Сучасний дитячий садок очима психолога.

Сучасна школа очима психолога.

Сучасний дитячий садок очима психолога.

33)Шкільна психодіагностика та її специфіка.

34)Корекційна робота психолога у установах освіти.

35)Психологічний супровід природного розвитку дошкільника.

36)Емоційні відхилення у дитячому віці та їх психологічна корекція.

37)Діагностика і корекція міжособистісних взаємодій у дитячому садку.

38)Методи роботи психолога з дітьми дошкільного віку.

39)Допомога дітям дошкільного віку у подоланні поведінкових труднощів.

40)Корекція психічного розвитку молодшого школяра на початковому етапі навчання.

41)Психологічна допомога дітям у випадках шкільної дезадаптації.

42)Підліток як клієнт психолога.

43)Психологічна служба у школах США.

Американський психолог — це насамперед дослідник, учений, який володіє одним із двох звань: доктор філософії (Ph.D.) або доктор психології (Psy.D) з однієї з психологічних спеціалізацій (усього їх понад 50). Обидва звання приблизно відповідають рівню нашого кандидата наук. Психологи проводять дослідження, розробляють нові теорії та методи, пишуть статті й книжки, а також готують студентів — як для роботи на академічній ниві, так і для практичної кар’єри. Щоб отримати право працювати психологом у США, треба багато і довго вчитися — з дипломом бакалавра чи магістра робота за фахом може бути хіба що на рівні асистента, а психолог із магістерським дипломом може отримати найнижчу посаду в системі освіти чи в бізнесі. Однак самого вченого звання теж замало: потрібні ще рік-два асистентської практики, після якої можна пробувати скласти іспит на отримання ліцензії. Робота психоаналітиком потребує ще тривалішого навчання — від 8 до 10 років додаткового тренінгу, який включає обов’язковий власний психоаналіз.

Понад чверть усіх американських практикуючих психологів зайняті в приватному секторі. Це один із найвищих показників (який перевищує середній по країні аж учетверо) для всіх професій, що потребують вищої освіти. Психологи, які практикують приватно, відкривають індивідуальні офіси або групові центри в співдружності з іншими психологами, а іноді й зі «звичайними» лікарями. При цьому всього лише десята частина від загальної кількості психологів працює на державній службі на рівні штату чи муніципалітету (у громадських лікарнях, клініках, виправних установах тощо). Більшість їх зайняті в системі освіти (університетські кафедри та лабораторії) та охорони здоров’я (приватні клініки й медичні офіси, будинки для пристарілих, служби сім’ї тощо), у дослідницьких організаціях, консалтингових фірмах, релігійних організаціях. Американські університети й коледжі випускають бакалаврів і магістрів психології з великим запасом.

44)Психологічна служба в системі освіти Російської Федерації: досягнення та проблеми.

45)Форми взаємодії шкільного психолога і соціального педагога.

46)Акцентуації характеру у підлітків як об’єкт профілактики і корекції.

47)Профілактика і корекція соціально-педагогічної запущеності дітей.

48)Шляхи профілактики і корекції девіантної поведінки у дітей і підлітків.

49)Дитяча агресивність: діагностика, профілактика і корекція.

50)Насильництво у школі: психологічні аспекти.

51)Діагностика сімї і сімейного виховання.

52)Сім’я як об’єкт психологічної корекції.

53)Активні форми роботи психолога з педагогами.

54)Стиль педагогічної діяльності та спілкування: діагностика та корекція.

55)Досвід діяльності шкільних психологів у країнах Європи.

Дата добавления: 2015-07-15