Дисциплінарна відповідальність та її види.

Трудове законодавство встановлює два види відповідальності:

- Дисциплінарну

- Матеріальну

Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть — це вид юридичної вiдповiдальностi, що полягає в обов’язку працiвника, який здiйснив дисциплiнарний проступок, нести вiдповiдальнiсть за свої протиправнi дiї в межах стягнень, встановлених трудовим законодавством.

Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть має примусовий характер: на працiвника накладаються заходи примусового впливу, якi спричинюють для нього певнi негативнi наслiдки. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть, на вiдмiну вiд матерiальної, є односторон ньою.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок.

Дисциплiнарний проступок — це протиправне винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього законодавством, колективним i трудовим договором чи контрактом трудових обов’язкiв, вчинене шляхом дiї або бездiяльностi.

Елементи дисциплiнарного проступку:

· об’єкт — внутрiшнiй трудовий розпорядок, зокрема такий його елемент, як трудові обов'язки; дисципліна працi;

· об’єктивна сторона — складається з протиправної поведінки суб'єкта, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними. Протиправною є дія або бездіяльність працівника, який порушує вимоги законодавства про працю, локальних актів, наказів або розпоряджень роботодавця, що встановлюють трудові обов'язки працівника.

· суб’єктивна сторона — вина у формi умислу або необережностi;

· суб’єкт — є фізична осудна особа, яка перебуває у трудових правовiдносинах з конкретним пiдприємством, установою чи організацією та вчинила дисциплінарний проступок.

Розрізняють два види дисциплінарної відповідальності:

- загальну та

- спеціальну.

Загальна дисциплiнарна вiдповiдальнiсть настає на пiдставi норм Кодексу законiв про працю України i Правил внутрiшнього трудового розпорядку. Вона поширюється на переважну бiльшiсть працюючих, включаючи сезонних i тимчасових працiвникiв, на яких не поширюється дiя дисциплiнарних статутiв, положень про дисциплiну та iнших спецiальних нормативних актiв. Навiть у тих галузях економiки, де дiють статути чи положення про дисциплiну, значна частина працiвникiв несе загальну дисциплінарну відповідальність.

Пiд спецiальну дисциплiнарну вiдповiдальнiсть (за статутами i положеннями) пiдпадають лише тi працiвники, якi безпосередньо зайнятi основною експлуатацiйною дiяльнiстю даного пiдприємства. Перелiк працiвникiв, що пiдпадають пiд дiю того чи iншого дисциплiнарного статуту або положення, мiститься у нормативних актах, якi наведенi далi.

Найхарактернiшi риси спецiальної дисциплiнарної вiдповiдальностi:

· обмежена сфера пiдприємств, установ, органiзацiй, де вона застосовується; — обмежене коло суб’єктiв, до яких застосовуються цi норми;

· специфiчнi заходи дисциплiнарного впливу (як правило, бiльш жорсткi стягнення);

· особливий характер проступку;

· визначене коло осiб, якi можуть застосовувати цi норми;

· особливий порядок накладення та оскарження дисциплiнарних стягнень;

· наявнiсть спецiальних нормативних актiв, за якими може наступати цей вид дисциплiнарної вiдповiдальностi.

Статути i Положення про дисциплiну в Українi дiють у всiх органiзацiях транспорту (крiмавтомобiльного) (наприклад, Положення про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту, Положення про дисциплiну працiвникiв гiрничих пiдприємств,). Щодо окремих категорiй працiвникiв, надiлених особливими службовими повноваженнями, дiють спецiальнi закони (Закон України «Про судоустрій та статус суддiв», Закон України «Про державну службу», Дисциплiнарний статут прокуратури тощо). До таких працiвникiв вiднесенi суддi, прокурори, слiдчi, адвокати та iн.

Дата добавления: 2015-07-15