Зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни

Формулы прикрепления в коллизионных нормах

Формулы прикрепления в коллизионных нормах – это принципы, используемые в привязках коллизионных норм, в соответствии с которыми определяется право, подлежащее применению к данным правоотношениям. Данные принципы применяются в коллизионных нормах всех государств. Обозначаются формулы прикрепления на латинском языке.

Различают следующие виды привязок:

1) личный закон физического лица (lex personalis):

– закон гражданства (lex nationalis);

– закон местожительства (lex domicilii);

2) личный закон юридического лица (lex societatis);

3) закон местонахождения вещи (lex rei sitae);

4) закон, избранный сторонами гражданских правоотноше ний (lex voluntatis);

5) закон места совершения акта (lex loci actus):

– закон места исполнения договора (lex loci solutionis);

– закон места заключения договора (lex loci contractus);

– закон места причинения вреда (lex loci delicti commissi);

– закон места заключения брака (lex loci celebrationis);

6) закон, применяемый к определению формы сделки (locus regit actum);

7) закон суда (lex fori);

8) закон страны продавца (lex venditoris);

9) закон, с которым данное отношение наиболее тесно связано;

10) закон места совершения правонарушения (lex loci delic- ti commissi);

11) закон, регулирующий статут отношения (lex causae);

12) закон флага (lex flagi);

13) закон, применяемый в области международных трудовых правоотношений (lex loci laboris).

Зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни

Зворотне відсилання (гепиоі першого ступеня) та відсилання до закону третьої країни (гепиоі другого ступеня) — одна з найбільш складних проблем, що існують у міжнародному приватному праві.

Зворотне відсилання — це результат зіткнення (колізії) колізійних норм різних держав, який призводить до того, що іноземне право, обране на підставі вітчизняної колізійної норми, відсилає назад чи до права третьої країни.

Колізії колізійних норм можуть бути як позитивні, так і негативні.

Позитивні колізії — дві й більше держави розглядають певні правовідносини з участю іноземного елементу як предмет регулювання свого власного права.

Негативні колізії — жодна держава, з якою пов'язані певні правовідносини, не розглядає його як предмет регу­лювання свого власного права. Саме негативні колізії є підставою виникнення інституту зворотного відсилання.

Проблема зворотного відсилання з'явилася у доктрині міжнародного приватного права ще у 19 ст. і стала відомою світовій практиці (справа Форго 1878 року) під французьким терміном «гепуоі». Цей приклад якнайкраще може проілюструвати проблему зворотного відсилання, суть якого полягає у такому. Форго був баварським підданим, але постійно проживав у Франції. Після його смерті потрібно було вирішити питання про спадкування майна, яке знахо­дилось у Франції. Французька колізійна норма з цих питань відсилала до закону «доміциля походження», тобто до ба­варського права. Баварський закон, у свою чергу, містив колізійну норму, яка відсилала до закону «французького доміциля» (фактичного доміциля), тобто до французького закону. Французький суд прийняв зворотне відсилання і використав свій закон.

Проблема зворотного відсилання з'являється тому, що іноземне право, до якого відсилає вітчизняна колізійна норма, розглядається як іноземне право в цілому, включаючи і його колізійні норми, які відсилають назад до вітчизняного права.

Результатом прийняття відсилання є застосування матеріального права держави суду або третьої держави (в іншому випадку застосування не матеріального права, а правопорядку в цілому зводиться до того, що пошук застосовного права починається з початку).

Проект Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачає прийняття зворотного відсилання при ви­значенні особистого та сімейного стану фізичної особи, а також приписує розглядати будь-яке відсилання до іноземного права як відсилання до матеріального, а не до колізійного права відповідної країни, якщо інше не встановлено законом (ст. 8).

Дата добавления: 2015-07-18