очищеного і подрібненого порошку глини з додаванням воску, гліцерину, жирів, барвників та інших речовин, котрі задають властивості й особливо тієї чи іншої виду пластиліну.

Вирізняють особливості роботи з пластиліном:

· дрібна пластика (поставлено розмірами й потенційними можливостями матеріалу);

· робота йде відразу в кольорі;

· дозволяє створювати додаткові кольору;

· матеріал мало вимагає додаткової підготовки;

· дозволяє створювати об'ємні, всі види рельєфних зображень; плоскі картини, що дозволяє вживати його як різновид технік;

· за дотримання температурного режиму гарно тримає форму, пластичний.

За змістом ліплення буває - предметна, сюжетна, декоративна, комплексна.

У предметної ліпленні діти ліплять окремі конкретні зображення – фрукти, овочі, іграшки, постаті покупців, безліч тварин, побутові предмети, транспорт, фантазійні істоти. Зображення окремих предметів для дитини є простим, ніж, наприклад, в малюванні,т.к. вона має працювати з реальним обсягом, і його немає потреби, вдаватися до умовним засобам зображення. Діти швидше опановують зображенням предметів конструктивної, ніж пластичної форми. Дослідження свідчать, у результаті дітей можна підвести до правильної зображенню людини і тварини спочатку конструктивним, та був пластичним способом (панянка, їжачок).

У сюжетної ліпленні діти передають сюжетні композиції, у яких окремі образи пов'язані між собою: за змістом (герої однієї казки), розміщення у просторі (об'єднують у сюжет на загальної основі), по пропорціям (однакового чи різного розміру відповідно до сюжетом), за динамікою (герої тримаються за руки, біжать, дивляться до однієї свій бік або друг на друга) тощо. Сюжетна ліплення вимагає великої обсягу роботи, часу, тому планується не так на один урок («>Ежики на прогулянці»).

У декоративної ліпленнідіти створюють декоративні чи декоровані вироби – вази, маски, панно, ліпні орнаменти, вироби з мотивів дрібної декоративної пластики народних умільців. Ці вироби пов'язані з життям, тому мають більшого глузду для дитини.

У шкільній практиці буває, що саме ознайомлення з на образотворче мистецтво починається з творів великого мистецтва, які розуміння вимагає деякою спеціальної підготовки.Декоративние ж вироби, народна пластика – «це образи, близькі світосприйманню і світовідчуттям дитини, це художній мову, доступним розуміння і засвоєння зовсім малими дітьми, це техніка, віртуозно відточена часом і руками сотень майстрів». Спорідненість дитячого образотворчого творчості полягає і народного мистецтва проявляється у настрої, життєрадісності, добром сприйнятті світу. «>Праздничность» світосприймання у народного художника близька до образному строю дитячих робіт, де наївність, безпосередність, життєрадісність сприйняття навколишнього проявляється у відповідних форми і прийомах висловлювання.

>Лепка за мотивами народної пластики знайомить дітей із унікальними образами і збагачує їх раціональними способами ліплення; підводить дітей до ясному розумінню такого художнього особливості, як узагальнена образ. Приклад виробів ДПМ простіше продемонструвати дітям єдність форми та змісту, особливості композиції, бо за їх розгляді діти не відволікаються на сюжетні боку роботи. Декоративна ліплення дозволяє навчати дітей попередньо обмірковувати тему, створювати заздалегідь ескіз як малюнка, умовно вирішувати форму предмета, гарному декоративному заповнення простору. Робота над ліпним орнаментом навчає дитину працювати кінчиками пальців, зробила їх гнучкішими дошкульними до форми.

Дата добавления: 2015-07-15